Ухвала суду № 28077598, 14.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" листопада 2012 р. м. Київ К-56978/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2008 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 р.

у справі № 2-а-2413/08

за позовом Приватного підприємства «Валком-Монтаж»

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Валком-Монтаж»(надалі позивач, ПП «Валком-Монтаж») звернулося до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі -відповідач, Коростенська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2008 р. (суддя -С.М. Хаюк), позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.09.2007 р. № 0000382301/1 та від 05.09.2007 р. № 0009822301/2.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -О.М. Романчук, судді: О.В.Умнова, Т.Л. Ізмайлова) змінено рішення суду першої інстанції у мотивувальній частині; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не подавав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається з матеріалів справи, представниками податкового органу проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої 13.04.2007 р. складено акт № 23/23-01/31012215 (надалі -акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4; підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5; підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі -Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств») (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а саме: занижено податок на прибуток на суму 326 436,00 грн. за IV кв. 2004 року, IV кв. 2005 року та 2006 рік.

Внаслідок адміністративного оскарження позивачем висновків акта від 13.04.2007 р. № 23/23-01/31012215, податковим органом, на підставі направлення № 361 від 20.08.2007 р., проведено позапланову перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої 31.08.2007 р. складено акт № 63/23-01/31012215.

Згідно висновків акта № 63/23-01/31012215 перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4; підпункту 5.2.1 пункту 5.2, пункту 5.9 статті 5; підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме платником податку занижено податок на прибуток підприємств на суму 326 436,00 грн.

На підставі акта перевірки № 23/23-01/31012215 від 13.04.2007 р. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 05.09.2007 р. №0009822301/2, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 196 006,00 грн., у т.ч. 135 187,00 грн. -основного платежу та 60 819,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

від 05.09.2007 р. №0000382301/2, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 219 860,00 грн., у т.ч. 146 573,00 грн. основного платежу та 73 287,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 5.9 статті 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Згідно з пунктом 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на, придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Враховуючи приписи викладених норм, позивач не включив до складу валових витрат у IV кварталі 2004 року витрати на матеріали та поліпшення основних фондів і зняв їх з валових витрат у наступному звітному періоді у І кварталі 2005 року. Крім того, підприємство не включило до складу валових витрат витрати на матеріали для виготовлення і поліпшення основних фондів за 2006 рік у сумі 425 233,00 грн.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку зазначивши, що невіденесення позивачем до складу валових витрат витрат пов'язаних із поліпшенням основних фондів у відповідних періодах відповідає приписам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та спростовує доводи податкового органу щодо неправильного визначення приросту балансової вартості матеріальних цінностей, які використані для виготовлення та поліпшення основних засобів.

Крім того, суд першої інстанцій надав обґрунтовану оцінку обставинам справи, пов'язаним із виробничою необхідністю позивача використати запаси у своїй господарській діяльності, та визнав законним віднесення таких операцій до складу валових витрат.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає законними рішення судів попередніх інстанцій, якими скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.09.2007 р. № 0000382301/1 та від 05.09.2007 р. № 0009822301/2.

Що стосується мотивів, викладених у рішенні апеляційного суду щодо незаконності проведення перевірки, то колегія суддів касаційної інстанції вважає, що позивач мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, однак наданим йому правом не скористався, а відтак, такі доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Тим більше, вказані мотиви не заявлялися підприємством як підстава для скасування рішення, тобто суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи частково неправильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для часткового скасування постанови апеляційного суду, та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 р. у справі № 2-а-2413/08 скасувати у частині зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції. В решті рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2008 р. у справі № 2-а-2413/08 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.