Постанова № 28060091, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/271/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано не чинними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС № 0004402320 від 21 вересня 2011 року, № 0004412320 від 21 вересня 2011 року, № 0005642320 від 22 листопада 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Чернігові Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «ВТФ «Дайна»(ідентифікаційний код-14225518) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 19 жовтня 1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 101268.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ВТФ «Дайна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року, за результатами якої складено акт № 2363/23/14225518 від 02 вересня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п. 5.1, п. п. 5.2.1, п. п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 429 418, 00 грн. та зниження податку на прибуток у сумі 1 645 560, 00 грн.; ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4, п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок па додану вартість», п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 651268,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, 09 вересня 2011 року ТОВ «ВТФ «Дайна»звернулося до ДПІ у м. Чернігові ДПС заперечення, однак висновки акта перевірки залишено без змін.

За результатами акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0004402320 від 21 вересня 2011 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 692 468, 00 грн. (за основним платежем 651 268, 00 грн., за штрафними санкціями 41 200, 00 грн.);

- № 0004412320 від 21 вересня 2011 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 738 793, 00 грн. (за основним платежем 1 645 560, 00 грн., за штрафними санкціями 93 233, 00 грн.);

- № 0004422320 від 21 вересня 2011 року, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 429 418, 00 грн. та застосована штрафна санкція в сумі 1, 00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, 06 жовтня 2011 року ТОВ «ВТФ «Дайна»оскаржило їх в адміністративному порядку до ДПА в Чернігівській області.

За результатами розгляду скарги ДПА в Чернігівській області залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0004402320 від 21 вересня 2011 року, № 0004412320 від 21 вересня 2011 року та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004422320 від 21 вересня 2011 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1,00 грн.

У зв'язку з частковим задоволенням скарги ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення № 0005642320 від 22 листопада 2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 429 418, 00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до ДПС України, проте вони були залишені без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів вважає висновки податкового органу обґрунтованими, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «ВТФ «Дайна» та TOB «Тефія-СК», ПП «Інтранском», TOB «КРОКУС К», TOB «ЕЛАМ-ОЙЛ», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Ресурс-Постач»було укладено господарські договори з купівлі-продажу та поставки нафтопродуктів.

В підтвердження здійснення вказаних господарських операцій позивачем було надано первинні документи, зокрема, господарські угоди, податкові та видаткові накладні, рахунки фактури тощо, які були прийняті судом.

Відповідно до п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України - податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. п. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Відповідно до ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо. При цьому посилання податкового органу чи суду на нікчемність правочину не є обов'язковою необхідною передумовою для розгляду господарських операцій як таких, що вчинені з порушенням вимог податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, документальною невиїзною перевіркою ПП «Ресурс-Постач», проведеною Прилуцькою ОДПІ за період з липня 2010 року по 31 березня 2011 року (акт №607/23/37109812 від 16 травня 2011 року) встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю. Так, директор ПП «Ресурс-Постач»Постовий М.М. повідомив, що він здійснив реєстрацію ПП «Ресурс-Постач»в органах державної влади у липні 2010 року за грошову винагороду, ніякого відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності він не мав.

Крім того, було встановлено, що чисельність працюючих ПП «Ресурс-Постач»становила 2 особи за IV квартал 2010 року та 1 особа за 1 квартал 2011 року, у підприємства відсутні основні засоби, автотранспорт. Згідно листа УДАІ УМВС України в Чернігівській області, ПП «Ресурс-Постач», як перевізник небезпечних вантажів, узгоджень маршрутів дорожнього перевезення небезпечного вантажу в УДАІ УМВС України в Чернігівській області в період з 01 жовтня 2010 року по 31 березня 2011 року не отримував.

Щодо підтвердження реальності господарських операцій з TOB «Тефія-СК», ПП «Інтранском», TOB «КРОКУС К», TOB «ЕЛАМ-ОЙЛ», ПП «ВКФ «Укрпромснаб»колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). У вказаних підприємств відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності

А тому, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив реальність господарських операцій,.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідач довів факт відсутності реального характеру операцій між позивачем та TOB «Тефія-СК», ПП «Інтранском», TOB «КРОКУС К», TOB «ЕЛАМ-ОЙЛ», ПП «ВКФ «Укрпромснаб», ПП «Ресурс-Постач.

Таким чином, наданими документами не підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності позивача за період, що перевірявся.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вказані обставини не дають можливості зробити висновок про реальність господарських операцій позивача з контрагентами.

Отже, колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби -задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 20 грудня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.