Вирок № 28070579, 09.10.2012, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 0603/1-434/11

ВИРОК Провадження № 1/603/115/12

І м е н е м У к р а ї н и

09.10.2012 року. Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

при секретарях . . . . . . . . . . . . . . . . . . Слабик О.М., Бондарчук Н.О.

з участю прокурорів . . . . . . . . . . . . . .Дубцова О.В., Кулик О.В.

потерпілого/цивільного позивача . . .ОСОБА_6

представника потерпілого . . . . . . . . .ОСОБА_7

цивільного відповідача . . . . . . . . . . . ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ст.ст. 286 ч. 1, 135 ч. 1 КК України, -

в с т а н о в и в :

24 квітня 2011 року близько 15 год. 05 хв. ОСОБА_9, не маючи досвіду керування транспортним засобом та посвідчення водія, а також реєстраційного документа на транспортний засіб, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-21074", державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_10, рухався по правій смузі проїзної частини вул. 30-річчя Перемоги в напрямку вул. Чуднівської в м. Бердичеві.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташовується поблизу будинку № 20-а вказаної вулиці перед перехрестям вулиці 30-річчя Перемоги з вулицею Молодогвардійською та позначений дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 "Пішохідний перехід" Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.02, ОСОБА_9 на смузі свого руху виявив транспортні засоби, які зупинялись перед вказаним пішохідним переходом. Після цього ОСОБА_9 з метою продовження руху розпочав заборонений маневр обгону зазначених транспортних засобів, перестроївшись на зустрічну смугу, та, не реагуючи на попутні транспортні засоби, які зупинялись перед пішохідним переходом для надання переваги в русі пішоходу, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог п.п. 1.5, 2.1 "а", "б", 2.3 "б", 12.3, 14.6 "в", 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом та, продовжуючи рух, передньою лівою частиною керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6, який переходив проїзну частину дороги по пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому лівої стегнової кістки в нижній третині зі зміщенням, струсу головного мозку, розриву лівої барабанної перетинки, забійної рани нижньої губи, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Після скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9, розуміючи, що здійснив дорожньо-транспортну пригоду, умисно не виконав вимоги п.п. 2.10 "а", "б", "в", "г", "ґ", "д", "є" Правил дорожнього руху України. Тобто, не залишившись, ОСОБА_9 з метою уникнення відповідальності за скоєне, на автомобілі причетному до ДТП поїхав з місця дорожньо-транспортної пригоди, не вживши можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому ОСОБА_6, якого своїми діями поставив у небезпечне для життя та здоров'я становище, в силу чого ОСОБА_6 був позбавлений можливості самостійно вжити заходів до самозбереження.

Порушення водієм ОСОБА_9 вимог п.п. 1.5, 2.1 "а", "б", 2.3 "б", 12.3, 14.6 "в", 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_9 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та, відмовившись від дачі показань в суді, повністю підтримав свої ж показання, дані ним на досудовому слідстві.

З оголошених і досліджених у судовому засіданні показань ОСОБА_9 на досудовому слідстві, а також уточнень останнього під час судового слідства, вбачається, що 24.04.11 близько 10 години його мати, вітчим ОСОБА_8 та брат поїхали в м. Бердичів в гості. Автомобіль вітчима "ВАЗ-2107" залишався вдома. Тоді він вирішив взяти цей автомобіль і поїхати на ньому в м. Бердичів на зустріч з дівчиною. Посвідчення водія у нього ще немає. Приблизно о 14 год. 30 хв. він взяв з дому автомобіль вітчима і на ньому поїхав у м. Бердичів. Приблизно о 15 годині біля базару він зустрівся з дівчиною - ОСОБА_11, та разом з нею на автомобілі поїхав по вул. 30-річчя Перемоги в напрямку вул. Чуднівської м. Бердичева. Крім ОСОБА_11, яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, більше нікого в автомобілі не було. Автомобіль був у технічно справному стані. Була сонячна погода, без опадів і проїзна частина була сухою та чистою. Автомобілем він рухався приблизно посередині правої смуги зі швидкістю біля 40-50 км/год. Ірина не заважала йому керувати машиною. Приблизно о 15 год. 05 хв. вони наближались до кафе "Заманиха" і попереду на своїй смузі руху він побачив попутний рейсовий автобус "ЛАЗ" та за ним якийсь автомобіль "ВАЗ" темного кольору. Перед перехрестям вул. 30-річчя Перемоги з вул. Молодогвардійською, перед кафе "Заманиха", рейсовий автобус зменшив швидкість руху і почав призупинятись. Тоді автомобіль 'ВАЗ' обігнав автобус і поїхав далі. Він подумав, що автобус буде ставати, і також почав його обганяти та при цьому змістився ліворуч. Дорожніх знаків "Пішохідний перехід", які є в тому місці, він тоді не побачив. Коли майже порівнявся з передом автобуса, то побачив, що з-за його передньої частини справа від нього на смугу руху його автомобіля вискочив пішохід, який рухався через проїзну частину швидким кроком. Пішохід перетинав проїзну частину під прямим кутом справа наліво відносно напрямку його руху. Тоді він почав гальмувати, але не встиг зупинитись і приблизно посередині дороги передньою лівою частиною свого автомобіля збив пішохода. Після цього він злякався і, відпустивши гальма, додав швидкості та поїхав далі в напрямку вул. Чуднівської. На місці цієї ДТП не зупинився, бо зрозумів, що збив людину, сильно злякався цього та не знав, що робити, оскільки посвідчення водія не має, ніяких документів на машину у нього не було та й сам автомобіль взяв без дозволу батьків. Знав, що як водій мав залишитись на місці пригоди, однак цього не зробив. Також не телефонував ні в міліцію, ні в лікарню. За перехрестям він висадив ОСОБА_11 та на автомобілі поїхав додому, де залишив його при в'їзді на подвір'ї. По приїзду батьків розповів тим, що скоїв ДТП. З автомобілем нічого не робив. В подальшому його батьки надавали потерпілому пішоходу матеріальну допомогу на лікування. Він особисто до потерпілого не ходив, не вибачався, так як йому соромно. В скоєному кається.

Крім повного визнання вини підсудним, його вина також підтверджується сукупністю й інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, будучи допитаним в ході судового слідства, потерпілий ОСОБА_6 показав, що в той день він переходив дорогу по пішохідному переході поблизу кафе «Заманиха». Коли перейшов половину, зліва від себе помітив автомобіль, який рухався на великій швидкості. Що це був за автомобіль, якого кольору сказати не може, так як буквально в одну мить, не гальмуючи, автомобіль здійснив на нього наїзд. Удар був настільки сильний, що він впав і відразу втратив свідомість. Також на місці пригоди був автомобіль «Жигулі», який погнався за машиною, що його збила, але не наздогнав. Його завезли в лікарню, куди також приходив ОСОБА_8 і говорив, що це його син скоїв наїзд. Дружина ОСОБА_8 приносила кошти на лікування. Також в лікарню приходив працівник ДАІ, який розповів, що наїзд скоїв не підсудний, а ОСОБА_8 Коли він давав показання працівникам міліції на досудовому слідстві він не був впевнений, хто саме його збив, і крім того, у нього був поганий стан здоров'я, тому при допиті нічого не говорив. Однак через півроку згадав, що збив його саме ОСОБА_8 Чому в нього виникла така впевненість в залі суду потерпілий пояснити не зміг, як і описати зовнішність людей, які були в автомобілі, яким скоєно наїзд. В зв'язку з істотними суперечностями в показаннях наданих на досудовому слідстві і в залі суду, судом оголошено показання потерпілого на досудовому слідстві, відповідно до яких 24.04.11 близько 15 год. 05 хв. він підійшов до пішохідного переходу через проїзну частину вул. 30-річчя Перемоги, що поблизу кафе "Заманиха". Побачивши, що поблизу ніякого транспорту не було, він по пішохідному переходу в темпі спокійного кроку почав переходити дорогу. Зліва до нього наближався легковий автомобіль темного кольору, який був ще далеко і він встигав перейти проїзну частину перед тим. Коли він дійшов до середини проїзної частини, то зліва від себе почув звук роботи двигуна і побачив легковий автомобіль бежевого кольору, який рухався в сторону вул. Чуднівської, обганяючи попутний вищезгаданий автомобіль. Після цього за мить даний автомобіль, не гальмуючи, передньою лівою частиною на пішохідному переході збив його. Потім, не зупинившись на місці пригоди, цей автомобіль поїхав далі по напрямку свого руху. Внаслідок цієї ДТП він отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні. Кошти на лікування він витрачав власні, частково йому матеріально допоміг ОСОБА_8 З приводу заподіяної йому цією ДТП шкоди він бажає заявити цивільний позов (т. 1, а.с. 102-103, 110). В залі суду оголошені показання потерпілий підтримав частково, вказавши, що за кермом автомобіля був ОСОБА_8, мотивувавши це тим, що він пригадав, а при проведенні досудового слідства працівниками міліції не відбирались відбитки пальців рук з автомобіля, та пояснивши, що протягом терміну до його допиту в суді, що склав понад рік, він не звертався нікуди з заявами і повідомленнями про особу водія, оскільки спочатку не пам'ятав, а потім хотів це сказати в суді. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Під час допиту в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 остання показала, що якось вона приїжджала в село на танці і там познайомилась з ОСОБА_9. В день ДТП вони домовились зустрітись біля базару в м. Бердичеві на 15 годину. Денис приїхав на автомобілі і вони мали їхати в село. Коли їхали, то вона сиділа на передньому пасажирському сидінні автомобіля, ОСОБА_9 був за кермом і більше нікого в автомобілі не було. Коли вони наближались до кафе "Заманиха", то попереду вона побачила попутний великий автобус і за ним легковий автомобіль темного кольору, який обганяв автобус. Наблизившись до цього автобуса, вони також почали обганяти його. За дорогою вона не слідкувала, а дивилась у вікно. В цей же момент вона відчула удар в передній частині їх автомобіля і побачила тріщину на лобовому склі. Денис сказав, що збив людину, але не зупинився і поїхав далі. Проїхавши деяку відстань, ОСОБА_9 на її прохання зупинив автомобіль, висадив її і вона пішла додому. Ні вона, ні ОСОБА_9 працівників міліції або швидкої медичної допомоги не викликали. Чи є у ОСОБА_9 посвідчення водія, вона не знає.

Свідок ОСОБА_13 під час допиту в ході судового слідства за пояснив, що в той день близько 15 год. 05 хв. він, керуючи автобусом "ЛАЗ" рейсу Бердичів-Житинці рухався по правій смузі проїзної частини вул. 30-річчя Перемоги в напрямку вул. Чуднівської м. Бердичева. Попереду нього по цій же смузі в попутному напрямку рухався легковий автомобіль таксі «Ланос». В цей час вони наближались до кафе "Заманиха" та він побачив, що з тротуару на пішохідний перехід, який позначений дорожніми знаками, вийшов чоловік. Пішохід в невеликому темпі переходити дорогу справа наліво відносно напрямку його руху. В цей момент він побачив, що його автобус та автомобіль таксі почав обганяти легковий автомобіль "ВАЗ-2107" бежевого кольору. Потім цей автомобіль на пішохідному переході, приблизно посередині, збив вищевказаного пішохода лівою передньою стороною автомобіля. Автомобіль пригальмовував тільки безпосередньо в момент наїзду, а потім збільшив швидкість. Наслідок удару потерпілий перекинувся через себе і впав. Після наїзду автомобіль, не зупиняючись на місці ДТП, поїхав далі в напрямку вул. Чуднівської, де повернув ліворуч. Автомобіль «Ланос»-таксі зупинився, водій підбіг до потерпілого, хтось викликав швидку і міліцію. Автомобіль, який здійснив наїзд, ніхто не наздоганяв. Хто був за кермом автомобіля, він не бачив. На ділянці, де сталось ДТП, є знаки, що позначають пішохідний перехід та поворот наліво. Дозволена швидкість на тому місці 60 км/год., і на його думку автомобіль ВАЗ, цю швидкість перевищував.

Як показав в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, йому було доручено проведення дослідчої перевірки за фактом ДТП, у якій було спричинено тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 Він поїхав до лікарні опитувати потерпілого. Потерпілий був при свідомості, розповідав, що його збив автомобіль, який він помітив в останню хвилину. Водія він не бачив і не може сказати, хто сидів за кермом. В спілкуванні з потерпілим, він дійсно сказав, що на автомобілі, який потерпілого було збито, їздить ОСОБА_8 Однак він не говорив, що саме ОСОБА_8 збив потерпілого і потерпілий мабуть щось наплутав, повідомивши про це, мабуть щось неправильно зрозумівши. Потерпілий, приймаючи участь в судовому засіданні при допиті свідка, вказані показання підтримав.

Будучи допитаним в залі суду як свідок, ОСОБА_8 пояснив, що на перший день Пасхи у 2011 році він з дружиною поїхали в гості до сестри в м. Бердичів. При цьому свій автомобіль Жигулі, яким він керує по довіреності, залишив вдома в селі Гардишівка по вул. Гагаріна, 19. Ключі від авто завжди вільно лежать на кухні. Вдома залишався син його дружини ОСОБА_9, який інколи їздить по селу на цьому автомобілі. Повернувшись з дружиною ввечері, близько 17 години, він виявив автомобіль біля домоволодіння із вставленими ключами запалення. Автомобіль був вдарений з лівої сторони - вм'ятина на передньому лівому крилі і тріщина на лобовому склі зліва. Коли син повернувся, то розповів, що збив людину біля кафе «Заманиха», коли їздив до дівчини. Він з жінкою далі їздили до лікарні до потерпілого, оплачували лікування. Спочатку потерпілий просив три тисячі доларів, однак в подальшому збільшив суму до 5000 доларів, і тому він не відшкодував збитки в повному обсязі.

При проведенні допиту як свідка старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС ОСОБА_15 останній пояснив, що йому було доручено розслідування порушеної кримінальної справи за фактом ДТП, внаслідок якої потерпілому ОСОБА_6 було спричинено тілесні ушкодження. Потерпілого він допитував в лікарні через декілька днів після події. Стан здоров'я потерпілого при цьому був нормальним, показання той давати міг, на допит погодився. Під час допиту потерпілий розповів, що переходив проїзну частину дороги. В цей час побачив авто, яке їхало зі сторони ринку і яке його збило. Потерпілий повідомляв, що в автомобілі було двоє людей, але хто саме він не бачив. В подальшому проводилось відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого, через декілька місяців його повторний допит, потерпілому пред'являлись для ознайомлення матеріали всієї справи при закінчені досудового слідства, однак при жодній із слідчих чи процесуальних дій потерпілий не повідомляв про те, що за кермом автомобіля був ОСОБА_8, не мав зауважень і доповнень до протоколів. Він же при проведенні досудового слідства перевіряв чи не має відношення до ДТП ОСОБА_8 і встановив, що ОСОБА_8 на час ДТП був в іншому місці.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_9 також підтверджується:

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 24.04.11 зі схемою та фототаблицею до нього, при проведенні якого встановлено місце скоєння злочину, зафіксовано розташування слідів гальмування, плями речовини бурого кольору та уламку від автомобіля на місці пригоди - на правій смузі руху проїзної частини вул. 30-річчя Перемоги в м. Бердичеві на відстані 5,0 та 3,5 м від правого краю проїзної частини виявлено сліди гальмування коліс транспортного засобу довжиною 9,0 та 8,8 м. За ними на відстані 5,7 м від правого краю проїзної частини - пляму речовини червоно-бурого кольору, схожої на кров. А на відстані 3,0 м від цієї плями та 4,8 м від правого краю проїзної частини - пластмасовий уламок від бампера транспортного засобу, що вказує на місце виникнення пригоди та наїзду на пішохода ОСОБА_6, а саме на пішохідному переході вул. 30-річчя Перемоги, неподалік будинку № 20-а (т. 1, а.с. 6-15);

- даними протоколу огляду місця події від 24.04.11 з фототаблицею до нього, при проведенні якого за місцем проживання ОСОБА_9 на території домогосподарства № 19 по вул. Гагаріна с. Гардишівка Бердичівського району виявлено та вилучено автомобіль ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, з механічними пошкодженнями в передній лівій частині (т. 1, а.с. 16-19);

- даними протоколу огляду транспорту від 24.04.11 з фототаблицею до нього, з якого вбачається, що на автомобілі ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, виявлено механічні пошкодження у вигляді деформації переднього лівого крила в районі колісної арки, даху в лівій передній частині біля ущільнювача лобового скла, розбиття лобового скла та відламування пластмасової частини від переднього бампера зліва (т. 1, а.с. 21-26);

- даними листа Житомирського обласного центру з гідрометеорології № 477/3-14 від 08.05.11, відповідно до якого погодні умови 24.04.11 близько 15 години були такими: невелика хмарність, без опадів, метеорологічна видимість більше 10 км., температура повітря 19? тепла, вітер 8 м/с (т. 1, а.с. 39);

- даними акту обстеження дорожніх умов на ділянці вулиці 30-річчя Перемоги м. Бердичева поблизу будинку № 20-а від 24.04.11, згідно з яким недоліків в утриманні дороги, які сприяли б скоєнню ДТП (або вплинули б на тяжкість її наслідків) не виявлено (т. 1, а.с. 41);

- даними копії карти виїзду швидкої медичної допомоги від 24.04.11, згідно з якими о 15 год. 10 хв. 24.04.11. було прийнято повідомлення про ДТП на вул. 30-річчя Перемоги. За результатами виїзду потерпілому ОСОБА_6 поставлено діагноз: забій грудної клітки справа, перелом лівої стегнової кістки. Водій автомобіля, який скоїв наїзд, зникнув з місця пригоди (т. 1, а.с. 43);

- даними висновку судово-медичної експертизи № 347 від 10.05.11, згідно з яким при дослідженні у ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому лівої стегнової кістки в нижній третині зі зміщенням, струсу головного мозку, розриву лівої барабанної перетинки, забійної рани нижньої губи, що відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Враховуючи характер тілесних ушкоджень та їх розташування, ОСОБА_6 був повернутий до травмуючого автомобіля лівою боковою поверхнею тіла (т. 1, а.с. 47-48);

- даними висновку судової експертизи технічного стану автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, № 3/148 від 30.05.11, при проведенні якої встановлено, що на автомобілі ВАЗ-21074, державний номер НОМЕР_1, наявні пошкодження: відламана частина переднього бампера автомобіля з лівої сторони, вм'ятина в передній частині переднього лівого крила, розбите переднє вітрове скло, вм'ятина в лівій передній кутовій частині даху. Дані пошкодження сконцентровані в лівій передній частині автомобіля та утворені внаслідок прикладання механічної сили спрямованої в напрямку спереду назад відносно поздовжньої вісі автомобіля. На момент огляду і до ДТП робоча гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, знаходились в технічно працездатному стані. В процесі дослідження технічного стану автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди (т. 1, а.с. 55-61);

- даними висновку судової експертизи цілого за частинами № 154 від 23.05.11, згідно якого надані на дослідження уламок бампера, вилучений під час огляду місця ДТП 24.04.11 на вулиці 30-річчя Перемоги, та пошкоджений бампер, встановлений на автомобілі ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, раніше складали одне ціле, а саме передній бампер автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 68-72);

- даними протоколу огляду речових доказів від 04.05.11, а саме пластмасового уламку бампера, вилученого в ході огляду місця ДТП 24.04.11 поблизу будинку № 20-а по вул. 30-річчя Перемоги (т. 1, а.с. 74);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 17.06.11 зі схемою та фототаблицею до нього, за участю потерпілого ОСОБА_6,, в ході якого він розповів та показав про обставини виникнення ДТП, При проведенні слідчої дії визначено місце наїзду на нього автомобіля та темп його руху через проїзну частину до ДТП. Дані протоколу про час, місце і механізм наїзду відповідають наданим потерпілим показанням в залі суду, протоколу огляду місця події від 24.04.11 та іншим матеріалам справи (т. 1, а.с. 137 - 141). В ході судового слідства під час допиту як свідка ОСОБА_15, ст. слідчий ВР ДТП СУ УМВС, вказав, що при проведенні слідчої дії потерпілий детально розповів та показав на місці обставини пригоди обставини, протокол був записаний зі слів потерпілого, заяв зауважень не надходило. Про те, що за кермом був не підсудний, а інша особа, потерпілий нічого не говорив;

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 20.06.11 зі схемою та фототаблицею до нього, за участю водія ОСОБА_13, в ході якого він розповів та показав про обставини ДТП, зокрема зі слів свідка визначено місце наїзду на пішохода, а також темп його руху через проїзну частину до ДТП, розташування автобуса під керуванням свідка на час ДТП. Дані протоколу про час, місце, механізм руху транспортних засобів та потерпілого не суперечать доказам у справі та відповідають наданим свідком показанням в залі суду (т. 1, а.с. 146 - 152);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 22.06.11 зі схемою та фототаблицею до нього за участю водія ОСОБА_9, в ході якого він розповів та показав про обставини ДТП, зокрема визначено місце наїзду на пішохода ОСОБА_6 зі слів ОСОБА_9 і темп руху потерпілого по проїжджій частині до моменту наїзду автомобіля на нього. Дані протоколу про місце зіткнення, механізм руху транспортного засобу ОСОБА_9, а також темп та час руху потерпілого перед зіткненням не суперечать встановленим обставинам справи (т. 1, а.с. 161-167);

- даними висновку судової автотехнічної експертизи № 55 від 25.06.11, згідно з яким швидкість руху автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, відповідна слідам гальмування довжиною 9,0 м в умовах місця ДТП дорівнює 43,2.. .45,2 км/год. В даній дорожній обстановці технічна можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_6 для водія автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_9 полягала у виконані вимог п.п. 18.1, 18.4 ПДР України, для чого перешкод технічного характеру по матеріалам справи не вбачається. В дорожній ситуації, що склалась, водій автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_9 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_9 не відповідали вимогам п.п. 12.3, 18.1, 18.4 ПДР України. Невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_9 технічним вимогам п.п. 12.3, 18.1, 18.4 ПДР України з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки й виникненням наведеної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до свідоцтва НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу, виданого Хмільницьким МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області, легковий автомобіль - седан-В марки ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, 1992 року випуску, бежевого кольору, належить ОСОБА_10 (т. 1, а.с. 27). З довіреності від 18.11.08, зареєстрованої приватним нотаріусом ОСОБА_16 в реєстрі за № 3558, вбачається, що ОСОБА_10 уповноважив ОСОБА_8 користуватися, а також розпоряджатися належним йому автомобілем - марки, моделі ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, 1992 року випуску (т. 1, а.с. 28).

Згідно з довідкою Бердичівського ВРЕР УДАІ в Житомирській області № 665 від 10.05.11 ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6, посвідчення водія в Бердичівському ВРЕР не отримував (т. 1, а.с. 190).

Показання потерпілого про те, що за кермом автомобіля, який скоїв на нього наїзд, перебував не підсудний, а його батько ОСОБА_8 суд оцінює критично, як такі, що не підтвердились дослідженими у справі доказами. Так, і підсудний ОСОБА_9, і свідок ОСОБА_11, яка перебувала на момент скоєння злочину в цьому ж автомобілі, прямо вказують, що за кермом автомобіля був саме ОСОБА_9 На це ж вказують і показання допитаних у справі як свідки ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_13 В ході досудового слідства перевірялась версія причетності до наїзду іншої особи, зокрема проводилась дактилоскопічна експертиза за відбитками пальців рук, вилучених при огляді місця події 24.04.11 з автомобіля ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, однак доказів на підтримку цієї версії не здобуто. При проведенні неодноразових перехресних допитів в залі суду підсудний наполіг, що саме він був за кермом автомобіля. Водночас потерпілий під час допиту вказав, що не побачив водія автомобіля, описати його не зможе, навіть не назве загальні описові деталі. При цьому потерпілий вказав, що про те, що за кермом був саме ОСОБА_8 він дізнався від працівника міліції, який опитував його в лікарні, а також «люди»говорять. В ході судового слідства встановлено працівника ДАІ, який відбирав першочергові пояснення у потерпілого в лікарні -працівника ВДАІ ОСОБА_14, який будучи допитаним в залі суду, при перехресному допиті з потерпілим підтвердив, що дійсно він опитував ОСОБА_6, але заперечив, що говорив про водія автомобіля, який збив потерпілого, як про ОСОБА_8, а лише сказав, що встановлено автомобіль, яким скоєно наїзд і цим автомобілем користується (взагалі) ОСОБА_8 Потерпілий під час допиту свідка ОСОБА_14 вказав, що дійсно все було так, як розповів саме свідок, що вказує на оманливість висновків потерпілого, пов'язаних із невірним розумінням слів працівника міліції.

Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину підсудного ОСОБА_9 доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані і була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, особою, яка мала змогу надати їй допомогу і сама поставила її в небезпечний для життя стан.

При призначенні покарання ОСОБА_9 суд керується загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 2 КК України злочини, передбачені ст. 286 ч. 1, 135 ч. 1 КК України, є злочинами невеликої тяжкості.

Підсудний до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило, за місцем навчання характеризувався позитивно.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає: добровільне часткове відшкодування завданого збитку, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, суд не встановив.

З урахуванням наведеного, тяжкості наслідків, що настали від дій підсудного, зокрема ступеню втрати здоров'я потерпілого, тривалості і зусиль необхідних для відновлення здоров'я, поведінку підсудного на місці скоєння злочину, який умисно, свідомо залишив місце пригоди, не вживши жодних заходів для надання допомоги потерпілому, приймаючи до уваги думки учасників процесу, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання, пов'язаного з триманням в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства, з залученням до праці. І лише враховуючи щире каяття підсудного, добровільне відшкодування потерпілому частково матеріальної шкоди, молодий вік підсудного, його позитивні характеристики та не притягнення його раніше до кримінальної відповідальності, суд прийшов до висновку про призначення покарання на строк 1 рік 6 місяців, що буде необхідним й достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Приймаючи до уваги, що підсудний не має права керувати транспортними засобами, суд не застосовує додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати такими транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора м. Бердичева щодо стягнення з ОСОБА_9 на користь Центральної міської лікарні м. Бердичева 3484,50 грн. витрат на лікування потерпілого суд задовольняє в повному об'ємі, оскільки така шкода доведена в ході судового слідства - матеріали справи містять довідки-розрахунки Бердичівської ЦМЛ Виконкому Бердичівської міської ради про вартість стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_6 в відділенні анестезіології та інтенсивної терапії лікарні на загальну суму 2814 грн. 70 коп. та в травматологічному відділенні на загальну суму 669 грн. 80 коп. (т. 1, а.с. 105-109). Відповідно до ч. 4 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»№ 11 від 07.07.95 з наступними змінами, витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній, тобто в даному випадку Виконкому Бердичівської міської ради.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди суд задовольняє частково - на суму, яка підтверджена дослідженими у справі доказами, а саме на 4732 грн. 06 коп. (т. 1, а.с. 113, 254), оскільки інших даних про витрати на лікування та розмір таких витрат, матеріали кримінальної справи не містять. Судом стягуються кошти на відшкодування матеріальної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_8, оскільки відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, яким є транспортний засіб, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. А відповідно до досліджених у справі доказів такою особою є ОСОБА_8, який на момент скоєння злочину був правомірним володільцем і який підтвердив правомірність використання транспортного засобу на момент ДТП ОСОБА_9

Крім того, суд також частково задовольняє цивільний позов ОСОБА_6 щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 30000 грн. Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що така шкода заподіяна злочинними діями підсудного, враховує характер та обсяг душевних страждань потерпілого, який вимушений повністю змінити свій спосіб життя в зв'язку з неможливістю самостійно пересуватись, необхідність вжиття потерпілим значних зусиль (3 операції) для відновлення хоча б частково попереднього стану. Моральна шкода підлягає стягненню з підсудного, оскільки саме його діями спричинено шкоду потерпілому, а як цивільних відповідачів згідно з ст. 51 КПК України може бути притягнуто осіб, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду завдану злочинними діями підсудного.

Враховуючи задоволення цивільного позову потерпілого та прокурора, арешт, накладений на майно цивільного відповідача ОСОБА_8, скасуванню не підлягає. Арешт, накладений постановою старшого слідчого на майно ОСОБА_10 - автомобіль ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, підлягає скасуванню, оскільки вказане майно не належить на праві власності цивільному відповідачу або засудженому.

Судові витрати за проведення судових експертиз підлягають стягненню з підсудного.

Підстав для зміни обраного щодо підсудного ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд, враховуючи його характеризуючі дані та поведінку на досудовому та судовому слідстві, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 286 ч. 1, 135 ч. 1 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 286 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами;

- за ч. 1 ст. 135 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим засудженому ОСОБА_9 призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Початок строку відбуття призначеного покарання засудженим ОСОБА_9 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 4732 (чотири тисячі сімсот тридцять дві) грн. 06 (шість) коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 30000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Цивільний позов прокурора м. Бердичева про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_17 задовольнити і стягнути 3484 грн. 50 коп. із ОСОБА_9 на користь Бердичівської центральної міської лікарні Виконкому Бердичівської міської ради.

Арешт, накладений відповідно до постанови старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області Богуна Д.В. від 27.06.11 на майно ОСОБА_8: на ? частину будинку № 19 по вулиці Гагаріна в селі Гардишівка Бердичівського району Житомирської області - не скасовувати.

Арешт, накладений відповідно до постанови та протоколу старшого слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Житомирській області Богуна Д.В. від 27.06.11 на майно ОСОБА_10: на автомобіль ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1 - скасувати.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили: легковий автомобіль - седан-В марки ВАЗ-21074, д.н. НОМЕР_1, 1992 року випуску, бежевого кольору, який знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасово затриманих транспортних засобів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - повернути власнику ОСОБА_10, уламок бампера та накладну тканину (чохол) з даного автомобіля, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Бердичівського МВ УМВС України в Житомирській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 450 грн. 24 коп. судових витрат за проведення судової технічної експертизи автомобіля "ВАЗ-21074", державний номер НОМЕР_1, 281 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судової експертизи цілого за частинами, 225 грн. 12 коп. за проведення судової дактилоскопічної експертизи (одержувач: НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області код ЄДРПОУ 25574601 на рахунок 31258272211843, банк одержувача: УДК в Житомирській області МФО-811039).

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_9 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту проголошення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв