Ухвала суду № 28080540, 11.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2012 р. справа № 0870/730/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

за участю:

представника відповідача: Воронкової Н.В.

представника позивача: Хаяріна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року у справі №0870/730/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лібен 2010»до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

30.01.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю «Лібен 2010»(далі по тексту -ТОВ «Лібен 2010») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Енергодар Запорізької області, правонаступником якої є Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Енергодар Запорізької області від 12.09.2011 року №0000292301 в частині нарахування податкового зобов'язання у сумі 18 433,33 грн.. В обґрунтування своїх вимог посилається на безпідставність висновків перевіряючих осіб щодо нікчемності укладеного правочину та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року у справі №0870/730/12 адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області року № 0000292301 від 12.09.2011 в частині нарахування податкового зобов'язання у сумі 18 433,33 грн..

Не погодившись з постановою суду, Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби, відповідач, звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що податкове повідомлення-рішення форми прийнято в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому підстав для його скасування немає.

31.07.2012 року від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких ТОВ «Лібен 2010»зазначає, що даний правочин укладено відповідно до чинного законодавства, а тому підстав вважати його таким, що порушує публічний порядок немає. Таким чином, на думку позивача, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Енергодарської ОДПІ Запорізької області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Лібен 2010»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо обчислення податку на додану вартість, задекларованого в декларації за червень 2011 року, за результатами якої складено Акт №254/23-2/37381391 від 25.08.2011р.

Перевірка проводилась з 11.08.2011 року по 17.08.2011 року, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, пункту 78.1, пункту 78.2 ст.78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 09.08.2011 року №921 та направлення від 09.08.2011р. №433.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

1) укладення нікчемної угоди без наслідків настання подій для виникнення податкового кредиту, проведення безтоварних операцій між ТОВ «Лібен 2010»з ТОВ «Укрбудтранссервіс»на суму ПДВ 27 311 грн. за червень 2011 року;

2) пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2011 року у сумі 27 311 грн.. шляхом укладення нікчемного правочину ТОВ «Лібен 2010»з ТОВ «Укрбудтранссервіс».

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини ТОВ «Лібен 2010»з ТОВ «Укрбудтранссервіс». Взаємовідносини між суб'єктами господарювання відбувалися на підставі договору поставки №0103-2011 від 04.03.2011р., згідно умов якого ТОВ «Укрбудтранссервіс»(Постачальник) зобов'язується поставити товари згідно специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, в строки, вказані в договорі, ТОВ «Лібен 2010»(Покупцю), який зобов'язується прийняти товар та сплатити ціну, встановлену цим договором.

Вказана угода, на думку податкового органу, укладена без мети настання реальних наслідків, які передбачені цим договором. У зв'язку з цим Енегродарська ОДПІ Запорізької області вказує на те, що угода є нікчемною, нікчемним правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нікчемність укладеного правочину Енергодарська ОДПІ Запорізької області пов'язує з тим, що в ході перевірки ТОВ «Лібен 2010» встановлено наступне

Згідно акту перевірки від 25.08.2011 року №254/23-2/37381391 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лібен 2010»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо обчислення податку на додану вартість, задекларованого в декларації за червень 2011 року»встановлено, що ТОВ «Укрбудтранссервіс»знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, за місцезнаходження відсутнє, крім того у товариства відсутній персонал, основних фондів в тому числі транспортних засобів, складських приміщень -немає в наявності; відсутні дозвільні документи, необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; засновник, керівник та головний бухгалтер ТОВ «Укрбудтранссервіс»ОСОБА_3, інн НОМЕР_2, доходів за 1 півріччя 2011 року не декларує, згідно поданих підприємством розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, додаток 5 до додаткової декларації з ПДВ, за червень 2011 року ТОВ «Укрбудтранссервіс»не відображено взаємовідносин у податкових зобов'язаннях із ТОВ «Лібен 2010».

Крім цього Енергодарською ОДПІ Запорізької області встановлено, що ТОВ «Укрбудтранссервіс»мало право здійснювати наступні види діяльності: 51.21.0 -Оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 51.52..2 -Оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та полуфабрикатами з них; 51.53.3. -Оптова торгівля будівельними матеріалами; 51.53.3. -Оптова торгівля санітарно-будівельними матеріалами; 52.48.9.-Роздрібна торгівля іншими роздрібними товарами, не віднесеними до інших групувань; 63.40.0.-Організація перевезення вантажів.

У зв'язку з цим податковим органом було зроблено висновок, що постачання ТОВ "Укрбудтранссервіс", у відповідності до договору поставки, матеріалів ТОВ «Лібен 2010»є невластивим з огляду на основні види діяльності підприємства.

З цих підстав, на стор.10 Акту перевірки №254/23-2/37381391від 25.08.2011 р., з посиланням на ст..203, 215, 216, 236 ЦК України, ОДПІ зроблено висновок, що договір, укладений між ТОВ «Лібен 2010»та ТОВ «Укрбудтранссервіс»укладався без мети реального настання передбачених наслідків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2011 року №0000292301, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27 312,00грн., в тому числі за основним платежем - 27 311 грн. та штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн.

Позивач оскаржив вказане рішення в адміністративному порядку, проте рішенням ДПА в Запорізькій області скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення -без змін.

Крім того, позивач зазначив, що не погоджується із винесеним рішенням у частині зобов'язання сплати коштів у сумі 18 433,33грн. Пояснюючи це тим, що внаслідок помилки бухгалтера підприємство задекларувало суму у розмірі 27 311 грн., а тому суму у розмірі 8 878 грн. ТОВ «Лібен 2010»визнало та сплатило (платіжне доручення від 29.09.2011 року № 161), а тому позивач оскаржує рішення в частині нарахування ПДВ у розмірі 18 433,33грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі вказаного Акту є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на ст.228 ЦК України, вказав на необґрунтовані висновки Енергодарської ОДПІ щодо нікчемності укладеного правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Укрбудтранссевірс».

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірного договору, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Відсутність постачальників контрагента (ТОВ «Укрбудтранссервіс») за місцем своєї реєстрації, відсутність у них необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності та можливі інші порушення, які ними були допущені, не є тими ознаками, які вказують на нікчемність укладених правочинів.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ТОВ «Укрбудтранссервіс», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Укрбудтранссервіс»укладено договір поставки №0103-2011 від 03.03.2011р.. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Як вбачається з Акту перевірки, нікчемність укладеного правочину податковий орган пов'язує з тим, що сторонами укладено угоду, яка не спрямована на настання реальних наслідків, що такою угодою обумовлені.

Тобто, перевіряючими особами, в Акті перевірки, вказано на ознаки фіктивних правочинів, які, згідно зі ст.234 ЦК України, вчинюються без наміру створення правових наслідків, що обумовлюються цими правочинами.

Відповідно до ч.2 ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсними, відповідачем суду не надано.

Більш того, наявні в матеріалах справи договір, платіжні доручення, рахунки, податкові накладні, акт списання товарів, накладні, свідчать про факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрбудтранссервіс»(а.с.27-44).

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на неправомірність висновків Енергодарської ОДПІ Запорізької області щодо нікчемності укладеного правочину та неправомірного завищення податкового кредиту на суму 18 433, 33грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2012 року у справі №0870/730/12 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 12.09.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Л.М. Нагорна