ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" листопада 2012 р. м. Київ К-15833/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард Кредитний дім Слесаренко В.П. і Компанія»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010
у справі № 12/614-08 ( 22А/3756 )
за позовом Повного товариства «Ломбард Кредитний дім Слесаренко В.П. і Компанія»
до Державної податкової інспекції в місті Суми,
третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору: ОСОБА_3
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Сумської області від 01.12.2008 позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Суми від 17.09.2008 № 0001591712/0/17-1208/31788051/68609.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010 постанову Господарського суду Сумської області від 01.12.2008 скасовано, у позові відмовлено повністю.
Повне товариство «Ломбард Кредитний дім Слесаренко В.П. і Компанія»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Підставою для визначення спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 32200,98 грн. основного платежу та 64401,96 грн. штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки перевірки за період з 01.10.2006 по 31.03.2008 про порушення позивачем вимог п.п. 4.2.1 п.4.2. ст. 4, п.8.1. ст. 8, п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Порушення полягало у тому, що позивач, як податковий агент, не утримав і не перерахував до бюджету суму податку з доходів фізичних осіб із викупних сум, отриманих громадянами - заставодавцями, що не виконали умов договору позики щодо викупу закладених речей.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права, на які посилається позивач у касаційній скарзі, та вважає, що суд надав правову оцінку встановленим обставинам.
За змістом підпункту 4.3.23 пункту 4.3 статті 4 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-IV сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до визначеного договором строку її повернення ця сума не є об'єктом оподаткування. Лише в разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобов'язання та реалізації заставленого майна виникає об'єкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих у позику і не повернутих у встановлений договором строк. При цьому також може виникнути об'єкт оподаткування (дохід) у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог - заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, оскільки ця сума фактично знаходиться у ломбарду під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.
Згідно із пунктом 1.15 статті 1 вказаного Закону податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до п.п. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Відповідно до п. 12.3. ст. 12 цього ж Закону якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.
З огляду на положення підпункту 8.1.1. пункту 8.1. статті 8 та пункту 12.3. статті 12 вказаного Закону ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.
Отже, під час одержання ломбардом коштів від реалізації заставленого майна ломбард, як податковий агент, має виконати обов'язок щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та надання податковому органу відповідної звітності.
Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Повного товариства «Ломбард Кредитний дім Слесаренко В.П. і Компанія»залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2010 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
Судове рішення № 28077715, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-15833/10-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: