Ухвала суду № 28073564, 10.12.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Від "10" грудня 2012 р. Справа № 3/32-Б

За заявою Малого приватного підприємства "Атлант - Будсервіс" (м. Коростень)

До боржника Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж" (м. Коростень)

про визнання банкрутом

Суддя Гнисюк С.Д.

В засіданні суду прийняли участь:

- від ініціюючого кредитора: не з'явився

- від кредиторів: Бех О.С. - предст. АТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за дов. від 21.04.2011р.; Антонюк Ю.В. - предст. Коростенської ОДПІ за дов. № 4987/10 від 11.04.2012 р; Бабешко Я.Л., дов. № 1314 від 01.08.2012р.; Войцехівський В.Е. - предст. Житомирського обласного відділення ФССЗТВП, дов. № 07-4 від 02.02.2012р.

- від боржника: Кіналевський М.Є. - ліквідатор

В провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №3/32-Б про банкрутство приватного підприємства "ВАЛком-монтаж" (м. Коростень) за правилами ст. 8, 11-13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) на стадії ліквідаційної процедури банкрута.

Ухвалою господарського суду від 13.11.2012р. взято до відома проміжний звіт ліквідатора Кіналевського М.Є. з підтверджуючими документами про проведення ліквідаційної процедури банкрута; відкладено розгляд заяв кредиторів з поточними вимогами до боржника; відкладено розгляд питання про затвердження витрат розпоряднику майна боржника Кіналевському М.Є. за період з 14.10.2010 р. по 17.11.2011 р. в розмірі 12344,36 грн.; призначено наступне судове засідання для з'ясування стану здійснення ліквідаційної процедури банкрута та зобов'язано ініціюючого кредитора, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ЖОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ліквідатора боржника вчинити певні дії та подати суду належні документи.

05.12.2012р. через загальний відділ на адресу господарського суду надійшов лист ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому кредитор повідомляє, що заперечення ініціюючого кредитора щодо розміру відшкодування понесених витрат розпорядника майна боржника Кіналевського М.Є. за період з 14.10.2010р. по 17.11.2011р. в розмірі 12344,36 грн. вважають безпідставними.

На виконання вимог ухвали суду від 23.10.2012 р. в судовому засіданні ліквідатор боржника подав для залучення до матеріалів справи звіт про проведену роботу за період з 13.11.2012р. по 10.11.2012р. з підтверджуючими документами, який погоджений на засіданні комітету кредиторів, про що свідчить поданий протокол №11 від 10.12.2012 р.

Також ліквідатор подав суду відзив від 19.10.2012р. №86/23-Л/12-10 на заяву Відділення виконавчої дирекції ФССНВ в м. Коростені від 09.10.2012р. № 1654 (т. 13 а. с. 118-120 ) та в судовому засіданні усно зазначив, що визнає вимоги в сумі 223148,12 грн. капіталізованих платежів, з віднесенням їх в реєстрі вимог кредиторів до другої черги, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону; відзив на заперечення ініціюючого кредитора від 12.11.2012р. № 1/11-12 щодо розміру відшкодування витрат розпорядника майна, який в судовому засіданні усно підтримав; протокол №11 від 10.12.2012р., на якому повторно (перший раз розглядалося питання на засіданні комітету кредиторів, яке оформлене протоколом №2 від 07.12.2011р.) розглянуто питання та підтверджено рішення, прийняте комітетом кредиторів на своєму засіданні від 07.12.2011р., щодо затвердження розміру відшкодування витрат арбітражному керуючому Кіналевському М.Є. за період з 14.10.10р. по 17.11.11р. в розмірі 12344,36 грн., в т.ч. поштові витрати - 268,18 грн., на канцелярські товари - 155,55 грн., за папір - 64,00 грн., витрати на відрядженння - 646,40 грн., ремонт та обслуговування оргтехніки - 398,50 грн., послуги зв'язку - 1700,00 грн, закупівля бензину - 1305,13 грн., залучення спеціалістів - 7812,60 грн., в т.ч. ЄСВ - 2012,60 грн., джерелом відшкодування витрат арбітражного керуючого є кошти боржника.

Присутній у судовому засіданні представник кредитора Коростенської ОДПІ підтримав позицію згідно поданих в судовому засіданні заперечень №14746/10 від 07.12.2012р. на відзив ліквідатора про часткове визнання кредиторських вимог та усно зазначив, що пітримує їх та надав усні пояснення щодо заявлених поточних кредиторських вимог до боржника на суму 305935,38грн, підтримав нараховані штрафні санкції та пеню.

Представником ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" в судовому засіданні подана довідка № 06-11/3137 від 26.11.2012р., видана Управлінням Державної казначейської служби України у м. Житомирі Житомирської області, що підтверджує надходження коштів від АТ "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДРПУО 14305909) в сумі 1073,00 грн. 22.10.2012р. до Державного бюджету на розрахунковий рахунок судового збору.

Таким чином, судом встановлено, що ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" подані у встановленому порядку докази сплати судового збору за подання кредиторської заяви до боржника.

Представник ініціюючого кредитора в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та належним чином.

В судовому засіданні розглянуто питання стосовно поданого ліквідатором клопотання №87/24-л/12-10 від 19.10.2012 р. про затвердження звіту про відшкодування витрат арбітражному керуючому Кіналевському М.Є., понесених ним за період здійснення повноважень розпорядника майна боржника, а саме, з 14.10.2010 р. по 17.11.2011 р. в розмірі 12344,36 грн.

Як вбачається з рішення комітету кредиторів від 07.12.2011 р. (т. 6 а.с. 210), по четвертому питанню порядку денного останніми, зокрема, затверджено розмір відшкодування витрат арбітражному керуючому Кіналевському М.Є. понесених за період з 14.10.2010 р. по 17.11.2011 р. в розмірі 12344,23 грн.; з 18.11.2011 р. в розмірі 600 грн. на місяць. Джерелом відшкодування витрат арбітражному керуючому є кошти боржника.

Ліквідатор в судовому засіданні просив суд затвердити звіт про відшкодування витрат розпорядника майна боржника за період з 14.10.2010р. по 17.11.2011р.

Присутні у судовому засіданні представники кредиторів не заперечували щодо затвердження звіту про відшкодування витрат арбітражному керуючому Кіналевському М.Є., понесених ним за період здійснення повноважень розпорядника майна боржника, а саме з 14.10.2010 р. по 17.11.2011 р. в розмірі 12344,36 грн.

Господарський суд, заслухавши пояснення ліквідатора, представників кредиторів, оцінивши всі докази в сукупності у відповідності до ст. 43 ГПК України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно абз. 1 ч. 12 ст.3-1 Закону, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (ч. 13 ст. 3-1 Закону).

Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника (ч. 12 ст. 3-1 Закону).

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку (ч.16 ст. 3-1 Закону)

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 23.10.2012р. ліквідатору Кіналевському М.Є. затверджено оплату послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення повноважень ліквідатора, починаючи з 12.06.2012р. Джерелом оплати послуг є кошти боржника.

Як вже зазначалося вище, згідно протоколу комітету кредиторів №2 від 07.12.2011р. та протоколу № 11 від 10.12.2012р., яким підтверджено рішення, прийняте комітетом кредиторів на засіданні від 07.12.2011р. протокол № 2 щодо затвердженння розміру відшкодування витрат арбітражному керуючому Кіналевському М.Є. за період з 14.10.2010р. по 17.11.2011р. в розмірі 12344,36 грн. арбітражному керуючому затверджено розмір вдшкодування витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна за період з 14.10.2010р. по 17.11.2011р. на загальну суму 12344,23 грн. ; з 18.11.2011р. у розмірі 600,00 грн. на місяць.

В судовому засіданні від 13.11.2012р. представником ініціюючого кредитора на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2012р. були подані суду заперечення від 12.11.2012р. №1/11-12 щодо прийнятого 07.12.2011р. комітетом кредиторів рішення в частині затвердження розміру витрат розпорядника майна боржника. Представник ініціюючого кредитора також зазначила, що вважає розмір витрат завищеним та таким, що суперечить вимогам ст. 13 Закону.

Дослідивши зауваження ініціюючого кредитора, а саме письмові заперечення від 12.11.2012р. № 1/11-12 щодо розміру відшкодування понесених витрат розпорядника майна боржника Кіналевського М.Є. за період з 14.10.2010р. по 17.11.2011р. в розмірі 12344,36 грн., суд зазначає наступне.

В підтвердження своїх заперечень щодо витрат розпорядника майна на залучення спеціалістів в сумі 7812,60 грн., представник ініціюючого кредитора МПП "Атлант - будсервіс" зазначив, що відповідно до ст. 13 Закону розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Відповідно до п. 69 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" розпорядник майна має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів, якщо інше не передбачено Законом або рішенням комітету кредиторів, але не має права використовувати інститут представництва для передачі іншим особам повноважень, встановлених ч. 8, 9 ст. 13 Закону, які зобов'язані здійснювати особисто, а саме розпорядник майна має право, зокрема, аналізувати фінансове становище боржника.

Також, розпорядник майна зобов'язаний відповідно до Закону аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Представник ініціюючого кредитора в своїх запереченнях зазначив, що Закон прямо вимагає від розпорядника майна, на виконання вимог ухвали суду від 14.04.2011р. у справі № 3/32-Б, особисто, без залучення на договірній основі спеціалістів, скласти висновок щодо виявлення/невиявлення ознак доведення до банкрутства чи ознак фіктивного банкрутства боржника - це є його прямий обов'язок, який в свій час, як зазначено в ухвалі господарського суду від 14.10.2010р. у справі №3/32-Б, відстоюючи своє право бути призначеним розпорядником майна ПП "Валком - монтаж" арбітражний керуючий в підтвердження своєї кваліфікації здійснення процедур банкрутства надав Свідоцтво спеціаліста з питань банкрутства, Сертифікат оцінювача майна, майнових прав та бізнесу, Сертифікат аудитора, Атестат консультанта з питань приватизації. Отже, арбітражний керуючий Кіналевський М.Є. має необхідні знання та достатній рівень кваліфікації щоб виконувати особисто покладені на нього Законом обов'язки розпорядника майна.

Тому, затвердження комітетом кредиторів витрат на залучення розпорядником майна спеціалістів для складання висновку щодо виявлення/невиявлення ознак доведення до банкрутства чи ознак фіктивного банкрутства боржника та нарахування на ці витрати єдиного соціально внеску представник ініціюючого кредитора вважає, що прямо суперечать вимогам Закону та мають бути переглянуті.

На виконання вимог ухвали суду від 13.11.2012р., в судовому засіданні ліквідатор Кіналевський М.Є. надав суду відзив від 29.11.2012р. № 99/36-Л/12-11 на заперечення щодо розміру відшкодування витрат розпорядника майна.

Щодо заявлених заперечень стосовно витрат розпорядника майна на залучення спеціалістів ліквідатор зазначив наступне.

Відповідно до ухвали суду від 02.03.2011р. та Закону розпорядник майна зобов'язаний був подати до суду письмовий висновок щодо виявлення/невиявлення ознак доведення до банкрутства чи ознак фіктивного банкрутства ПП «ВАЛком- монтаж», складений у віповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведения до банкрутства, затверджених наказом Мнекономіки України 19.01.06р. №14 (у редакції наказу Мінекономіки України від 26.10.10р. №1361)

Частиною 4 ст. 3-1 та ч. 8 статті 13 Закону встановлено, що арбітражиий керуючий має право залучати для забезпечення виконання cвоїх повноважень на договірній ocнові cneціалістів з оплатою ix діяльності з коштів боржника, якщо iнше не передбачено цим Законом або рішенням комітету кредиторів.

Серед іншого в ухвалі суду від 02.03.2010р. зазначено, що арбітражний керуючий вправі для виконання своїх повноважень залучати на договірних засадах інших ociб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Виходячи з положень Закону розпорядник майна на договірній ocнові залучив спеціаліста-бухгалтера для участі у виконанні робіт з проведення аналізу фінансово-господарської діялыності приватного підприємства "ВАЛком-монтаж" та складання письмового висновку щодо виявлення/не виявлення ознак доведення до банкрутства чи ознак фіктивного банкрутства ПП "ВАЛком-монтаж", складений у відповідності та з врахуванням Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки України 19.01.06р. №14 (у редакції наказу Мінекономіки України від 26.10.10р. №1361). Аналіз фінансово-господарської діяльності боржника розпорядник майна зобов'язаний був подати до суду відповідно до ухвали суду від 02.03.2011р. та Закону.

В травні 2011р аналіз фінансово-господарської діяльності був направлений до суду.

Після обрання комітету кредиторів, відповідно до положень ч. 14 ст. 3-1 Закону, питання щодо відшкодування витрат розпорядника майна, в тому числі i на залучення спеціаліста, були розглянуті та затверджені рішенням комітету кредиторів 07.12.2012р., яке оформлене протоколом № 2. В подальшому розпорядник майна звернувся з відповідним клопотанням до суду (з доданням підтверджуючих документів), про затвердження відшкодування витрат арбітражного керуючого.

У своєму відзиві ліквідатор зазначив, що вci документи, які подавались ним як до суду так i до комітету кредиторів, до інших установ i організацій підписувались розпорядником майна особисто, та виконання повноважень розпорядника майна нікому не передоручалися, тож будь-яких порушень Закону за собою не вбачає.

Ліквідатор вважає твердження ініціюючого кредитора про використання ним, в період виконання повноважень розпорядника майна, інституту представництва, не відповідають дійсності i є безпідставними.

Відповідно до вищезазначеного листа представника кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АТ "Раффайзен Банк Аваль" щодо витрат розпорядника майна та залучення спеціалістів повідомляє наступне.

В запереченнях ініціюючий кредитор посилається на п. 69 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 18.12.2009 року №15, відповідно до якого розпорядник майна має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній ocнові спеціалістів, якщо інше не передбачено Законом або рішенням комітету кредиторів, але не має права використуовувати інститут представництва для передачі іншим особам повноважень, встановлених ч.ч. 8, 9 ст. 13 Закону, які зобов'язаний здійснювати особисто.

Аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльност!, виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства відбувається на підставі дослідження ряду показників - рівень ліквідності, рівень дохідності, забезпечення власними коштами, тощо.

Представник кредитора підтвердив те, що вci звіти i документи, які надавались на засіданнях комітету кредиторів ПП "ВАЛком - монтаж" надавались i були підписані особисто Кіналевським М.Є., що повністю відповідає вимогам п.п. 8,9 ст. 13 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК представництво - правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Тобто - це правовідношення, відповідно до якого одна особа (представник) на підставі набутих нею повноважень виступає і діє від імені іншої особи, яку представляє, створюючи, змінюючи чи припиняючи безпосередньо для неї цивільні права та обов'язки.

Представник вчиняє юридичні дії, заступаючи місце особи, яку він представляє i від імені якої виступає. Саме ці ознаки відрізняють представництво від чималої низки подібних відносин.

Виходячи з цього, представник кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в собі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" вважає заперечення з цього питання безпідставним.

Дослідивши матеріали справи суд вважає пояснення ліквідатора та ПАТ "Рйффайзен Банк Аваль" в собі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", з даного питання, належним чином обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, а заперечення ініціюючого кредитора ПП "ВАЛком - монтаж" з цього питання - безпідставними та не підтверджені відповідними доказами.

Щодо витрат на ремонт оргтехніки в сумі 392,50 грн. представник ініціюючого кредитора заперечила проти відшкодування розпоряднику майна даних витрат. Зазначила, що це його особисте майно та використовується (чи не використовується) Кіналевським М.Є. для здійснення останнім його підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 146.13 ст. 146 Податкового кодексу України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених(збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу вират. Тобто, ремонт будь-яких основних засобів суб'єкта підприємницької діяльності включаються до витрат його діяльності в граничному розмірі, що не перевищує 10 відсотків в рік від залишкової вартості основного засобу на початок року та відносяться до витрат його підприємницької діяльності.

Представник ініціюючого кредитора ПП "ВАЛком - монтаж" вважає, що ці основні засоби не мають ніякого відношення до основних засобів боржника, вони не є необхідними для здійснення процедури розпордженням майном боржника та їх відшкодування розпоряднику майна має бути переглянуте судом.

В своєму відзиві ліквідатор щодо витрат на ремонт техніки зазначив, що з тверджень ініціюючого кредитора випливае, що арбітражний керуючий, виконуючи повноваження розпорядника майна, визначені Законом, повинен був виконувати їx без залучення матеріального ресурсу, в даному випадку оргтехніки (комп'ютера, монітора, принтера, ксерокса, факса тощо), він зазначає, що вони є необхідними для здійснення процедури розпорядження майном боржника. А при використанні даної оргтехники вона потребує витратних матеріалів, оскільки вона також виходить з ладу i її потрібно ремонтувати.

Bci документи, які в процедурі банкрутства надавались до суду, до комітету кредиторів, окремим кредиторам, в т.ч. i ініціючому, готувались тільки з використанням оргтехніки.

3 врахуванням викладеного, ліквідатор вважає заперечення в даній частині безпідставними, як такі, що базуються на припущеннях, а не на Законі.

Кредитор ПАТ "Рйффайзен Банк Аваль" в собі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" щодо витрат на ремонт оргтехніки повідомив наступне.

Дослідивши інформацію, викладену у запереченнях, Банк прийшов до висновку, що вci факти викладені по питанню оргтехніки базуються виключно на припущеннях ініціюючого кредитора, оскільки не надано жодного документу, які підтверджують викладену інформацію.

У запереченнях відсутні посилання на норми чинного законодавства, які забов'язують розпорядника майна/ліквідатора використовувати у своїй діяльності основні засоби підприємства боржника, так само як i норми, які забороняють використовувати особисту оргтехніку розпорядника майна/ліквідатора.

Враховуючи вищевикладене, вважають вимогу Кіналевського M.Є. на відшкодування витрат на ремонт оргтехніки обгрунтованою, a заперечення ініціюючого кредитора в цій частині безпідставними.

Дослідивши інформацію, викладену в запереченнях ініціюючого кредитора МПП "Атлант - Будсервіс", у відзиві ліквідатора та листі кредитора ПАТ "Рйффайзен Банк Аваль" в особі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль", суд зазначає, що заперечення представника ініціюючого кредитора базуються виключно на припущеннях та не підтверджені відповідними доказами, а позиція ліквідатора боржника та кредитора ПАТ "Райфайзен банк Аваль" в особі АТ "Райффайзен банк Аваль" вважає такою, що відповідає законодавству. Суд прийшов до висновку - відхилити заперечення ініціюючого кредитора стосовно витрат на ремонт оргтехніки, вважаючи їх безпідставними.

Щодо витрат на оплату відряджень в сумі 646,40 грн., представник ініціюючого кредитора заперечує з наступних підстав.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998, № 59, службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної служби, підприємства, установи, організації, що повністю або сатково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населенного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Арбітражний керуючий (розпорядник майна) Кіналевський М.Є. не являється працівником ПП "ВАЛком - монтаж". Відповідно до п.п.1, 2 ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий є суб'єктом підприємницької діяльності та діє на підставі ліцензії, виданої уповноваженим органом. А тому, відповідно до законодавства України, боржник не має права оплачувати відрядження особі, яка не являється його працівником. Це ж стосується і відшкодування витрат в складі витрат на відрядженння, а саме - витрат на паливно - мастильні матеріали (бензин) в сумі 1305,13 грн.

Представник ініціюючого кредитора МПП "Атлант - Будсервіс" вважає, що відшкодування витрат розпорядника майна на відрядження комітет кредиторів має переглянути.

Також представник ініціюючого кредитора зазначив у своїх запереченнях, що у Законі визначено право арбітражного керуючого отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбаченому Законом. У той же час Закон визначає розмір лише одного виду винагороди - оплати послуг - праці у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника (п. 12 ст. 3-1 Закону). Розмір відшкодування витрат Законом не встановлено. Пункт 13 ст. 3-1 Закону дозволяє кредиторам створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, ліквідатору, керуючому санацією).

Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджується ухвалою господарського суду, станом на дату формування комітету кредиторів (08.11.2011р.) і на сьогоднішній день розмір витрат розпорядника майна боржника господарським судом не затверджений.

Тому, ініціюючий кредитор МПП "Атлант - Будсервіс" не вбачає будь - яких правових підстав для затвердження судом до відшкодування витрат, допустимий розмір та склад, яких взагалі не розглядався.

У своїх запереченнях представник кредитора МПП "Атлант - Будсервіс" просить комітет кредиторів ПП "ВАЛком - монтаж" переглянути затверджений раніше комітетом кредиторів до відшкодування розмір витрат арбітражного керуючого та привести дане рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ліквідатор у своєму відзиві щодо витрат розпорядника майна на оплату відряджень зазначив, що посилання ініціюючого кредитора на Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59 є недоречними, тому що ПП "ВАЛком - монтаж" не є підприємством, що noвністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, а арбітражний керуючий Кіналевський M.Є. не є державним службовцем i не є працівником підприємства, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, тобто заперечення в цій частині є безпідставними.

На твердження ініціюючого кредитора про те, що розмір відшкодування витрат Законом не встановлено, ліквідатор зазначив наступне.

За приписами ст. 3-1 Закону, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 3-1 Закону, арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в poзмірі та порядку, передбачених цим Законом. Аналізуючи ч. 10-14 ст. 3-1 Закону можна дійти висновку, що законодавець у поняття "винагорода" включає: оплату послуг арбітражного керуючого; відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків; додаткову винагороду.

В ч. 10 ст. 3-1 Закону зазначено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санаціією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. В подальшому, відповідно до ч. 14. ст. 3-1 Закону, звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Тобто, Законом визначено, як порядок так i джерела відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків.

Відповідно до листа кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в собі Житомирської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" стосовно витрат розпорядника майна щодо оплати відряджень вказано слідуюче.

Розглянувши інформацію, викладену у запереченнях ПП "ВАЛком - монтаж", наскільки відомо банку, не відноситься до opгaнів державної влади та не утримується за рахунок бюджетних коштів, тому посилання на Інструкцію про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджену Наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. №59, вважають такими, що були зазначені помилково.

Враховуючи, що Кіналевський M.Є. не є державним службовцем i не є працівником державних підприємств, установ та організацій, вважають розгляд заперечень в цій частині безпіставними.

Щодо твердження, про те, що питання відшкодування витрат арбітражного керуючого взагалі не розглядалось, повідомляють, що питання відшкодування витрат розглядалось на засіданні комітету кредиторів ПП "ВАЛком - монтаж»" 08.11.2011 р., на якому був присутній представник ініціюючого кредитора. Kpiм того, останній приймав участь в обговоренні цього питання (згідно протоколу №1 від 18.11.2011р.)(т. 6 а. с. 203).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що пояснення ліквідатора боржника та кредитора ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в собі АТ "Райффайзен банк Аваль" відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення в частині витрат розпорядника майна Кіналевського М.Є. на оплату відряджень в сумі 646,40 грн. є безпідставними.

Дослідивши матеріали справи, зокрема, заперечення ініціюючого кредитора МПП "Атлант - Будсервіс" , враховуючи відзив ліквідатора та лист ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі АТ "Райффайзен банк Аваль" суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий має право скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону, де зазначено, що рішення комітету кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до ч. 4 ст.16 (пропорційно сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, кратній тисячі гривень).

В п. 56 Постанови "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009р. № 15 зазначено, що при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів (ч. 9 ст. 7 Закону). З моменту утворення комітету кредиторів саме він, а не окремі кредитори, вважаються стороною у справі про банкрутство у випадках, передбачених Законом.

В п. 57 вищевказаної Постанови зазначено, що рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу. Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховуватм їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі приписи відповідають приписам чинного законодавства.

Суд зазначає, що рішення комітету кредиторів - це рішення всіх кредиторів. Ліквідатором Кіналевським М.Є. двічі було подано господарському суду рішення комітету кредиторів, а саме протокол № 2 від 07.12.2011р. і протокол № 11 від 10.12.2012р., на якому розглядалося питання щодо розміру відшкодування понесених витрат розпорядника майна боржника Кіналевського М.Є за період з 14.10.2010р. по 17.11.2011р. на загальну суму 12344,23 грн.

Дані рішення комітету кредиторів на сьогодні є чинними, ніким не оспорювані і не скасовані, а тому є законні і вважаються господарським судом такими, що відповідають чинному законодавству.

Отже, з урахуванням викладеного, господарський суд відхиляє зауваження ініціюючого кредитора щодо розміру відшкодування понесених витрат розпорядника майна боржника Кіналевського М.Є, вважаючи їх необгрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами. Суд прийшов до висновку - затвердити арбітражному керуючому ПП "ВАЛком - монтаж" (м.Житомир) Кіналевському М.Є. розмір вдшкодування витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна за період з 14.10.2010р. по 17.11.2011р. на загальну суму 12344,23 грн.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 3-1, 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. Затвердити арбітражному керуючому ПП "ВАЛком - монтаж" (м.Житомир) Кіналевському М.Є. розмір вдшкодування витрат за виконання ним повноважень розпорядника майна за період з 14.10.2010р. по 17.11.2011р. на загальну суму 12344,23 грн., в т.ч. поштові витрати - 268,18 грн., на канцелярські товари - 155,55 грн., за папір - 64,00 грн., витрати на відрядженння - 646,40 грн., ремонт та обслуговування оргтехніки - 398,50 грн., послуги зв'язку - 1700,00 грн, закупівля бензину - 1305,13 грн., залучення спеціалістів - 7812,60 грн., в т.ч. ЄСВ - 2012,60 грн.

2. Джерелом відшкодування витрат арбітражного керуючого є кошти боржника.

Суддя Гнисюк С.Д.

Друк:

1 - в справу

2 - ініціюючому кредитору,

3 - боржнику,

4 - ліквідатору Кіналевському М.Є. (у книзі нарочним) ,

5 - ВВД ФСС НВВ ПЗ у м. Коростені,

6 - ПАТ Райффайзен Банк Аваль" в особі Житом. обл. дир.

7- ЖОВ ФСС ТВП,

8 - УПФУ в Коростені та Коростенському районі

9 - ТОВ "Світанок" (м. Коростень, вул. 1 Травня, 43-Б),

10 - ТОВ "Сталеві конструкції-України" на поштову адресу ( 02660, м. Київ, вул. Закревського,22, кім. 518)

11 - ФОП ОСОБА_12 - (АДРЕСА_3)

12 - Фіз. особа ОСОБА_13 - (АДРЕСА_1)

13 - ФОП ОСОБА_14 - (АДРЕСА_2)

14 - ПП "ВАЛком-інвест" (м. Коростень, вул. Пацієва, 3)

15 - Коростень. ОДПІ (рек з повід)

16 - Коростенський міський центр зайнятості (11501, м. Коростень, Житом. обл., вул. Ольгинська,3) (рек. з повід.);