Рішення № 28068993, 26.11.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2515/10639/2012 Провадження № 22-ц/2590/3437/2012 Головуючий у I інстанції - Філатова Л.Б.Категорія - цивільна Доповідач - Лакіза Г. П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛАКІЗИ Г.П.,суддів:Бобрової І.О., Скрипки А.А., при секретарі:Руденко О.М., за участю:ОСОБА_5, представника Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ Богуша М.В., представника ПП „Спеціалізоване підприємство „Юстиція" ОСОБА_7.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 21 вересня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8, Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, Приватного підприємства „Спеціалізоване підприємство „Юстиція" про визнання недійсними прилюдних торгів і свідоцтва про право власності на квартиру,

- третя особа на стороні відповідача - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, -

в с т а н о в и в:

В серпні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів, які відбулися 16.04.2012 року щодо реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_1, проведених СП „Юстиція", визнання недійсним свідоцтва про право власності на вказану квартиру, виданого 20.04.2012 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 1240.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що ПП „СП „Юстиція" на підставі укладеного з Новозаводським ВДВС договору 21.01.2010 р. провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_2, за результатами яких 20.04.2012 року нотаріус видав ОСОБА_8 свідоцтво про право власності. Про відчуження квартири ОСОБА_5 дізналась 15.06.2012 р. з ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова.

Позивач також посилалася на те, що 29.07.2008 року між нею та АКБ „Укрсиббанк" був укладений договір про надання споживчого кредиту, і з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором банком прийнято в заставу нерухоме майно - вказана вище двокімнатна квартира. З прилюдних торгів спірна квартира реалізовувалась як майно, що передано в іпотеку, що на думку позивача є порушенням ст.ст. 575, 577 ЦК України, а отже згідно ч.1 ст.220 ЦК України договір застави є нікчемним.

Позивач зазначала, що прилюдні торги відбулися з порушенням п.1.2, п.3.5, п.4.2, п.5.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 року, ч.1 ст.13 Закону України „Про виконавче провадження", ч.1 ст.5, ч.1, ч.2 ст.18, ст.20 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Оскільки спірна квартира придбана в період шлюбу з ОСОБА_10, в силу ст. 60, 63 СК України вона є спільною сумісною власністю подружжя. ОСОБА_10 не укладав договір застави на 1/2 частину квартири, солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя не передбачена, отже предметом реалізації з прилюдних торгів могла бути лише Ѕ частина квартири.

В позовній заяві позивач зазначала ОСОБА_10 (її колишнього чоловіка) як третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог, але в подальшому подала до суду заяву про виключення ОСОБА_10 зі складу учасників судового розгляду, і таку заяву судом першої інстанції задоволено.

Оскаржуваним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2012 року ОСОБА_5 поновлено строк звернення до суду, а в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2012 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи; не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

Апелянт зазначає, що судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором набрало чинності лише 13.07.2012 року після розгляду її апеляційної скарги, тому до цієї дати державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження, а тим більше проводити будь-які виконавчі дії. Оскільки в матеріалах виконавчого провадження немає рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або договору, державний виконавець не мав права доручати проведення торгів без відповідного судового рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки був достеменно обізнаний з приводу наявності договору іпотеки. Також на думку апелянта, ціна продажу предмета іпотеки була занижена, прилюдні торги проводилися без експертної оцінки квартири експертом-оцінювачем. Невірним, на думку апелянта, є також посилання суду на те, що вона не може вимагати захисту своїх прав з використанням правового механізму, передбаченого ст. 215 ЦК України, оскільки не була стороною правочину. Апелянт зазначає, що в порушення вимог законодавства прилюдні торги відбувалися без розміщення інформації про проведення прилюдних торгів в двох місцевих друкованих засобах масової інформації. Крім того, на думку апелянта, судом не надано жодної правової оцінки її посиланню на те, що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя, а тому предметом реалізації з прилюдних торгів не могла бути вся квартира, а лише Ѕ її частина.

В поданих письмових запереченнях Новозаводський ВДВС Чернігівського МУЮ просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_5, представника Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ Богуша М.В., представника ПП „Спеціалізоване підприємство „Юстиція" ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Угода може бути визнана недійсною дише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. При цьому відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

По справі встановлено, що рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 17.06.2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на користь ПАТ „УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 35 312, 62 доларів США, та по 910 гривень судових витрат (а.с.127-128).

07.07.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова виданий виконавчий лист на виконання вказаного судового рішення (а.с.68).

На підставі заяви уповноваженої особи АТ „УкрСиббанк" від 04.08.2010 року постановою державного виконавця Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ від 11.08.2010 р. відкрито виконавче провадження та встановлено строк для добровільного виконання до 18.08.2012 р. (а.с.67, 70-зв.).

У зв'язку з тим, що в наданий строк боржником рішення добровільно не було виконане, державний виконавець розпочав примусове виконання судового рішення відповідно до ст.30 Закону України „Про виконавче провадження".

На підставі ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження" Державною виконавчою службою Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ було звернуто стягнення на майно боржника ОСОБА_5, і 18.03.2011 р. складено акт опису й арешту квартири АДРЕСА_3 (а.с.84-85).

З метою встановлення вартості нерухомого майна та на підставі ч.1 ст.13, ч.1 ст.5 Закону України „Про виконавче провадження" постановою державного виконавця від 22.06.2011 р. було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні (а.с.60,89), про що на адресу позивача було направлено копію постанови та вимогу про надання доступу до об'єкта нерухомості з метою його огляду експертом (а.с.88- 91).

Повідомлення про проведену оцінку майна та про можливість ознайомлення зі звітом про оцінку майна від 21.10.2011 року (а.с.92-106) було направлено на адресу ОСОБА_5 31.10.2011 року (а.с.107-109).

Відповідно до нотаріально посвідченого договору іпотеки (а.с.46-47, 73-74), укладеного між ОСОБА_5 і Банком 29.07.2008 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, спірна квартира є предметом іпотеки. Зазначена квартира, яка є предметом іпотеки, була придбана ОСОБА_5 під час шлюбу з ОСОБА_10, у зв'язку з чим останній відповідно до вимог ст.578 ЦК України дав нотаріально засвідчену згоду на укладення ОСОБА_5 договору іпотеки (пункт 1.4. договору іпотеки), а також уклав з Банком договір поруки (а.с.14-15). Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що предметом реалізації з прилюдних торгів могла бути лише 1/2 частина спірної квартири, а не вся квартира, яка була придбана під час шлюбу і є спільною сумісною власністю подружжя, не можна визнати обґрунтованими. До того ж, ОСОБА_10 вимог про визнання прилюдних торгів недійсними у даній справі не заявляв.

Згідно ст. 54 Закону України „Про виконавче провадження", звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя; примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Проведення прилюдних торгів регулюється Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованим в Мінюсті України 2 листопада 1999 року за № 745/4838 (далі - Тимчасове положення).

16.02.2012 року Новозаводський ВДВС направив до Чернігівської філії ПП „СП Юстиція" заявку щодо реалізації арештованого майна ОСОБА_5 (а.с.35-36,115), оскільки прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній) основі, і з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою. Такою спеціалізованою організацією було визначене ПП „СП Юстиція", з яким Новозаводський ВДВС Чернігівського МУЮ 17.02.2012 року уклав договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с.32-34, 116-117).

27.02.2012 року ОСОБА_5 була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження, та дала письмові пояснення про відсутність у неї іншого майна, крім спірної квартири, на яке можна звернути стягнення (а.с.119).

Проведення торгів було призначено на 12.03.2012 року, про що було направлено повідомлення на адреси ВДВС, стягувача та боржника, але торги не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців (а.с.118, 120). Оскільки іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим ч.1 ст. 49 Закону України „Про іпотеку", 26.03.2012 року було проведено уцінку майна, що підлягало реалізації, на 25% (а.с.121-122, 45).

Проведення повторних торгів було призначено на 16.04.2012 року, про що було направлено повідомлення на адреси ВДВС, стягувача та боржника (а.с.123, 42-43).

29.03.2012 року у двох засобах масової інформації (газетах „Сіверщина" та „Біла хата") ПП „СП „Юстиція" розмістило оголошення відповідного змісту про проведення 16.04.2012 року прилюдних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_4 (а.с.40,41).

30.03.2012 року на відповідному веб-сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України було здійснено публікацію інформації про нерухоме майно, що реалізується (а.с.37-39).

Для участі у торгах зареєструвалися та сплатили гарантійні внески два учасники, одним з яких був відповідач ОСОБА_8

За результатами проведених прилюдних торгів переможцем було оголошено ОСОБА_8 та складено відповідний протокол (а.с.44). 19.04.2012 року державним виконавцем був складений акт про реалізацію предмета іпотеки (а.с.130).

28.04.2012 року ОСОБА_5 звернулась до Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ із заявою про видачу копій всіх документів, що маються у виконавчому провадженні, на що їй 04.05.2012 року була надана письмова відповідь про її право ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, зробити з них виписки, знімати копії, відповідно до ст.. 12 Закону України „Про виконавче провадження" (а.с.138-139). В засіданні апеляційного суду ОСОБА_5 підтвердила, що після отримання вказаної відповіді вона ознайомилась з атеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до розпорядження державного виконавця від 01.06.2012 року грошові кошти, що надійшли від реалізації майна, за виключенням витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору, були перераховані ПАТ КБ „УкрСиббанк" (а.с.147), після чого відповідно до постанови державного виконавця від 05.06.2012 року виконавчий лист повернуто стягувачу - ПАТ КБ „УкрСиббанк" (а.с.148).

Суд першої інстанції поновив ОСОБА_5 встановлений ст. 48 Закону України „Про іпотеку" тримісячний строк звернення до суду з питання оскарження результатів прилюдних торгів, визнавши причини його пропуску поважними внаслідок відсутності у неї достовірних відомостей про результати прилюдних торгів, і в зазначеній частині судове рішення не оскаржується.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в задоволенні позову належить відмовити, зважаючи на те, що прилюдні торги проведені з додержанням вимог Законів України „Про виконавче провадження", „Про заставу", „Про іпотеку", „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Такий висновок суду відповідає встановленим істотним обставинам справи, дослідженим доказам та вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст. 215 та ч.1 ст.203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами прилюдних торгів, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи у разі порушення правил їх проведення, визначених Законами України „Про виконавче провадження", „Про іпотеку" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, які вплинули на результат торгів.

Належними і допустимими доказами (в розумінні ст.ст. 57-59 ЦПК України) не підтверджується наявність тих обставин, з якими закон повязує визнання проведених прилюдних торгів недійсними та настання у зв'язку з цим певних юридичних наслідків.

Зокрема, з матеріалів справи та досліджених матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в процесі здійснення реалізації нерухомого майна позивачу ОСОБА_5 направлялись відповідні повідомлення та копії належних процесуальних документів, що передбачені Законами України „Про виконавче провадження", „Про іпотеку" та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, за її зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_5, але такі повідомлення повертались відділенням зв'язку не врученими у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.3 і 4 ст.43 Закону України "Про іпотеку", п.3.5. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію, а також забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

29.03.2012 року таке інформаційне повідомлення про проведення 16.04.2012 року прилюдних торгів з реалізації спірної квартири було надруковане в газетах „Сіверщина" та „Біла хата", а 30.03.2012 року розміщене на відповідному веб-сайті; воно відповідало вимогам змісту інформаційного повідомлення, визначеним п.3.6. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с.40-41). Та обставина, що газета «Сіверщина» за реєстрацією є всеукраїнською, а не місцевою, не вплинула на підготовку та проведення прилюдних торгів; редакція вказаної газети знаходиться у м. Чернігові, і за сферою розповсюдження (Чернігівська область) вона фактично є місцевою.

Пункт 3.11. Тимчасового положення зобов'язує спеціалізовану організацію письмово повідомити державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Як вбачається з матеріалів справи, про час та місце проведення прилюдних торгів боржник ОСОБА_5, стягувач ПАТ „УкрСиббанк" та Новозаодський ВДВС Чернігівського МУЮ відповідно до п.3.11 Тимчасового положення були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про відправлення листів на адресу зазначених осіб про торги, в якому повідомлялось про дату, час , місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна (а.с.123, 42-43).

Тобто, позивач ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про дату, час і місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна. Та обставина, що вона не отримала повідомлення про проведення торгів, не дає підстав для висновку про невиконання ПП СП «Юстиція» обов'язку про повідомлення боржника з приводу проведення публічних торгів; зазначена обставина не впливає та не могла вплинути на правильність та законність проведення прилюдних торгів.

Оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 щодо незаконності реалізації предмета іпотеки без виконавчого напису нотаріуса або рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, зважаючи також на наступне.

Відповідно до ч.3 ст.33, ст.41 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса, рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.5.1 статті 5 Договору іпотеки від 29.07.2008 року, укладеного між Банком та позивачкою з метою забезпечення кредитного договору від 29.07.2008 року, передбачено право іпотекодержателя, тобто Банку, на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: шляхом переходу до Банку права власності на предмет іпотеки; шляхом продажу Банком від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі па підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку". Враховуючи наведені положення іпотечного договору, невиконання позивачкою з червня 2010 року рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зважаючи на положення статей 12 та 33 Закону України "Про іпотеку", ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", Банк як стягував та заставодержатель обрав такий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки; при цьому Банк не заперечував проти реалізації предмета іпотеки, а, навпаки, надав державному виконавцеві дозвіл на здійснення його реалізації у межах процедури виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про те, що до 13.07.2012 року державний виконавець не мав права відкривати виконавче провадження та проводити будь-які виконавчі дії, оскільки рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 17.06.2010 р. про стягнення з неї та ОСОБА_10 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором в сумі 35312,62 доларів США та по 910 грн. судових витрат набуло чинності 13.07.2012 року, не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними. Виконавчий лист на виконання вказаного судового рішення, як такого, що набрало чинності, був виданий 07.07.2010 року, і постановою державного виконавця Новозаводського ВДВС Чернігівського МУЮ від 11.08.2010 р. відкрито виконавче провадження, і лише у 2012 році судове рішення було оскаржене ОСОБА_5 в апеляційному порядку.

Також одним з мотивів відмови в позові судом першої інстанції було зазначено те, що позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають захистові шляхом задоволення позову до ОСОБА_8 (добросовісного набувача) з використанням правового механізму, установленого ст. 215 ЦК України, оскільки позивач не була стороною угоди; що свідоцтво про придбання майна з публічних торгів не є правочином і не може бути визнано недійсним за правилами недійсності правочинів; що переможець прилюдних торгів ОСОБА_8 є добросовісним набувачем майна, яке було реалізоване на публічних торгах, і відповідно до вимог ч.2 ст.388 ЦК України зазначене майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Такі висновки суду першої інстанції суперечать положенням матеріального закону, зважаючи на таке.

Згідно із ч.2 ст.16, ч.1 ст.215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для визнання торгів недійсними відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України позивачем, зокрема, зазначено недодержання державним виконавцем та приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" при проведенні прилюдних торгів вимог Закону України "Про виконавче провадження" й Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в Мінюсті України 2 листопада 1999 року за № 745/4838 (далі - Тимчасове положення).

Умови та порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку визначає ОСОБА_11 України "Про виконавче провадження" та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5 та зареєстрована в Мінюсті 15.12.1999 р. за № 865/4158.

ОСОБА_11 не встановлює порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплює, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як йог продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір ( п.5.11. Інструкції про проведення виконавчих дій).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.

Цим Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п.2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувану та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд.3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд.4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд.6).

Таким чином, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Враховуючи наведені особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, який є оформленням договірних відносин з купівлі-продажу майна, реалізація майна з прилюдних торгів є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст.ст. 650, 655 та ч.4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, ст. 34 Закону України "Про нотаріат", пп. 244, 245, 248 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5, зареєстрованої в Мінюсті 7 липня 1994 року за № 152/361).

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів є правочином (договором купівлі-продажу), така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України, ч.1 ст.215 цього Кодексу, у разі порушення правил проведення, які вплинули на результат торгів.

Такий правовий висновок викладений і в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року у справі № 6-116 цс 12 про визнання прилюдних торгів недійсними, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України, Закону «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна. Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, зазначений правовий висновок є обов"язковим для всіх суб'єктів владних повноважень , які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Зважаючи на наведене, із мотивувальної частини рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2012 року належить виключити посилання на те, що позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають захистові шляхом задоволення позову до ОСОБА_8 (добросовісного набувача) з використанням правового механізму, установленого ст. 215 ЦК України, та що свідоцтво про придбання майна з публічних торгів не є правочином і не може бути визнано недійсним за правилами недійсності правочинів, а в іншій частині зазначене рішення суду належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 п.4 ч.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Виключити із мотивувальної частини рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2012 року посилання на те, що позовні вимоги ОСОБА_5 не підлягають захистові шляхом задоволення позову до ОСОБА_8 (добросовісного набувача) з використанням правового механізму, установленого ст. 215 ЦК України, та що свідоцтво про придбання майна з публічних торгів не є правочином і не може бути визнано недійсним за правилами недійсності правочинів (сторінка 5 мотивувальної частини вказаного рішення суду).

В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2012 року - залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: