Постанова № 28080335, 02.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. справа № 2а/0470/4594/12 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Бідник М.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2011 року у справі №2а/0470/4594/12 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про поновлення на службі, -

в с т а н о в и в:

14 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив поновити його на посаді начальника відділу погашення прострочених зобов'язань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби; стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачем було порушено порядок звільнення, передбачений чинним законодавством України. Зокрема, позивач посилається на те, що йому не було запропоновано іншу роботу на новому підприємстві, в той час як звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України допускається лише у разі неможливості переведення працівника за його згодою, на іншу роботу. Більш того, на думку позивача, під час реорганізації шляхом перетворення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська у Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не відбулося ні ліквідації, ні банкрутства, ні перепрофілювання, ні змін в організації виробництва і праці, у зв'язку з чим правових підстав для звільнення з займаної посади не було.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що його звільнення відбулося 14.03.2012р., в той же час саме з цієї дати Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби набула статусу юридичної особи. На думку заявника апеляційної інстанції, враховуючи, що його було фактично допущено до роботи 14.03.2012р., він відпрацював повний робочий день на посаді начальника відділу погашення податкового боргу новоствореної Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, а отже, і звільнення відбулося не з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, а з новоствореної Державної податкової інспекції у Ленінському районі

м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 06.06.2008 року за №109-0 ОСОБА_1 прийнято на посаду начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань.

14.03.2012р. ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань, згідно п.1 ст.40 КЗпП України. Наказ про звільнення прийнято на виконання наказу Державної податкової служби України від 05.12.2011 року №200 «Про затвердження чисельності працівників та тимчасових типових структур державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій», наказу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 25.11.2011 року №1198 «Про реорганізацію ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська». При прийнятті рішення про звільнення позивача з роботи, відповідач керувався постановами Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», від 14.11.2011 року №1164 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади»та ст.49-2, ст.43, п.1 ст.40, ст.44 КЗпП України (а.с.8)

Правомірність дій відповідача і, як наслідок, законність рішення суб'єкта владних повноважень про звільнення особи з займаної посади є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська є протиправними, оскільки останній не вжив всіх зусиль для переміщення або переведення позивача, чи іншого його працевлаштування згідно ч.2 ст.40 КЗпП України. Проте, з урахуванням позовних вимог, правові підстави для поновлення на роботі на попередній посаді в новоствореній установі відсутні, і як наслідок, відсутні й правові підстави для стягнення з новоствореної установи середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, про наступне звільнення з посади начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська згідно з п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 був попереджений 29.12.2011 року, про що свідчить його особистий підпис на попередженні, що міститься в матеріалах справи (а.с.19).

Згідно витягу із протоколу засідання профспілкового комітету 27.02.2012 року за №2, профспілковим комітетом надано згоду на звільнення начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ОСОБА_1 у зв'язку з скороченням штатної чисельності інспекції та наданням йому гарантій і компенсацій, передбачених чинним законодавством. Підставою для надання згоди на звільнення стало, зокрема, те, що відділ погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, який очолює ОСОБА_1 не виконує ряд показників (а.с.53)

Згідно з частинами другою та третьою статті 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно п.1 ч.1, ч.2 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Звільнення з підстав, зазначених у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо належного інформування позивача про наявність вакантних посад в новоствореній установі, доказів належного запропонування позивачу вакантних посад, тобто, доказів про вжиття всіх зусиль для переміщення або переведення позивача, чи іншого його працевлаштування згідно п.2 ст.40 КЗпП України.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що Державна податкова служба України свої зобов'язання по працевлаштуванню позивача не виконала, оскільки йому не було запропоновано жодної посади у новоствореній Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, тобто трудові гарантії позивача як працівника були порушені.

Крім того, згідно постанови Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року суди розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська реорганізовано шляхом перетворення в Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області державної податкової служби.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 14.03.2012 року припинено як юридичну особу - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська (з якою позивач перебував у трудових відносинах), та 14.03.2012 року створено новоутворену установу - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як юридичну особу публічного права (а.с.34-36).

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 01 вересня 2011 року № 256 затверджено штатну чисельність органів державної податкової служби у Дніпропетровській області. У відповідності до додатку 2 до наказу ДПА у Дніпропетровській області від 01.09.2010 року №256 загальна численність працівників у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська складала 153 одиниці, в тому числі 18 - підрозділів податкової міліції, та 1 -слідчих підрозділів (а.с.48,49).

Наказом Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 08.12.2011р. №278 затверджено чисельність ДПІ, та, відповідно до Додатку 1 до вказаного Наказу, загальна штатна чисельність працівників у Державній податковій інспекції у

Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби склала 124 одиниці (а.с.17,18).

При цьому, згідно наданого суду штатного розпису Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 23.01.2012р., Відділ погашення прострочених податкових зобов'язань складався з 5 штатних посад: начальник відділу (яку займав позивач), три головних державних податкових ревізорів-інспекторів та державний податковий інспектор (а.с.133-134).

Згідно наданого Тимчасового штатного розпису Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у Відділі погашення податкового боргу скорочення чисельності або штату працівників не відбулося, у вказаному відділі передбачено 5 штатних посад: начальник відділу, три головних державних податкових ревізорів-інспекторів та державний податковий інспектор (а.с.131-132).

Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА №446088 ідентифікаційний код юридичної особи Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська -20288842, та згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №191574 ідентифікаційний код юридичної особи Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби -20288842. Тобто, ідентифікаційний код юридичної особи не змінився, керівник установи залишився той самий.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що відбулась не ліквідація Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, а її реорганізація із зміною найменування, функції ж податкового органу залишились тотожними. Штатний розпис Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби передбачає посаду, яку займав позивач.

За таких обставин, враховуючи, що Державна податкова служба України не виконала зобов'язань щодо працевлаштування ОСОБА_1, юридичний факт змін в організації виробництва і праці, який є підставою для звільнення працівника відповідно до п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, відсутній, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуваний наказ Державної податкової служби України від 14.03.2012 року № 41-о про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України не можна визнати таким, що він виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання відповідача в якості доказу інформування позивача про вакантні посади Дані про вакантні посади в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська станом на 14.03.2012 року суд першої інстанції обґрунтовано до уваги не прийняв, оскільки відповідачем не надано суду доказів доведення до відома позивача (вручення позивачу, направлення позивачу по пошті, розміщення на дошці оголошень, тощо) Даних про вакантні посади в ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська станом на 14.03.2012 року.

Крім того, суд зазначає, що у попередженні про наступне звільнення позивача не зазначено вакантних посад, які були запропоновані позивачу.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача з посиланням на Акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 14.03.2012 року, у якому зазначено, що позивач відмовився від запропонованих йому вакантних посад та відмовився засвідчити це власним підписом, оскільки, по-перше, відповідачем не надано суду належних доказів доведення до відома позивача переліку вакантних посад, по - друге, в тексті акту від 14.03.2012 року не зазначено, які саме посади пропонувалися позивачу, та посади від яких він відмовився.

Таким чином, дійшовши вірного висновку щодо протиправності дій відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість поновлення позивача в новоствореній установі, оскільки його не було переведено туди в установленому порядку.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду, оскільки, як вже зазначалося, відбулася реорганізація установи зі зміною назви, змін в організації виробництва і праці не було, функції податкового органу залишилися тотожними, нова установа передбачає посаду, яку займав позивач, а тому, суд апеляційної інстанції вважає за можливе поновити ОСОБА_1 на роботі на попередній посаді.

Відповідно до абз.10 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У даному випадку, належним захистом прав позивача є визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська №41-о від 14.03.2012р., і, як наслідок, поновлення на роботі.

У відповідності до статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до п.2 ІІ Розділу Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.03.2012 року по день фактичного поновлення на роботі, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 2 ч. 1 ст.198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст. 207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2011 року у справі №2а/0470/4594/12 скасувати та прийняти нову.

Визнати протиправним та скасувати наказ Голови Комісії з проведення реорганізації ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, начальника ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 14.03.2012р. №41-о «Про звільнення з роботи ОСОБА_1»

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.03.2012 року по день фактичного поновлення на роботі, розрахованого відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 04.10.2012р.).

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов