Постанова № 28050942, 27.07.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/3033/12 06.07.2012 27.07.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/1490/171/12 Головуючий у 1-й інстанції: Галагуза В.В.

Категорія:ч. 1 ст. 163-1 КК України Доповідач: Царюк В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 року суддя апеляційного суду Миколаївської області Царюк В.В.

при секретарі:Рябеженко А.В.

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3

розглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Центрального районного суду від 31.05.2012 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Жаркомис, Октябрського району, Актюбінської області, директор ТОВ «Енергокомфорт», ,-

- визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Провадження по справі закрито, в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно постанови суду ОСОБА_2, займаючи посаду директора ТОВ «Енергокомфорт», допустив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, шляхом заниження податку на додану вартість за період липень-вересень 2011 року, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 17474, 13 грн.

В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.05.2012 року та закрити провадження по справі.

Вважає, оскаржувану постанову суду незаконною, оскільки суд не повідомивши ОСОБА_2 належним чином про час і місце розгляду справи, тим самим позбавив його можливості надати відповідні докази та можливості захищати себе в суді.

На його думку, висновки акту перевірки № 292/22-200/23620662 від 07.05.2012 року не відповідають фактичним обставинам справи та побудовані на припущеннях, а не на об'єктивних даних.

Вважає, нікчемність господарських операцій між ТОВ «Енергокомфорт» та ТОВ «Таверс» не підтверджена належними доказами, окрім того, контролюючий орган державної податкової інспекції не має повноважень на визнання недійсними правочинів між ТОВ «Енергокомфорт» та ТОВ «Таверс».

На думку апелянта, ним не було порушено вимог ст. ст. 198, 200 Податкового кодексу України, що встановлюють порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість, так як він згідно законодавства не є платником цього виду податку.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, свідка ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, прихожу до слідуючого.

Висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП - не відповідають дійсності, оскільки зроблені на підставі лише даних протоколу про адміністративне правопорушення без дослідження інших доказів по справі.

Так, при апеляційному розгляді справи ОСОБА_2 пояснив, що акт перевірки складений без урахування документів, які він направив до ДПІ після перевірки на вимогу перевіряючого. Усі податкові документи складав відповідно вимог закону. Щодо порядку ведення документації підприємства «Таверс» пояснити нічого не може, оскільки це підприємство було лише контрагентом його підприємства і воно на час проведення фінансових операцій було легальним підприємством, зареєстрованим відповідно до діючого законодавства.

Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що він дійсно склав акт перевірки ТОВ «Енергокомфорт» без урахування документів, які надійшли від ОСОБА_2 до ДПІ Центрального району м. Миколаєва, після встановленого на це строку., а тому, відповідно до вимог Податкового Кодексу України, ці документи вважались такими, що не були поданими для перевірки , взагалі. Таким чином, вони не були предметом дослідження і не знайшли свого відображення у акті перевірки, а також на підставі цього був зроблений висновок про сумнівний характер проведених господарських операцій між вищезазначеними суб'єктами господарювання. Крім того, він пояснив, що до порядку ведення податкової звітності до ОСОБА_2 претензій не було, однак дані, які були внесені до податкових документів, під час попередньої зустрічної перевірки не підтверджувались іншими джерелами інформації, а саме даними про діяльність ТОВ «Таверс» та товаротранспортними накладними на транспортування ТМЦ , закуплених ТОВ «Енергокомфорт». На підставі цього податковий орган не впевнений у прозорості таких господарських операцій, а тому дані, які стосувались оподаткування таких операцій не могли бути прийняті до уваги.

Як вбачається зі змісту акту перевірки ТОВ «Енергокомфорт» від 7.05.2012 року ( а.с.3- 30) податковий орган самостійно з власної ініціативи, не маючи на це законних повноважень, визнав правочини між ТОВ «Енергокомфорт» та ТОВ «Таверс» нікчемними. Між тим відповідно до ст..ст. 203, 215 ЦПК України такі висновки може зробити лише суд.

Враховуючи те, що будь-яких даних про визнання вищезазначених господарських операцій між ТОВ «Енергокомфорт» та ТОВ «Таверс» уповноваженим на те органом , не дійсними - у матеріалах справи немає, то вважати, що податкова звітність по цим операціям велась з порушенням діючого податкового законодавства - підстав також немає, про що зазначив і ОСОБА_4, який проводив перевірку та складав акт і протокол про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, вважаю, що вина директора ТОВ «Енергокомфорт» - ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП - не доведена, а тому справа відносно нього підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_2 складу вищезазначеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст..294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляцію ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 31.05.2012 року про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення за ст.. 163-1 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі ст.. 38 КУпАП - скасувати.

Провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області В. Царюк