Ухвала суду № 28077633, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/59124/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Сачко Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 грудня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року

по справі №2а-16191/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік»(надалі -ТОВ «Голден Деррік»)

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва (надалі -ДПІ у Подільському районі м.Києва)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000742360 від 19.10.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 грудня 2011р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Голден Деррік»з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Олнафтобуд Альянс», ТОВ «Авто Груп», ТОВ «Рісмус»за період з 01.07.2008р.по 30.06.2011р., за результати якої складено акт №364/23-611/35251246 від 23.09.2011р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення вимог п.п.7.2.4, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000742360 від 19.10.2011р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Судами також встановлено, що згідно акту перевірки податковий орган дійшов висновку, що за результатами господарської операції по придбанню позивачем у ТОВ «Облнафтобуд Альянс»за договором купівлі-продажу №7/4 від 21.04.2009р. майна, податкова накладна виписана ТОВ «Облнафтобуд Альянс»на адресу ТОВ «Голден Деррік»не може бути використана позивачем в податковому обліку, так як договір є нікчемним, а нікчемний правочин є недійсним в силу закону та не створює інших юридичний наслідків крім тих, що зв'язані з його недійсністю.

Дані висновки відповідач зробив з огляду на те, що директор ТОВ «Авто Групп»і ТОВ «Облнафтобуд Альянс»ОСОБА_1 начебто господарської діяльності не здійснював і зареєстрував підприємство за грошову винагороду.

Так, посилання на ст.234 ЦК України щодо фіктивності правочину не відповідає дійсності, оскільки укладені із ТОВ «Авто групп»і ТОВ «Облнафтобуд Альянс»виконані у повному обсязі, свердловини №2 Пірковського родовища і №3 Загорнянського родовища добудовані, придбані товарно-матеріальні цінності оприбутковані та використовуються у господарській дальності товариства.

Угоди, які укладалися директором ТОВ «Авто Групп», ТОВ «Облнафтобуд Альянс», який особисто підписував всі юридичні, технічні та бухгалтерські документи і підстав ставити його дії під сумнів у 2008р. у позивача не було. Обсяг його повноважень як керівника ТОВ «Авто групп»і ТОВ «Облнафтобуд Альянс»регулювався статутом Товариством і жодних обмежень там не вказано.

Під визначенням податковий кредит, наведеним у п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», слід розуміти - суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону).

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Судами зазначено, при проведенні перевірки податковому органу було надано всі оригінали податкових накладних отриманих від ТОВ «Авто Групп»і ТОВ «Облнафтобуд Альянс», які описані в акті перевірки.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Стосовно тверджень податкового органу про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Голден Деррік»та ТОВ «Авто Групп»і ТОВ «Облнафтобуд Альянс», носять характер нікчемного правочину, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТОВ «Голден Деррік»та ТОВ «Авто Групп»і ТОВ «Облнафтобуд Альянс»з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Також, до справи ДПІ у Подільському районі м.Києва не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності»здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про «безтоварність»господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.05.2012р. (К/9991/6340/12).

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов