Ухвала суду № 28049663, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2012 р. м. Київ К-32172/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Муравйова О.В. ,

за участю секретаря: Малюги Ю.В.,

представників:

позивача : Демидаса Д.А.,

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2008 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року

у справі № 2-а-285/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівнеазот"

до Державної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Рівнеазот" (далі по тексту -позивач, ВАТ "Рівнеазот") звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2008 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу, ВАТ "Рівнеазот" зазначаючи, що касаційна скарга є безпідставною, просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін..

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту -КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ "Рівнеазот", за результатами якої складено акт № 1372/23-100/05607824 від 29.10.2007 року.

У вищевказаному акті перевірки зазначено, що сплачуючи суми орендної плати компанії Company Limited by Shares»за контрактами № RENT-ROVNO -100-2006 від 26.01.2006 року, № RENT-ROVNO -100-2006/2/988 від 31.08.2006 року та № RENT-ROVNO -50-2007 від 01.03.2007 рокупозивачем в порушення п. 13.1 п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не утримано податку з доходів нерезидента в сумі 341 596 грн..

08.11.2007 року, на підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004662342/0/23-121, яким ВАТ «Рівнеазот»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 341 596 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 683 192 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента, або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у п.13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

10.02.1992 року була підписана Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна. Дана Конвенція набула чинності 11.08.1993 року та застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав.

Зазначена Конвенція була укладена 10.02.1992р. і набула чинності 11.08.1993р. на підставі п.1 ст. 29 Конвенції та ст. 16 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів, до якої приєдналася Україна 14.04.1986р. Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України «Про правонаступництво України», Україна підтверджує свої зобов'язання за міжнародними договорами, укладеними Українською РСР до проголошення незалежності України. При цьому місцевим адміністративним судом звернуто увагу на те, що вищестоящим податковим органом - ДПА України в листі № 1507/7/12-0117 від 27.01.2006р. чинність даної Конвенції підтверджується.

Відповідно до п.(а) ч.1 ст. 3 Конвенції термін «Сполучене Королівство»означає Великобританію і Північну Ірландію, включаючи будь-яку територію за межами територіального моря Сполученого Королівства, яка відповідно до міжнародних законів визначається або може бути в подальшому визначена за законами Сполученого Королівства, що стосуються континентального шельфу, як територія в межах якої можуть застосовуватись права Сполученого Королівства щодо морського дна, надр і їх природних ресурсів.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001р. № 470, (далі -Порядок), підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подана нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, компанія «Chadmount Company Limited by Shares»є дочірньою компанією компанії admovnt Company Limited». Зазначена компанія зареєстрована на території Об'єднаного Королівства Великобританії і Північної Ірландії (м.Лондон) і їй належать всі права та обов'язки компанії «Chadmount Company Limited by Shares»за угодою придбання . Крім того, Британські (Вірджинські) острови є територією Карибського регіону, яка підпорядкована Об'єднаному Королівству Великобританії і Північної Ірландії, правова система якої базується на англійському загальному праві.

Крім того, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що іноземний контрагент - компанія «Chadmovnt Company Limited», якому позивачем виплачені доходи, на момент таких виплат був суб'єктом вказаної Конвенції. В свою чергу, виходячи із вимог п.13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та поширення вимог Конвенції позивач не уповноважений був утримувати будь-які суми податку з таких доходів. Стаття 1 Конвенції, яка встановлює відповідні правила щодо уникнення подвійного оподаткування, визначає, що ця Конвенція застосовується до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав. Відповідно до ст. 4 Конвенції для цілей цієї Конвенції термін «резидент однієї Договірної Держави»означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або будь-якого аналогічного критерію. З огляду на це, сам факт резиденства у договірній державі виключає підстави утримання податку незалежно від наявності чи відсутності довідки, передбаченої Постановою КМ України № 470.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, правова оцінка обставин справи дана вірно, з урахуванням викладеного, підстави для скасування прийнятих судами рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 221, 223 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.02.2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак О.В. Муравйов