Ухвала суду № 28048152, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18442/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі Коток К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготерра»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготерра»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Державаної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій та податкового повідомлення-рішення та стягнення з Державного бюджету України заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, Головного управління Державаної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій та податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011 року № 0000417225/0 та стягнення з Державного бюджету України заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

В судове засідання з'явився представники відповідача.

Представники відповідача просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта та Головного управління Державаної казначейської служби України у м. Києві не з'явилися будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2010 року.

Згідно з поданою позивачем декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування ПДВ, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 5 642 154,00 грн.

Перевіркою операцій з постачання (експорт, імпорт) послуг встановлено порушення вимог Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення" від 30.05.1997 р. № 166 та вимог пп.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвели до заниження та завищення обсягів поставок за межі митної території України.

Фактично, за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 1 204 839,00 грн.

Отже, відповідач дійшов висновку, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування у квітні 2010 року на 4 437 315,00 грн. та залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, на 4 014 496,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 30.06.2011 року № 117/07-214/34820176, яким зафіксовано порушення позивачем п. 200.4. ст.200 Податкового кодексу України, чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року на 4 437 315,00 грн.

На підставі акта перевірки від 30.06.2011 р. № 117/07-214/34820176, було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "B1" від 15.07.2011 р. № 0000417225/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 4 437 315,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішеннями, позивач оскаржив рішення, однак скарги залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відповідно до пп. 7.7.1. п.7.7. ст.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.7.7.2. п.7.7. ст.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до пп.7.7.5 -7.7.6 п. 7.7 ст. 7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.7. п.7.7. ст.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", визначено, що, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пп.7.7.3. цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Судом першої інстанції встановлено, що, фактично, за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів /послуг, загальна сума ПДВ склала 1 204 839,00 грн., в той час як позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 5 642 154,00 грн., розбіжність складає 4 437 315,00 грн.

Крім того, згідно даних додатку 2 (Д2) до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року в колонках 3 (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) та 4 (частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету Україна, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участь у розрахунку бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування) позивачем були відображені, зокрема, наступні суми: за березень 2009 року - 2 410 187,00 грн., за травень 2009 року - 192 120,00 грн., за червень 2009 року - 167 713 грн., за жовтень 2009 року - 1 806 799,00 грн., за грудень 2009 року - 1 597 165,00 грн. В той же час, згідно з фактичними даними декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, суми від'ємного значення складають: за березень 2009 року - 73 848,00 грн., за травень 2009 року -167 713,00 грн., за червень 2009 року -203,00 грн., за жовтень 2009 року -400 960,00 грн., за грудень 2009 року -441 055,00 грн.

Ухвалою суду від 29 березня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зобов'язано провести позапланову документальну перевірку позивача з приводу правильності відображення у податкових деклараціях суми від'ємного значення податку на додану вартість та фактичної сплати ним від'ємного значення ПДВ, а також, повідомити суд про результати проведеної перевірки.

07.06.2012 р. від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшли матеріали документальної позапланової виїзної перевірки позивача з правильності відображення ним у податкових деклараціях суми від'ємного значення податку на додану вартість, а також фактичної сплати від'ємного значення податку на додану вартість за періоди: березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, квітень 2010 року.

Згідно акту перевірки від 07.05.2012 р. № 24/15-670/34820176, складеного за результатами зазначеної перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були виявлені наступні порушення, з боку позивача, норм податкового законодавства: пп.7.4.1 п. 7.4., пп.7.7.1, п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено значення рядка 24 в декларації за квітень 2010 року на суму 1 091 409,00 грн.; пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.7.1., пп.7.7.2., пп.7.7.3., пп.7.7.4. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року у розмірі 5 642 154, 00 грн.; пп.7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим занижено суми бюджетного відшкодування: за квітень 2009 року в сумі 73 823,00 гри., за травень 2009 року в сумі 54 394,00 грн., за жовтень 2009 року в сумі 8 796,00 грн., за листопад 2009 року в сумі 63 622,00 грн., зa грудень 2009 року в сумі 229 718,00 грн., за січень 2010 року в сумі 369 698,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 146 239,00 грн.

На підставі акта перевірки від 07.05.2012 р. № 24/15-670/34820176, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення "B1" від 21.05.2012 року № 0001715668, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 1 204 839,00 грн.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 року № 0000417225/0 винесене податковим органом правомірно, оскільки позивачем порушено пп.7.4.1 п. 7.4., пп.7.7.1, п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено значення рядка 24 в декларації за квітень 2010 року на суму 1 091 409,00 грн.; пп.7.4.1. п.7.4., пп.7.7.1., пп.7.7.2., пп.7.7.3., пп.7.7.4. п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року у розмірі 5 642 154, 00 грн.; пп.7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим занижено суми бюджетного відшкодування: за квітень 2009 року в сумі 73 823,00 гри., за травень 2009 року в сумі 54 394,00 грн., за жовтень 2009 року в сумі 8 796,00 грн., за листопад 2009 року в сумі 63 622,00 грн., зa грудень 2009 року в сумі 229 718,00 грн., за січень 2010 року в сумі 369 698,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 146 239,00 грн.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготерра»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.07.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.