Постанова № 28048179, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18583/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юргаінвестсервіс" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юргаінвестсервіс" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юргаінвестсервіс" (далі - ТОВ "Юргаінвестсервіс") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (правонаступник - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, далі - ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2011 №0001172330, №0001182330 щодо донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2012 року в задоволенні позову було відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Юргаінвестсервіс" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі проведено перевірку ТОВ «Юргаінвестсервіс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Стандарт Універсал» (далі - ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал») за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт перевірки від 31.08.2011 №411/1-23-30-35509598.

Даною перевіркою відповідачем встановлено порушення ТОВ «Юргаінвестсервіс»: п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 606 483,00 грн., у тому числі за жовтень 2010 року в сумі 211 333,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 204 000,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 191 150,00 грн.; абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових витрат за 2010 рік всього у сумі 3 032 417,00 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 3 032 417,00 грн., у зв'язку з чим товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 758 104,00 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 758 104,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 20.09.2011 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0001172330, яким за порушення п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання на суму 758 103,75 грн., з якої 606 483,00 грн. за основним платежем та 151 620,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001182330, яким за порушення абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобов'язання на суму 947 630,00 грн., з якої 758 104,00 грн. за основним платежем та 189 526,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок податкового органу про нікчемність правочину вчиненого між позивачем та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» шляхом укладення договору від 01.10.2010 №БЮЕ-19 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1, пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.7.1 та 7.7.2 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №358299 виданих 01.03.2010 та 19.10.2010 Головним міжрегіональним управлінням статистики у м. Києві Державного комітету статистики України, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: 63.40.0 організація перевезення вантажів, 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.38.0 оптова торгівля іншими продуктами харчування, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, 52.24.0 роздрібна торгівля хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами, 74.12.0 діяльність у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Відповідно до матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» було укладено договір від 01.10.2010 №БЮЕ-19, за умовами якого ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» (виконавець) зобов'язувалося надати позивачу (замовнику) послуги по здійсненню транспортно-експедиційних, вантажно-розвантажувальних послуг з організації перевезення хлібобулочної продукції в торгівельну мережу.

Вказаний договір було виконано сторонами в повному обсязі, що підтверджується належними первинними документами, які містяться в матеріалах справи.

На підставі первинних документів, за результатами взаємовідносин з вказаним контрагентом, позивачем включено до складу податкового кредиту за жовтень 2010 року - 211 333,00 грн., листопад 2010 року - 204 000,00 грн., грудень 2010 року -191 150,00 грн. ПДВ по операціям з придбання послуг у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» та задекларовано валові витрати по операціям за придбані послуги у ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», що відображено у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік у розмірі 3 032 417,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал», податкові накладні якого стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість.

Однак, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про обґрунтованість прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на наявність постанови про порушення кримінальної справи від 24.01.2011 №70-00454 за фактом скоєння фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал» та протоколу допиту свідка від 18.01.2011 складеного старшим слідчим ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві в рамках кримінальної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2011 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 липня 2011 року було скасовано постанову про порушення кримінальної справи від 24.01.2011 №70-00454 за фактом скоєння фіктивного підприємництва при придбанні ТОВ «Бізнес Стандарт Універсал».

Також, колегія суддів зазначає, що зазначені документи стосуються лише обставин реєстрації контрагенту та подання ним податкової звітності, і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій, а чинне законодавство України не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та права віднесення витрат до валових в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 20.09.2011 №0001172330, №0001182330 щодо донарахування позивачу податку на додану вартість та податку на прибуток є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Юргаінвестсервіс" необхідно задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2012 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов ТОВ "Юргаінвестсервіс" задовольнити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юргаінвестсервіс" -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юргаінвестсервіс" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 20.09.2011 №0001172330 та №0001182330.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Земляна Г.В.

Постанову складено в повному обсязі 11.12.2012