Постанова № 28080342, 18.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р. справа № 2а-63/10/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Бембінек Я.І.

за участю:

представника позивача: Давиденко С.В.

представника відповідача: Васильченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі №2а-63/10/0470 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»»до Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

04.01.2010р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»»звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії посадових осіб Петропавлівської МДПІ щодо виписування Направлення № 164 від 01.07.2009р. на проведення планової виїзної перевірки СТОВ «Агрофірма «Вікторія»з 01.07.09р. по 07.07.09р.; визнати недійсним Направлення №164 від 01.07.09р. Петропавлівської МДПІ про проведення планової виїзної перевірки СТОВ «Агрофірма «Вікторія»з 01.07.09р. по 07.07.09р.; визнати нечинними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Петропавлівської МДПІ від 06.10.2009р. № 0000392340Д на суму 92043 грн.00 коп. податку на прибуток підприємств та штрафної (фінансової) санкції 48264 грн.10 коп. та від 06.10.2009р. № 0000362340/1 на суму 23108 грн. 33 коп. податку на додану вартість та штрафної (фінансової) санкції 16152 грн. 49 коп.; визнати дії суб'єкта владних повноважень Петропавлівської МДПІ протиправними щодо порушення строків проведення планової виїзної перевірки СТОВ «Агрофірма «Вікторія»; визнати первинну скаргу СТОВ «Агрофірма «Вікторія»від 10.08.2009р. в частині податкового повідомлення-рішення від 27.07.2009 № 0000352340/0 повністю задоволеною.

В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що податкові повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, висновки Акту не відповідають дійсності, містять арифметичні помилки. Також зазначає, що Акт оформлено з порушенням вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА №327 від 10.08.2005 року. На думку позивача, відповідачем порушено й порядок проведення перевірки, порядок розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення. Враховуючи, що відповідач діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством України, податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі №2а-63/10/0470 у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»», позивач, звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами позовної заяви, зокрема, позивач посилається на те, що податкові повідомлення-рішення не відповідають висновкам Акту перевірки, в той же час, Акт перевірки та його висновки не відповідають дійсності. Як на порушення судом норм процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини у справі, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Під час апеляційного розгляду, представник позивача апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області її правонаступником Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 року №981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Петропавлівська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області реорганізована шляхом злиття у Східно-Дніпровську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби України.

Суд, порадившись на місці, ухвалив задовольнити клопотання про заміну сторони у справі, замінивши відповідача Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області її правонаступником Східно-Дніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби України.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Петропавлівської МДПІ в Дніпропетровській області було проведено планову виїзну документальну перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено Акт №58/230/32433909 від 14.07.2009р.

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем:

1) п п. 1,32 ст. 1, п. 4.1 ст.4 , пп.5.2.1, 5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.6, п.5.7 п.5.9 ст.5, пп.8.1.1 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), ст.5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-ХІV, п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за №271/7592 чим було занижено податок на прибуток:

- за період з 01.04.2006 по 31.12.2006 на суму 29496 грн., у тому числі:

заниження за 2 квартал 2006р на суму-37545грн;

завищення за 3 квартал 2006р на суму 8564 грн;

заниження за 4 квартал 2006р на суму 515 грн;

- за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 заниження на суму 25203 грн., у тому числі:

заниження за 1 квартал 2008р на суму -15362 грн;

заниження за 2 квартал 2008р на суму 40808 грн;

заниження за 3 квартал 2008р на суму 19617 грн;

завищення за 4 квартал 2008р на суму 50584 грн;

- за період з 01.01.2009 по 31.03.2009 заниження на суму 37344 грн.

2) п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8565,61грн. у тому числі по періодах:

- квітень 2006 року - 77грн.; - серпень 2006 року -167,66грн.; - листопад 2006 року -4024,84грн.; - грудень 2006 року -796грн.; лютий 2009 року -3500грн.

(редакція пункту 2 висновку Акту викладена з урахуванням листа Петропавлівської МДПІ від 05.10.2009р. за №2756/10/23-215 про виправлення описки -т.1 а.с.235)

3) п.п.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у жовтні 2006 року на загальну суму 10763грн.

4) пп.7.4.5 п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 8994,57грн.

5) пп.6.3.2 п.6.3, ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03 №889-IV (зі змінами та доповненнями) -застосування податкової соціальної пільги без заяв про застосування пільги, встановленої центральним податковим органом форми, що призвело до недоутримання податку з доходів фізичних осіб в сумі -997,28грн.

6) ст.44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»за №1264-ХІІ від 25.06.1991р. з наступними змінами та доповненнями, та ст.3,7 «Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища», затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПАУ від 19.07.1999р. за №162/379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.1999р. за №544/3837, в результаті чого не здійснено нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 01.04.2006р. по 31.12.2006р. у сумі 143,40грн., за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. у сумі 163,64грн.

7) ст.1,2,3,5,6 Закону України від 11.12.1991р. №1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»(із змінами та доповненнями) в результаті чого не нараховано податок з власників транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів за період з 27.10.2008р. по 31.12.2008р. у сумі 166,20грн., за період з 01.01.2009р. по 31.03.2009р. -233,75грн.

На підставі Акту перевірки, Петропавлівською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 27.07.2009р. №0000352340/0 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 154 473,6 грн., в тому числі за основним платежем -92 043,00 грн. та штрафні санкції -62 430,6 грн. (т.1 а.с.219)

від 27.07.2009р. №0000362340/0 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 39 260,82 грн., в тому числі за основним платежем -23 108,33 грн. та штрафні санкції -16 152,49 грн. (т.1 а.с.219)

10.08.2009р. СТОВ «Агрофірма «Вікторія»»подала до Петропавлівської МДПІ скаргу на податкові повідомлення-рішення від 27.07.2009р. №0000352340/0 та №0000362340/0, в якій, посилаючись на невідповідність висновків Акту перевірки дійсним обставинам, просило скасувати податкові повідомлення-рішення.

В той же час, листом від 10.08.2009р. за №2711/10/23-215 Петропавлівська МДПІ повідомила позивача про відкликання податкового повідомлення-рішення від 27.07.2009р. №0000352340/0. Цим же листом направлено позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 07.08.2009р. №0000392340/0 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового

зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 140 307,10 грн., в тому числі за основним платежем -92 043,00 грн. та штрафні санкції -48 261,10 грн. (т.1 а.с.220-222).

Підставою для прийняття нового податкового повідомлення-рішення та відкликання попереднього стало те, що відповідачем самостійно було знайдено помилку при розрахунку штрафної (фінансової) санкції.

Листом від 14.08.2009р. за №14 СТОВ «Агрофірма «Вікторія»»повернуло на адресу відповідача нове податкове повідомлення-рішення від 07.08.2009р. №0000392340/0 з тих підстав, що на думку позивача, воно не ґрунтується на законі, а дії щодо відкликання податкового повідомлення-рішення є такими, що здійснені всупереч діючому законодавству (т.1 а.с.223)

20.08.2009р. СТОВ «Агрофірма «Вікторія»»подала до Петропавлівської МДПІ скаргу на податкове повідомлення-рішення від 07.08.2009р. №0000392340/0, в якій посилаючись на те, що, враховуючи, що попередня скарга ще не розглянута, прийняття нового податкового повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству України, у зв'язку з чим просило скасувати дане податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду первинних скарг директора СТОВ «Агрофірма «Вікторія»», Петропалівською МДПІ прийнято Рішення №2771/10/24-062 від 06.10.2009р., яким податкові повідомлення-рішення від 27.07.2009р. №0000362340/0 та від 07.08.2009р. №0000392340/0 залишено без змін, а скарги директора СТОВ «Агрофірма «Вікторія»»залишено без задоволення. Рішення обґрунтоване правомірністю висновків Акту перевірки №58/230/32433909 від 14.07.2009р., на підставі якого прийнято правомірні податкові повідомлення-рішення, грошові зобов'язання за якими підлягають сплаті платником податків. При цьому, дане рішення прийнято з урахуванням самостійного відкликання податкового повідомлення-рішення від 27.07.2009р. №0000352340/0, в якому податковим органом було встановлено допущення помилки при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до прийнятого Рішення про результати розгляду первинних скарг від 06.10.2009р. за №2771/10/24-062 прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 06.10.2009р. №0000392340/1 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 140 307,10 грн., в тому числі за основним платежем -92 043,00 грн. та штрафні санкції -48 264,10 грн. (т.1 а.с.234)

від 06.10.2009р. №0000362340/1 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 39 260,82 грн., в тому числі за основним платежем -23 108,33 грн. та штрафні санкції -16 152,49 грн. (т.1 а.с.234)

Листом від 08.10.2009р. за №2802/10/23-215 Петропалівська МДПІ направила на адресу позивача вказані податкові повідомлення-рішення, які були отримані позивачем 25.10.2009р.

Дії відповідача щодо проведення перевірки, зокрема, дотримання порядку проведення такої перевірки, дотримання порядку оформлення матеріалів за результатами проведеної перевірки, дії відповідача щодо відкликання попереднього податкового-повідомлення рішення та формування нового, правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень та рішення, прийнятого за результатами розгляду первинних скарг є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що строк складання податкового повідомлення-рішення не порушив прав позивача. Формальні порушення при складанні документів відповідачем не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій протиправними. При цьому, суд першої інстанції повністю підтримав позицію податкового органу, викладену в Акті перевірки та запереченнях на адміністративний позов.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ (далі Закон України №2181) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до п.6.1. ст.6 Закону України №2181, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як вбачається з податкових повідомлень-рішень від 06.10.2009 року, підставою для здійснення розрахунку або перерахунку суми податкового зобов'язання (застосування штрафних (фінансових) санкцій) зазначено пп. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ - дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

З Акту перевірки вбачається, що позивачем порушено норми Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон України «Про ПДВ»).

Щодо порушень, відображених у пп.3.2.1 Акту перевірки «Податкові зобов'язання»п.3.2 «Перевірка повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість».

Так, податковий орган зазначає, що СТОВ «Арофірма Вікторія»на порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», не включено до складу податкових зобов'язань у квітні 2006 року податок на додану вартість у сумі 396грн. від суми коштів, які були перераховані Слов'янською та Зорянською сільськими радами за послуги та за вугілля відповідно, що спричинило втрати бюджету у сумі 77 грн., оскільки згідно даних податкового обліку товариства в квітні 2006 року було від'ємне значення між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розмірі 160грн.

Сума 77 грн. відображена в п.2 Висновків Акту. При цьому податковим органом не зазначено розрахунків та доводів, з яких він виходив під час встановлення втрат бюджету саме в сумі 77грн.

Порушення вказаних норм Закону України «Про ПДВ», СТОВ «Агрофірма Вікторія»припустилося і в серпні 2006 року, а саме товариство не включило до складу податкових зобов'язань у серпні 2006 року податок на додану вартість у сумі 666,66 грн. від суми коштів,

які було перераховано контрагентами ПСП «Агро-Реал»(на суму ПДВ 166,66грн.), ПСП «Еліта»(на суму ПДВ 500грн.). Дане порушення не спричинило втрат ПДВ до бюджету.

У Висновках Акту, зокрема, в п.2 вказано, що у серпні 2006 року занижено податок на додану вартість на суму 167,66грн. При цьому податковим органом не зазначено розрахунків та доводів, з яких він виходив під час встановлення втрат бюджету саме в сумі 167,66грн. в той час, як в Акті перевірки зазначено, що порушення, допущене позивачем у серпні 2006 року не призвело втрат до бюджету.

У листопаді 2006 року на порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», СТОВ «Агрофірма Вікторія»не включило до складу податкових зобов'язань у листопаді 2006 року податок на додану вартість у сумі 4 024,84грн. від суми коштів, які було перераховано контрагентами Зорянською сільською радою (на суму ПДВ 521,50грн.), СФГ «Дорошенко»(на суми ПДВ 350,00грн. та 820,00грн.), СФГ «Кипарис»(на суму ПДВ 2 333,34грн.), що спричинило втрати до бюджету у сумі 7 972грн. (з урахуванням порушень, пов'язаних з завищенням податкового кредиту).

Сума 4 024,84грн. знайшла своє відображення у п.2 Висновків Акту, в той час, як податковим органом зазначено, що порушення, допущене позивачем у грудні 2006 року призвело до втрат бюджету на суму 7 972грн.

У грудні 2006 року товариством на порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не включено до складу податкових зобов'язань у грудні 2006 року податок на додану вартість у сумі 796,00грн. від суми коштів, які було перераховано контрагентами Зорянською сільською радою (на суму ПДВ 612,00грн.), ПСП «Еліта»(на суму ПДВ 184,00грн.), що спричинило втрати до бюджету у сумі 796грн.

Вказана сума знайшла своє відображення у п.2 Висновків Акту.

У лютому 2009 року на порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», товариство не включило до складу податкових зобов'язань у лютому 2009 року податок на додану вартість у сумі 12 301,00грн. від суми коштів, які було перераховано контрагентами, та спричинило втрати бюджету у сумі 12 301,00грн. При цьому, загальна сума податку на додану вартість від отриманих грошових коштів у розмірі 172 426,27грн. відображена у реєстрі виданих податкових накладних за лютий 2009 року. До складу податкових зобов'язань за лютий 2009 року, згідно декларації задекларовано ПДВ у сумі 160 126грн. Розбіжність становить 12 301,00грн. У відповідності до даних податкового та бухгалтерського обліку за лютий 2009 року реалізація мінеральних добрив слідуючим контрагентам, яка не включена до податкових зобов'язань та спричинила відхилення у сумі 12 301грн. відображена бухгалтерськими проводками, зокрема з контрагентом ТОВ «Агрохімциклон»на суму ПДВ 8396,67грн., з контрагентом СФГ Дорошенко на суму ПДВ 3500,00грн. Сума ПДВ, яка отримана від ТОВ «Агрохімциклон»в сумі 8396,67грн. знайшла своє відображення у складі податкових зобов'язань за березень 2009 року.

У Висновках Акту, зокрема, в п.2 вказано, що у лютому 2009 року занижено податок на додану вартість на суму 3 500грн. При цьому, податковим органом не зазначено розрахунків та доводів, з яких він виходив під час встановлення втрат бюджету саме в сумі 3 500грн., в той час, як розбіжність складає 12 301,00грн. та за виключенням суми 8396,67грн. (яка знайшла своє відображення у складі податкових зобов'язань за березень 2009 року) складає 3 904,33грн.

Щодо порушень, відображених у пп.3.2.2 Акту перевірки «Податковий кредит».

На порушення п.п.7.2.4 п.7.2, 7.4.5 п.7.4, 7.5.1 п.7.5 ст. Закону України «Про ПДВ», СТОВ «Агрофірма Вікторія»включило до складу податкового кредиту у серпні 2006 року ПДВ на суму 2054,25грн., згідно податкової накладної від 13.08.2006 року, отриманої від ТОВ ВКФ «Полі»(що не призвело до заниження сплати до бюджету ПДВ) та у жовтні 2006 року ПДВ у сумі всього 11 733,33грн. Проте, ТОВ ВКФ «Полі»станом на звітні дати не було платником ПДВ, оскільки 03.07.2006р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ за ініціативою податкової інспекції.

У п.3 Висновків Акту зроблено запис, що в результаті порушення п.п.7.2.4 п.7.2, 7.4.5 п.7.4, 7.5.1 п.7.5 ст. Закону України «Про ПДВ»товариством занижено податок на додану вартість у жовтні 2006 року на загальну суму 10 763грн.

При цьому, податковим органом не зазначено розрахунків та доводів, з яких він виходив під час встановлення втрат бюджету саме в сумі 10 763грн., в той час, як загальна сума включених до податкового кредиту сум ПДВ у жовтні 2006 року складає 11 733,33грн.

Разом з тим, посилання позивача на те, що СТОВ «Агрофірма Вікторія»правомірно було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ отриману згідно податкових накладних, отриманих від ТОВ ВКФ «Полі», №11/069 від 23.10.2006р. на суму ПДВ 8400грн. та №10/06 від 10.10.2006р. на суму ПДВ 3333,33грн. до уваги не приймаються, оскільки 03.07.2006р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ за ініціативою податкової інспекції, а отже з цього моменту ТОВ ВКФ «Полі»не було платником ПДВ, що свідчить про протиправність дій позивача щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ від контрагента, який станом на звітний період платником ПДВ не був.

У листопаді 2006 року, згідно даних податкового обліку, відображено ПДВ у сумі 1451,43грн., яка підтверджена податковими накладними, отриманими від контрагентів ТОВ «Гарант-Агро-4»(на суму ПДВ 1006,00грн), ТОВ «Константа-Агро»(на суму ПДВ 445,43грн.). Проте, згідно поданої податкової декларації за листопад 2006 року задекларовано ПДВ у сумі 10 446грн. Відхилення становить 8994,57грн.

Тобто, податковий орган зазначає, що на порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», СТОВ «Агрофірма Вікторія»до складу податкового кредиту у листопаді 2006 року включено ПДВ у сумі 10446грн., в тому числі суму 8994,57грн. не підтверджену податковими накладними.

Сума 8994,57грн. знайшла своє відображення у п.4 Висновків Акту перевірки.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки Акту перевірки не відповідають обставинам, викладеним у цьому ж Акті, оскільки в описовій та мотивувальній частинах Акту зазначено про порушення позивачем норм Закону України «Про ПДВ», проте Висновки Акту не обґрунтовані, підстави, за якими визначалися суми зокрема у п.2 Висновків Акту у своїй більшості не підтверджені належними розрахунками, а тому визнати правомірними дії посадових осіб Петропавлівської МДПІ неможливо.

Під час апеляційного розгляду, представником відповідача також не наведено підстав, з яких виходив податковий орган під час встановлення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у конкретному періоді в конкретних сумах, які було відображено в описовій частині Акту та наявність розбіжностей з Висновками Акту.

Разом з тим, відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України № 2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Перевіркою встановлено, що позивачем занижено податок на додану вартість, зокрема, за період квітень 2006 року, проте податкове повідомлення-рішення прийнято лише 27.07.2009р., тобто податковим органом визначено суму податкових зобов'язань платника податків після спливу 1095 днів, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення в цій частині.

Більш того, відповідно до висновків Акту перевірки щодо порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», податковим органом самостійно визначені суми, на які позивачем було занижено податок на додану вартість, зокрема:

пункт 2 Висновків -загальна сума 8 565,61грн.

пункт 3 Висновків -загальна сума 10 763,00грн.

пункт 4 Висновків -загальна сума 8 994,57грн.

Тобто, згідно Висновків Акту, позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 28 323,18грн.

Податковими повідомленнями-рішеннями від 27.07.2009р. №0000362340/0 та від 06.10.2009р. №0000362340/1, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 39 260,82 грн., в тому числі за основним платежем -23 108,33 грн. та штрафні санкції -16 152,49 грн.

Наявність розбіжностей позбавляє суд можливості встановити правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

У судове засідання представником відповідача, на запит суду від 05.07.2012р., надано розрахунок донарахованих за актом перевірки сум ПДВ та застосованих штрафних санкцій, згідно з яким містяться розбіжності між сумами, вказаними у Висновках Акту стосовно окремого періоду та сумами, вказаних в даному розрахунку

З Акту перевірки також вбачається, що позивачем порушено норми Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями.

Так, податковим органом встановлено порушення позивачем п п. 1,32 ст. 1, п. 4.1 ст.4, пп.5.2.1, 5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.6, п.5.7 п.5.9 ст.5, пп.8.1.1 ст.8, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР із змінами та доповненнями), ст.5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р № 996-ХІV, п. 3 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 р. № 143, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 8 квітня 2003 року за №271/7592 чим було занижено податок на прибуток:

- за період з 01.04.2006 по 31.12.2006 на суму 29496 грн., у тому числі:

заниження за 2 квартал 2006р на суму-37545грн;

завищення за 3 квартал 2006р на суму 8564 грн;

заниження за 4 квартал 2006р на суму 515 грн;

- за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 заниження на суму 25203 грн., у тому числі:

заниження за 1 квартал 2008р на суму -15362 грн;

заниження за 2 квартал 2008р на суму 40808 грн;

заниження за 3 квартал 2008р на суму 19617 грн;

завищення за 4 квартал 2008р на суму 50584 грн;

- за період з 01.01.2009 по 31.03.2009 заниження на суму 37344 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу щодо обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення від 06.10.2009р. №0000392340/1 відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 140 307,10 грн., в тому числі за основним платежем -92 043,00 грн. та штрафні санкції -48 264,10 грн.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно з п.п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних

як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Отже, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.

Виходячи із змісту пункту 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неодмінною характерною рисою господарської діяльності з метою оподаткування є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відповідно до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, МПБ на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення яких включається до складу валових витрат.

Отже, згідно вказаної норми права, податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів ведеться відносно тих товарів, які були наявні у платника податку у звітному податковому періоді.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено порушень позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, який був чинним на час складення Акту перевірки, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового, валютного чи іншого законодавства податковий орган зобов'язаний:

- висвітлити показники, які відображаються підприємством у податковій звітності та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку підприємства у розрізі періодів;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи в податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій) та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

З Акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та в якому вказано на заниження (завищення) показників у рядках Декларації по окремим товарним позиціям в окремих періодах, не наведено будь-якого обґрунтування таких висновків податкового органу з посиланням на відповідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.

За таких обставин, Акт перевірки не може бути визнаний судом як належний доказ зазначених у ньому порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, відповідачем не наведено правомірності визначення спірних податкових зобов'язань за порушення Закону, оскільки в акті перевірки відсутні факти (обставини) порушення позивачем зазначених норм Закону.

У судове засідання представником відповідача, на запит суду від 05.07.2012р., надано розрахунок сум основного платежу з податку на прибуток та застосованих штрафних санкцій, згідно якого неможливо встановити, з яких підстав виходив податковий орган під час встановлення за результатами перевірки розбіжностей між сумами валового доходу,

валових витрат, амортизаційних відрахувань, а відтак і встановлення чистого доходу, який підлягає оподаткуванню.

Вказані висновки спростовують доводи податкового органу, який у своїх запереченнях на апеляційну скаргу викладає обставини, що встановлені перевіряючими особами та які відображені в Акті перевірки.

Більш того, спірним повідомленням-рішенням №0000392340/1 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за період, зокрема, 2 квартал 2006 року, прийнято від 06.10.2009р., тобто податковим органом, в порушення вимог ст.15 Закону України № 2181 визначено суму податкових зобов'язань платника податків після спливу 1095 днів.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, оскаржені податкові повідомлення-рішення неможливо визнати законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже, підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог СТОВ «Агрофірма Вікторія»про визнання протиправними дій посадових осіб Петропавлівської МДПІ щодо виписування Направлення № 164 від 01.07.2009р. на проведення планової виїзної перевірки СТОВ «Агрофірма «Вікторія»з 01.07.09р. по 07.07.09р.; визнати недійсним Направлення №164 від 01.07.09р. Петропавлівської МДПІ про проведення планової виїзної перевірки СТОВ «Агрофірма «Вікторія»з 01.07.09р. по 07.07.09р., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

У разі незгоди суб'єкта господарювання з підставами проведення перевірки, викладених у Наказі про проведення перевірки, або оформленням такого Наказу та/або направлення на проведення перевірки, то суб'єкт господарювання має право не допустити посадових осіб перевіряючого органу до проведення перевірки з огляду на те, що такі Наказ та/або направлення не відповідають вимогам Закону та будуть оскаржені особою, щодо якої ініційовано перевірку в судовому порядку.

Проте, у разі допущення перевіряючого органу до проведення перевірки Наказ та направлення, яке приймається посадовою особою перевіряючого органу для кожної перевірки індивідуально, вважається виконаним та оскарженню не підлягає.

Таким чином, дані позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на те, що таке направлення є виконаним та оскарженню не підлягає.

Решта позовних вимог задоволенню не підлягає, у зв'язку з їх необґрунтованістю.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не в повній мірі було досліджено обставини справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та в силу ст.202 КАС України, є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»»задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі №2а-63/10/0470 скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»»задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2009р. №0000392340/1, прийняте Петропавлівською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2009р. №0000362340/1, прийняте Петропавлівською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Постанову у повному обсязі складено 19.09.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов