Ухвала суду № 28049436, 22.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2012 року м. Київ К-1849/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2009 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 р.

у справі №2-а-8869/09/0570

за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля»

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Макіїввугілля»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (далі -відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2009 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 р., позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача внести зміни в облік податків та виключити із картки особового рахунку позивача суму пені з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 63 417,37 грн.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт від 13.04.2009 р. №3016/23-2/32442295.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.1.15 ст.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме -несвоєчасне перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за 2007-2008 роки.

На підставі зазначеного акту листом від 28.04.2009 р. за №10906/10/17 позивача було повідомлено про нарахування йому пені за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за 2007-2008 р. у сумі 63 417,37 грн. з вимогою сплатити їх до бюджету.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Податок, який підлягає утриманню з нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

За змістом п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п. 1.3 цієї ж статті, податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання (п. 1.4 вказаної статті).

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Пунктом 3.11 «Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби»передбачено, що одним із документів, що є підставою для здійснення нарахування пені у картці особового рахунку платника податків, є акт перевірки з питань правильності нарахування, своєчасності та повноти внесення до бюджету прибуткового податку з громадян.

Керуючись наведеними приписами Інструкції відповідач здійснив нарахування пені позивачу.

Не погоджуючись із такою правовою позицією відповідача та задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили з наступного.

Так, преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Статтею 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», запроваджено єдиний порядок нарахування та сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначено процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що податковий орган мав право нараховувати пеню лише у разі узгодження податкового зобов'язання у порядку, визначеному ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якою також закріплений і порядок оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.

У той же час, судовими інстанціями було встановлено порушення відповідачем визначеного чинним законодавством порядку узгодження податкових зобов'язань платників податків.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на той факт, що відповідачем не була доведена правомірність своїх дій щодо включення до картки особового рахунку позивача як платника податку з доходів фізичних осіб, суми пені у розмірі 63 417,37 грн. за неузгодженими податковими зобов'язаннями, судами попередніх інстанцій було обґрунтовано задоволено позовні вимоги.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2009 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 р. у справі №2-а-8869/09/0570 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.