Ухвала суду № 28056955, 12.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-928/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Федорової Г.Г.

Федотова І.В.

За участю секретаря: Вилущак Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого науково-дослідного підприємства «Еліта»до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничого науково-дослідного підприємства «Еліта»звернувся з позовом до суду до Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року позов задоволено .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Гайсинською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого науково-дослідного підприємства «Еліта»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року, про що складено Акт від 17.12.2009 року № 2488/2301/20118933.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7, абз. 11 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), п. 3.1 ст. 3, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі -Закон № 334/94-ВР), а саме, позивачем занижено прибуток, що підлягає оподаткуванню на суму 40 032,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 50 096,00 грн.

На підставі виявлених порушень, відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення від 29 грудня 2009 року № 0000362301/0, яким визначено податкового зобов'язання у сумі 75 144,00 грн., з якої за основним платежем 50 096,00 грн. та 25 048,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та від 29 грудня 2009 року № 0000372301/0, яким визначено податкового зобов'язання у сумі 15 010,50 грн., з якої за основним платежем 10 007,00 грн. та 5 003,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Із системного аналізу чинного податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у п.1.32 ст.1 Закону № 334/94-ВР вбачається, що господарська діяльність - це будь -яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому, слід зазначити, що терміни «господарська діяльність»та «господарська операція»не є тотожними, оскільки оподаткуванню підлягає сукупність господарських операцій.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявність зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до частин 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До виробничо-господарської діяльності позивача, відповідно до положень 2 розділу статуту, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 6-14) віднесено, зокрема, виробництво сільськогосподарської і харчової продукції, її закупівля та реалізація.

Позивачем доведено факт здійснення господарської операції належним первинним документом, дослідженим судами першої та апеляційної інстанцій, а саме, видатковою накладною №19 від 31.10.2007 року на суму 48038,00 грн., копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 34), та відповідно до якої позивачем придбано у Фермерського господарства «Токарчука Володимира Мефодійовича»48 т. пшениці. Зазначений первинний документ відповідає як за змістом, так і за своєю формою вимогам чинного законодавства.

Відповідно до п.9.8 ст.9 Закону № 168/97-ВР, платник податку в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Тобто, підставою для збільшення податкових зобов'язань у зв'язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість є дані обліку такого платника про наявність залишків товарно-матеріальних цінностей.

Оскільки обставини справи свідчать про те, що відповідач не перевіряв стан ведення обліку товарно-матеріальних цінностей у позивача, а обмежився лише даними податкових декларацій за невизначений період, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем не доведено наявності у позивача зазначених залишків, а тому, і порушень вимог Закону №168/97-ВР не доведено, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 18.02.2010 року (№8299959 в ЄДРСРУ).

Згідно ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Т.Р. Вівдиченко

Судді: Г.Г.Федорова

І.В.Федотов

Повний текст ухвали виготовлено 17 грудня 2012 р.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Федорова Г. Г.

Федотов І.В.