Ухвала суду № 28078775, 05.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 р.

Справа № 2а-5015/12/1470

Категорія: 8.1.3

Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді –Шевчук О.А.,

суддів: Крусяна А.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу приватного підприємства «Укрспецсоюз»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Укрспецсоюз»про подання щодо підтвердження правомірності застосування адміністративного арешту майна,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ПП "Укрспецсоюз". В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не допустив перевіряючих до перевірки. Як наслідок таких неправомірних дій відповідача є адміністративний арешт його майна з подальшим підтвердженням цього арешту судом.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України - документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України - документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено, що ПП "Укрспецсоюз" є юридичною особою та платником податків. 24.09.12 позивачем видано наказ №1000 про проведення документальної позапланової перевірки відповідача, та направлення на перевірку №553/22-200, №554/22-200, №555/22-200, №556/22-200. 24,25 та 26.09.12 перевіряючі здійснювали виходи за адресою відповідача, але не змогли розпочати перевірку, через відсутність посадових осіб відповідача, про що були складені відповідні акти. 27.09.12 відповідач не допустив перевіряючих до перевірки пославшись, у письмових поясненнях на відсутність у останнього законних підстав для її здійснення, оскільки відповідач надав позивачу документи, які позивач просив надати у запитах. Про цей факт позивачем був складений акт про відмову від допуску до перевірки №158/22-200/32997427. 27.09.12 позивачем на підставі Звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків було прийняте Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким було застосовано повний адміністративний арешт майна ПП "Укрспецсоюз".

Як вбачається з матеріалів справи позивач направив відповідачу листом №2543/10/22-117 від 21.05.12 (отриманий відповідачем 22.05.12) запит з вимогою надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо формування валових доходів і валових витрат у І кварталі 2012 року. 06.06.12 відповідач, з листом №121 надав позивачу документи, які були зазначені в запиті. 27.08.12 позивач листом №5165/10/152-017, направив відповідачу запит з вимогою надати документи, що підтверджують формування податкових зобов'язань і податкового кредиту за ставкою 20% за липень 2012 року. 14.09.12 відповідач, з листом №203 надав позивачу документи, які були зазначені в запиті.

Відповідач вважає, що надавши документи на запити позивача, він виконав вимоги пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, тому позивач не має права використовувати саме цю норму, як підставу для проведення перевірки.

У відповідності до ст.78 ПК України, достатність документів (документальні підтвердження) наданих платником податків на письмовий запит, для перевірки фактів, що свідчать про можливі порушення, визначає податковий орган, який надав запит; допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України визначений перелік та порядок оформлення документів (наказ про проведення перевірки, направлення на перевірку та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки) необхідних для надання податковим органом платнику податків перед проведенням перевірки та встановлено, що непред'явлення платнику податків цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При цьому відмова з інших підстав не допускається.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що у разі, якщо наданих документів недостатньо то виникає законне право на проведення перевірки, а тому відповідач безпідставно не допустив позивача до перевірки.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не з’ясовано питання спору про право, який наявний в зазначеній справі, в зв’язку з чим оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не може бути прийнята до уваги, оскільки від наявності спору про право слід відрізняти заперечення обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням. Зокрема, підставами для звернення з поданням про зупинення видаткових операцій платника податків на його рахунках є недопущення посадових осіб органів ДПС до обстеження територій та приміщень, визначених у пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу (пп. 20.1.15.2 пп. 20.1.15 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу); у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених Податковим кодексом (пп. 20.1.16 п. 20.1 ст. 20, частина друга п. 89.4 ст. 89, частина друга п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу).

Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту передбачено п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу. Згідно із зазначеною нормою арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу ДПС (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

При цьому перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Відповідно до п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу адміністративний арешт може бути повним або умовним. Рішення про застосування одного з двох видів адміністративного арешту приймається керівником податкового органу чи його заступником. При цьому суди не позбавлені права під час перевірки обґрунтованості накладення адміністративного арешту майна платника податків давати правову оцінку вибору виду адміністративного арешту, здійсненого податковим органом. Водночас суди не мають права підміняти компетентний орган, уповноважений визначати вид адміністративного арешту, і приймати рішення щодо заміни одного виду арешту на інший. Крім того, інформаційними листами визначено, що застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків не передбачає прийняття відповідного рішення керівником податкового органу, а подання податкових органів щодо застосування такого арешту підлягають розгляду лише в порядку загального позовного провадження.

Таким чином доводи апеляційної скарги зазначеного висновку суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197; п. 1 ч. 1 ст. 198; ст. 200; п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Укрспецсоюз»на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року –залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Укрспецсоюз»про подання щодо підтвердження правомірності застосування адміністративного арешту майна –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Крусян А.В.

Суддя: Шляхтицький О.І.