Постанова № 28077914, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/51804/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегія суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Сагін М. В. Гой В. П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»на постанову та ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 рокуу справі№ 2а/0570/5720/2012за позовомПублічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Донецької області Держаної податкової службипроскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 2а/0570/5720/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішення у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, п. 46.4 ст. 46, п. п. 198.1 198.6, ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Єнакієвський металургійний завод»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2011 року складено акт перевірки від 12.12.2011 року № 809/15/-16-23/1/00191193, яким зафіксовано наступні порушення: до складу податкового кредиту за липень 2011 року товариством включена сума податку на додану вартість у розмірі 302 468,51 грн. по податкових накладних, які виписані у липні 2011 року та не зареєстровані постачальниками-продавцями: ТОВ «Велєс»- податкова накладна №24 від 29.07.2011 року на суму ПДВ у розмірі 101 556,43 грн. та ІВЦ КП «Компанія «Вода Донбасу»- податкова накладна № 2298/022 від 10.07.2011 року на суму ПДВ у розмірі 200 912,08 грн., що є порушенням п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено суму податкового кредиту у липні 2011 року на 302 468,51 грн., та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації за липень 2011 року у розмірі 302 469,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 27.12.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001261311/50540/10/15-16-23/1-00191193 форми «В1», яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 302 469,00 грн. та визначена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 75 617,25 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказане рішення залишено без змін.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що подання до уточнюючого розрахунку заяви зі скаргою на постачальників (додаток № 8) не є виправленням помилок у раніше поданій до податкового органу податкової декларації, а отже не є уточненою податковою звітністю. Також судами зазначено, що додання додатку 8 до уточнюючого розрахунку не передбачено положеннями Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», оскільки в даному Наказі чітко зазначено, що даний додаток подається до податкової декларації за звітний період (п. 20 розділу ІІІ).

Суд касаційної інстанції з таким висновком не погоджується, виходячи з наступного.

За змістом пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта.

Частиною 3 пункту 86.7 цієї ж статті передбачено прийняття рішення про визначення грошових зобов'язань керівником органу державної податкової служби з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності із зазначеними нормами.

В акті перевірки відповідачем зазначається про непідтвердження позивачем сум податкового кредиту в сумі 302468,51 грн. по податковим накладним, виписаним контрагентами-продавцями ТОВ «Велєс»та ІВЦ КП «Вода Донбаса»та незареєстрованими у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому перевіряючим не приймається поданий позивачем уточнений додаток № 8 до податкової декларації за липень 2011 року з єдиної підстави: оскільки він поданий на паперовому носії, а не в електронній формі.

Позивач з посиланням на пункт 46.4 статті 49 Податкового кодексу України подав в жовтні 2011 року уточнений розрахунок до декларації з додатком № 8 до нього та документами, що підтверджують факти придбання зазначених вище послуг.

Отже, зазначений в акті перевірки висновок про те, що уточнений додаток № 8 до податкової декларації за липень 2011 року не вважається уточненою декларацією є помилковим.

Не зважаючи на це, за результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки висновок акта залишений без змін (лист відповідача від 26.12.2011 року). При цьому в листі зазначається про подачу позивачем декларації за липень 2011 року 18.08.2011 року разом зі скаргою на постачальників, які не зареєстрували або несвоєчасно зареєстрували виписані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, але стверджується, що позивачем про порушення порядку складання податкових накладних заявлено не було. Щодо документів, які додані до уточненого додатка № 8 в жовтні 2011 року, відповідач зазначає про відсутність платіжних доручень та виписок банку, що дійсно підтверджують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів та/або послуг.

Факт подачі позивачем декларації по податку на додану вартість за липень 2011 року 18.08.2011 року разом із додатком 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладні (порушення ними порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)»відповідачем не заперечувався.

Разом з тим, ані відповідачем, ані судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що виконання позивачем як великим платником податків вимог пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України щодо подачі податкових декларацій до органу державної податкової служби в електронній формі унеможливлюють дотримання платником податків (позивачем) вимог частини 10 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України про подачу Заяви (додаток 8 до декларації) разом з копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач надав такі первинні бухгалтерські документи в жовтні 2011 року, тобто до початку проведення перевірки.

Виходячи з викладеного, на момент здійснення перевірки у відповідача були всі передбачені законодавством документи, а саме: вчасно подана податкова декларація з додатком 8, подані в електронній формі, а також копії первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту отримання послуг позивачем від своїх контрагентів.

Відповідно до частини 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

В матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо вчасного визначення контрагентами позивача податкових зобов'язань по податку на додану вартість за зазначеними в акті операціями.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що під час проведення перевірки відповідачем подані позивачем уточнений розрахунок, додаток 8 до декларації та додані до неї документи були відхилені безпідставно. Податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, що є порушенням пункту 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Технічна неможливість подачі податкової декларації в електронній формі одночасно з копіями бухгалтерських документів виникла не з вини платника податків, а тому застосована до позивача штрафна (фінансова) санкція в сумі 75617,25 грн. не відповідає критерію пропорційності, зазначеному в пункті 8 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням касаційної скарги, прийняття нового рішення про задоволення позову судові витрати, пов'язані із сплатою позивачем судового збору при зверненні до суду, присуджуються з Державного бюджету України на підставі частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.07.2012 року у справі № 2а/0570/5720/2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Донецьку від 27.12.2011 року № 0001261311/50540/10/15-16-23/1-00191193.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»2146 грн. судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак