Ухвала суду № 28056903, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/3187/12 Головуючий у 1-й інстанції: Холод Р.В.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою приватного підприємства «Лінк»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 р. адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Лінк»до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ПП «Лінк»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001972301 від 24.04.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 63 803 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0001982301 від 24.04.2012 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 51 042 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 р. в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом попередньої інстанції встановлено, що у період з 22.03.2012 р. по 28.03.2012 р. посадовцями ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Лінк»з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ПП «Інтерагро-форум»за період з 01.02.2009 р. по 31.12.2010 р.

Результати перевірки оформлено актом № 2/22-12/32940606 від 04.04.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати робіт за договорами, укладеними з ПП «Інтерагро-форум», що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та ПДВ за вказаний період.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

01.12.2009 р. між позивачем та ПП «Інтерагро-форум»укладено договір № 11/01-2009 за умовами якого останнє зобов'язалось виконати роботи з монтажу, налагодження та ремонту техніки, будівельної роботи, розробку креслень та інші роботи згідно договірної ціни і кошторису, а ПП «Лінк»прийняти і оплатити ці роботи.

Згідно договорів № 0213 від 22.02.2010 р., № 0214 від 22.02.2010 р. ПП «Інтерагро-форум»зобов'язалось виконати роботи по супроводженню налагодження та експертизи документів об'єктів ТОВ «Інтертелеком».

На підставі наведених договорів ПП «Інтерагро-форум»передало ПП «Лінк»первинні бухгалтерські документи та податкові накладні, а позивач перерахував кошти на поточний рахунок контрагента і відніс ці суми до складу валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, у ході перевірки встановлено відсутність документів, які б підтверджували реальність виконання зазначених вище робіт. Крім того, в результаті розслідування кримінальної справи встановлено, що директор та засновник ПП «Інтерагро-форум»ОСОБА_2 заперечує свою причетність до його фінансово-господарської діяльності.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у м. Черкасах прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001972301 від 24.04.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 63 803 грн., в тому числі 51 042 грн. за основним платежем та 12 761 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0001982301 від 24.04.2012 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 51 042 грн., в тому числі 40 833 грн. за основним платежем та 10 209 грн. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом -«Закон № 334/94-ВР») та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 названої статті Закону № 168/97-ВР встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2. цієї статті Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (надалі за текстом -«Порядок»), що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарської операції) дійшов висновку про не доведеність позивачем реальності виконання робіт ПП «Інтерагро-форум»та про формування валових витрат і податкового кредиту на підставі неналежно оформлених документів.

Судова колегія знаходить наведений висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, згідно копії технічного завдання на розробку робочого проекту «Автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщень людей у разі їх виникнення на ЗАТ «Юрія»роботи виконувались ФОП ОСОБА_2, а не ПП «Інтерагро-форум».

Документація по виконанню монтажних робіт комплексу раннього виявлення та оповіщення на об'єкті ДП НВК «Фотоприлад»взагалі не містить відомостей про виконавця робіт.

Податкові накладні ПП «Інтерагро-форум», які стали підставою для формування ПП «Лінк»податкового кредиту, не містять опису (номенклатури) робіт.

Крім того, листом від 10.05.2011 р. за № 10/15-1842 Управління громадської безпеки УМВС України в Черкаській області повідомило, що ПП «Інтерагро-форум»із заявою про видачу дозволів на виготовлення печаток і штампів не зверталось.

За таких обставин виписані від імені ПП «Інтерагро-форум»бухгалтерські документи та податкові накладні не можна вважати належно оформленими звітними документами, які посвідчують факт придбання робіт, а тому віднесення відображених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту є безпідставним.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Лінк»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.