Постанова № 28059979, 28.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2012 р. справа № 2а/0470/7344/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Бідник М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року у справі №2а/0470/7344/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Модена Авто» до про Дніпропетровської митниці Державної митної служби України визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Модена Авто»(далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України (далі по тексту -відповідач), в якому просило визнати дії протиправними та скасувати податкові повідомлення форми "Р" від 07.06.2012р. №100, №101, №102. (а.с.2-10)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/7344/12. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки, суперечать положенням норм Митного кодексу України, не узгоджуються з діями відповідача при митному оформленні товарів. При митному оформленні товарів, позивач надав відповідачу повний комплект документів, які формують митну вартість товарів. Будь-яких сумнівів щодо правильності та обґрунтованості митної вартості товарів, зазначеної у вантажних митних деклараціях під час митного оформлення, у відповідача не виникло, товари випущені для вільного обігу на митній території України. Склад та зміст наданих позивачем документів відповідали вимогам закону, що зумовило відсутність необхідності для відповідача витребувати від позивача додаткові документи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012 року у справі №2а/0470/7344/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модена Авто" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень задоволено повністю. Визнано протиправними дії та скасовано податкові повідомлення форми "Р" Дніпропетровської митниці Державної митної служби України від 07.06.2012р. за №100, 101, 102. (суддя - Куделько Н.Є.) (а.с.176-180)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податкові повідомлення форми "Р" від 07.06.2012р. №100, №101, №102 вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень форми "Р".

Відповідач -Дніпропетровська митниця Державної митної служби України, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2012 року у справі № 2а/0470/7344/11 та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Модена Авто". (а.с.186-195)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що не відповідає обставинам справи твердження суду про те, що митницею не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень, а також те, що митницею не надано доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для використання відомостей, які містяться в інвойсах, оформлених компанією „Maserati S.pA" на експорт автомобілів „Maserati" з території Італії, в процедурі визначення митної вартості автомобілів „Maserati", які ввозяться в Україну з території Угорщини на підставі контракту № 4 від 23.06.2009, продавцем (постачальником) за яким є панамська фірма „Centralone S.A".

В підготовчій частині судового розгляду представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи письмових заперечень на апеляційну скаргу. Винісши на розгляд вказане клопотання, з урахуванням думки представника відповідача, колегія суддів ухвалила задовольнити вказане клопотання, долучивши письмові заперечення на апеляційну скаргу до матеріалів справи.

Представник відповідача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Представник позивача по справі просив суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її безпідставність та необгрунтованість, а рішення суду першої інстанції, як вмотивоване та законне -залишити без змін.

У судовому засіданні заслухавши представників сторін по справі, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що є підстави для зміни судового рішення, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Модена Авто" у 2009р. заявляло до митного оформлення у Дніпропетровській митниці легкові автомобілі "Maserati", які ввозились в Україну на підставі контракту № 4 від 23.06.2009р. з панамською фірмою "Сentralone S.A.".

Як вбачається з матеріалів справи з 05.04.2012р. по 12.04.2012р. на підставі наказу Дніпропетровської митниці від 28.03.2012р. № 227, посадовими особами Дніпропетровської митниці проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України ТОВ "Модена Авто" при митному оформленні легкових автомобілів "Maserati" (а.с.11).

За результатами перевірки 13.04.2012р. Дніпропетровською митницею Державної митної служби України складено Акт № Н42/12/110000000/33421894 (а.с.11-12).

Згідно матеріалів перевірки, ТОВ "Модена Авто" були порушені вимоги податкового законодавства України в частині обчислення сум податкового зобов'язання внаслідок невірного визначення основи нарахування (обчислення) при митному оформленні автомобілі "Maserati" за ВМД № 110000005/9/500758 від 08.09.2009р.; № 110000005/9/500833 від 29.09.2009р. та № 110000005/9/500628 від 17.07.2009р. Під час перевірки платником податків не були надані додаткові документи (інформація), які б свідчили на користь платника податків. Таким чином, ТОВ "Модена Авто" були порушені вимоги ст. 81, 88 Митного кодексу України та розділу 5 "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України. Відшкодуванню до бюджету підлягають недобрані митні платежі (мито та ПДВ) у розмірі 255036,00 грн. (а.с.11-12).

На підставі акту перевірки від 13.04.2012р. № Н42/12/110000000/33421894, Дніпропетровською митницею Державної митної служби України винесено оспорювані податкові повідомлення №100;№101;№102 від 07.06.2012р. \а.с.а.с.21,22,23\.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано Митним кодексом України; Податковим кодексом України; Господарським кодексом України, Закону України "Про податок на додану вартість", Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2009р. компанією "Сentralone S.A." з Угорщини на митну територію України на умовах DDU, станція Дніпропетровськ (ІНКОТЕРМС 2000) вантажним автомобілем фірми-експортера "A & M Vamugynoksed Speditor Logistikal es Terminal Kft" в зону діяльності Чопської митниці було ввезено автомобілі "Maserati", які 01.07.2009р. доставлено ТОВ "Модена Авто", в зону діяльності Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, що підтверджується міжнародною товаротранспортною накладною № 393209 від 26.06.2009р. (а.с.127), та попередньою декларацією №110000006/9/500210 від 24.06.2009р. (а.с.128-133).

Для здійснення митного оформлення зазначеного товару ТОВ "Модена Авто" були надані Дніпропетровській митниці Державної митної служби України: ВМД типу "IM 40" №110000005/9/500628 від 14.07.2009р., ВМД типу "IM 40" №110000005/9/500758 від 07.09.2009р., ВМД типу "IM 40" №110000005/9/500833 від 28.09.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровською митницею Державної митної служби України було оформлено товари зі сплатою до державного бюджету податків і зборів та випущено у вільний обіг на території України, що підтверджується відбитком штампу № 24 Дніпропетровської митниці Державної митної служби України у графі "С, митний орган відправлення" на: ВМД типу "IM 40" №110000005/9/500628 від 14.07.2009р. (а.с.156), ВМД типу "IM 40" №110000005/9/500758 від 07.09.2009р. (а.с.142), ВМД типу "IM 40" №110000005/9/500833 від 28.09.2009р. (а.с.150).

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно зі ст. 265 Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення/вивезення товарів, імпорт/експорт яких підлягає ліцензуванню.

Крім того, у разі необхідності для підтвердження митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати додаткові документи (п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766): договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про доставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, зв'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару; калькуляція фірми-виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару.

Відповідно до п.п.3.1.2 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.

Згідно зі п.4.3 ст.4 зазначеного Закону України, для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Згідно матеріалів справи, Дніпропетровська митниця Державної митної служби України допустила вищезазначені товари до вільного обігу на території України, визначила їх митну вартість на підставі задекларованих позивачем даних щодо вартості товару, коду товару, та визначила суми мита і податків, які підлягають сплаті позивачем.

Тобто, в результаті здійснення митного контролю та виконання митних формальностей Дніпропетровська митниця Державної митної служби України, вирішуючи питання про допуск зазначених товарів до вільного обігу на території України, перевіривши задекларовані позивачем відомості, не знайшла підстав для застосування іншого, з передбачених ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України методів визначення митної вартості товарів, що зумовило відсутність необхідності для відповідача витребувати від позивача додаткові документи.

З наданої суду ксерокопії Акту від 13.04.2012р. № Н42/12/110000000/33421894 вбачається, що за результатами перевірки відповідач по даній адміністративній справі визначив митну вартість ввезеного позивачем товару за шостим - резервним методом, який, в даному випадку, полягає в застосуванні відомостей інвойсів компанії S.pA», яка не є учасником правовідносин, що виникли між позивачем та компанією S.A.», і яка не є учасником операцій з імпорту легкових автомобілів "Maserati" на територію України.

Колегія суддів приймає до уваги положення Митного кодексу України, згідно яких, резервний метод визначення вартості товарів, які переміщуються через територію України, має застосовуватись виключно після використання або неможливості використання, у послідовності, визначеній ст. 266 Митного кодексу України, інших методів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме - згідно Акту перевірки від 13.04.2012р. №Н42/12/110000000/33421894, відповідачем не здійснювалось послідовне використання інших методів для визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем, а було одразу використано шостий метод, що суперечить нормам Митного кодексу України.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів виходить з того, що правовідносини, які виникли між сторонами по контракту №4 від 23.06.2009р., регулюються матеріальним правом України (п. 7.3 контракту, місце укладення - Дніпропетровськ, Україна).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарського зобов'язання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на підставі контракту № 4 від 23.06.2009р. між компанією alone S.A.»та позивачем по даній адміністративній справі виникли господарсько-договірні зобов'язання, які регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України.

За предметом контракт № 4 від 23.06.2009р. є договором поставки, що відповідає положенням ст. 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що дії сторін контракту № 4 від 23.06.2009р. щодо вільного визначення ціни товарів, відповідають чинному законодавству України та є правомірними.

Колегія суддів не може погодитись з посиланням відповідача на копії інвойсів компанії S.pA»№№ 9193, 9194 від 24.03.2009 року, №№ 9189, 9190 від 24.03.2009 року, №№ 9191, № 9192 від 24.03.2009 року як на підставу недостовірності наданих ТОВ «Модена Авто»відомостей під час декларування товару, ввезеного на підставі вищезазначеного контракту, оскільки компанія S.pA»не є учасником правовідносин, що виникли між позивачем та компанією S.A.»внаслідок укладення контракту № 4 від 23.06.2009р., і її дії щодо експорту товарів з території Італії -не створюють будь-яких юридичних наслідків безпосередньо для позивача.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає наявні в матеріалах справи ксерокопії інвойсів компанії aserati S.pA»№№ 9193, 9194 від 24.03.2009 року, №№ 9189, 9190 від 24.03.2009 року, №№ 9191, № 9192 від 24.03.2009 року, неналежними доказами по справі. Такий висновок грунтується на тому, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для використання відомостей, які містіться в інвойсах, оформлених компанією «Maserati S.pA»на експорт автомобілів "Maserati" з території Італії, в процедурі визначення митної вартості автомобілів "Maserati", які ввозяться в Україну з території Угорщини на підставі контракту № 4 від 23.06.2009р., продавцем (постачальником) за яким є панамська фірма "Сentralone S.A."

Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності посилання позивача на постанови Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2012р. по справам №№0418/1170/2012, 0418/1169/2012, 0418/1168/2012 про адміністративні проступки, вчинені громадянином ОСОБА_1, як на підставу для звільнення відповідача від доказування правомірності свого рішення, оскільки підставою для оформлення спірних податкових повідомлень форми "Р" від 07.06.2012р. №100, №101, №102 - є порушення ТОВ «Модена Авто»ст.ст. 81, 88, 267 Митного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, постановами Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02.03.2012р. у справах №№0418/1170/2012, 0418/1169/2012, 0418/1168/2012 про адміністративні проступки встановлено факт вчинення громадянином ОСОБА_1 діяння, яке передбачене ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України.

Предмет регулювання ст.ст. 81, 88, 267 Митного кодексу України не охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 352 Митного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 02.03.2012р. у справах №№0418/1170/2012, 0418/1169/2012, 0418/1168/2012 про адміністративні проступки, не стосуються предмету доказування у даній адміністративній справі, тому їх надання не звільняє відповідача від доказування правомірності свого спірного рішення.

Згідно п.17 ст.1 Митного кодексу України, митні органи є спеціально уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи. Невід'ємною складовою митної справи є митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів (ст. З МКУ).

Митні органи, реалізуючи митну політику України, згідно ст. 11 МКУ, виконують, зокрема, такі основні завдання як виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, захист економічних інтересів України, тощо.

Згідно п. 1 ст. 15 МКУ митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань митної справи (в тому числі щодо справляння податків і зборів).

Задовольняючи частково апеляційні вимоги, виходячи з матеріалів справи та встановлених судом обставин по справі, колегія суддів приходить до висновку про правомірність та законність дій відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки з метою здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, оскільки таке право закріплено законодавчо.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи недостатньо дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Зроблені судом першої інстанції висновки не в повній мірі відповідають фактичним обставинам справи і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 17 серпня 2012р. необхідно змінити, а позовні вимоги -задовольнити частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.160,195,196,198,202,205,207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної митної служби України - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012року по справі №2а\0470\7344\12, в частині визнання дій Дніпропетровської митниці Державної митної служби України неправомірними -скасувати. В задоволенні позову, в цій частині -відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012року по справі №2а\0470\7344\12 -залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу -з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 03 грудня 2012р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна