Ухвала суду № 28080457, 12.12.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Клименко О.М.

Суддя-доповідач:Євпак В.В.

УХВАЛА

іменем України

"12" грудня 2012 р. Справа № 2а/1770/3434/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Євпак В.В.

суддів: Капустинського М.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2012 р. у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Володимирецький молочний завод" до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Володимирецький молочний завод» 03.08.2012 року звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000752340 та №0000762340 від 17.08.2012 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000752340 від 17 серпня 2012 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби №0000762340 від 17 серпня 2012 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що ПрАТ «Володимирецький молочний завод» порушено вимог п. 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, п.1 ст.216, ст. 228, ст. 234 Цивільного кодексу України, а саме встановлено відсутність реального виконання господарських операцій на підставі договору, який позивач уклав з ПАФ «Дрос». Відповідно позивачем завищено валові витрати на загальну суму 133 333,00 грн. та завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 26 667,00 грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

З врахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності представника позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено, що в період з 27.07.2012 року по 31.07.2012 року Кузнецовською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ПрАТ «Володимирецький молочний завод» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року та податку на додану вартість за період за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року при проведенні фінансово-господарських операцій з ПАФ «Дрос», за наслідками якої складено акт №143/22-00446960 від 07.08.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Володимирецький молочний завод»:

п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток в сумі 30667,00 грн., в т.ч. ІІІ кв. 2011 року в сумі 30667,00 грн.;

п.п. 185.1 ст. 185, п.п.188.1 ст. 188, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 26667,00 грн., в т.ч. за серпень 2011 року в сумі 26667,00 грн.

В результаті проведення перевірки та апеляційного оскарження Кузнецовською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення №0000752340 від 17.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов"язання за основним платежем 30667 грн. та №0000762340 від 17.08.2012 року про збільшення суми грошового зобов"язання за основним платежем 26667 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 13334 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність встановлених податковим органом порушень.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання і оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарської діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського облік} фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства.

Первинні документи - це документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи мають бути складені в момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Встановлено, що ПрАТ «Володимирецький молочний завод» зареєстроване як юридична особа 21.06.1995 року виконавчим комітетом районної Ради народних депутатів. Видами діяльності названого підприємства, згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, серед іншого, є перероблення молока та виробництво сиру.

15.08.2011 року ПрАТ «Володимирецький молочний завод» (Покупець) та ПАФ «Дрос» (Продавець) уклали договір №23/08-11, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити масло солодковершкове « Селянське» (товар). Поставка товару згідно умов договору виконується зі складу продавця. Розрахунок здійснюється по факту поставки товару при умові відповідності товару ГОСТ, ТУ.

На виконання умов даного договору продавець передав у власність покупцю товар відповідно до видаткової накладної №70 від 23.08.2011 року на суму 160 000 грн., в т.ч. ПДВ 26 666,67 грн.: масло «Селянське» в кількості 5 000 кг.

ПАФ «Дрос», у свою чергу, виписало позивачу податкову накладну № 70 від 23.08.2011 року на загальну суму 160 000 грн., в т.ч. ПДВ 26 666,67 грн., що відображено у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Поставка товару зі складу ПАФ «Дрос» здійснювалося транспортним засобом, що належить ПрАТ «Володимирецький молочний завод», згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Даний факт підтверджується товарно-транспортною накладною №10 від 23.08.2011 року, подорожнім листом №784 від 21-23.08.2011 року та копією витягу із Журналу реєстрації довіреностей. Дані обставини також підтверджені показами свідка ОСОБА_5, який працював водієм на ПрАТ «Володимирецький молочний завод».

За отриманий від ПАФ «Дрос» товар, позивач розрахувався, що підтверджується платіжними дорученнями: №864 від 23.08.2011 року на суму 100 000 грн. та №953 від 08.08.2011 року на суму 60 000 грн.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПАФ «Дрос» відображено у податковій звітності ПрАТ «Володимирецький молочний завод», про що свідчить копія додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року, податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2011 року, долученими до матеріалів справи.

Підставою для формування податкового кредиту ПрАТ «Володимирецький молочний завод» за серпень 2011 року в сумі 26 666,67 грн. була податкова накладна встановленої форми та змісту, виписаної ПАФ «Дрос» за наслідками операцій з продажу вищезазначеного товару.

Зауважень щодо оформлення первинних документів відповідач не зазначив. Виконання договірних зобов'язань підтверджується належно оформленими первинними документами, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарської операції та її вартісні показники.

Реальність господарських операцій ПрАТ «Володимирецький молочний завод» по придбанню товару підтверджено долученими до справи письмовими доказами.

Щодо нікчемності правочину.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Посилання відповідача на висновки акту перевірки Васильківської ОДПІ Київської області №241/23-2/13737653 від 17.02.2012р. є безпідставним, оскільки Закон не ставить у залежність право платника податку на бюджетне відшкодування від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати податку до бюджету як його контрагентами, так і іншими учасниками (контрагентами) по всьому ланцюгу товарообігу. Чинне законодавство не передбачає за покупцем обов'язку сплачувати ПДВ повторно якщо такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, оскільки ПДВ, який включено до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Невиконання чи неналежне виконання контрагентом покупця свого обов'язку, а також наявність інших обставин, що можуть свідчити про недобросовісне ведення господарської діяльності таким контрагентом, не може створювати наслідки для самого покупця, а тим більше бути підставою для однозначного висновку про нікчемність його правочинів та фіктивне підприємництво.

Посадові особи підприємства позивача не були визнанні винними вироком суду щодо проведення безтоварних фінансово-господарських операцій із суб'єктами господарювання та в намірі порушити публічний порядок.

Таким чином, посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання податкової вигоди, зокрема, права на формування податкового кредиту, є безпідставним.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про скасування податкових повідомлень-рішень №0000752340 та №0000762340 від 17.08.2012 року, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.В. Євпак

судді: М.М. Капустинський Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне акціонерне товариство "Володимирецький молочний завод" вул.Сагайдачного,88,смт.Володимирець,Рівненська область,34300

3- відповідачу Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби м-н Будівельників, 1,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400