Рішення № 2804812, 15.10.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.08 Справа № 20/440/08

Суддя Гандюкова Л.П.

м.Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Запоріжжя”, м.Запоріжжя

до Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” м.Запоріжжя

про стягнення суми 16763,48 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача – Семенов М.В. (довіреність б/н від 26.09.2008р.);

Від відповідача –Демченко В.Ф. (довіреність №2165 від 01.07.2008р.);

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 16763,48 грн., в тому числі 14249 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу металопрокату №КП 23/07 від 05.01.2006р., 1324,20 грн. пені, 477,83 грн. 3% річних, 712,45 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду від 09.09.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/440/08, судове засідання призначено на 30.09.2008р. На підставі ст..77 ГПК України у судовому засіданні 30.09.2008р. оголошено перерву до 15.10.2008р.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 15.10.2008р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просить позов задовольнити на підставі ст.ст.526,530,549-551,625 ЦК України.

Відповідач первісно надав відзив, в якому позов не визнав у повному обсязі, зазначивши, що ЗДП “Кремнійполімер” не мало можливості сплатити заборгованість перед позивачем, оскільки постановами Державної виконавчої служби накладено арешт на його грошові кошти. Крім того, Фондом державного майна України прийнято рішення про приватизацію підприємства відповідача, тому оплату поставленого товару неможливо було здійснити, оскільки без порушення п.4 ст.12 Закону України “Про приватизацію державного майна” відповідач не мав можливості здійснювати продаж майна, і як наслідок розрахунки з кредитором. У судовому засіданні 15.10.2008р. представник надав відзив, в якому зазначено, що основний борг в сумі 14 249 грн. визнається відповідачем повністю, штрафні санкції у вигляді 712,45 штрафу просить не застосовувати, оскільки ЗДП “Кремнійполімер” не ухиляється від сплати боргу, а не міг його сплатити через скрутний фінансовий стан та блокування рахунків. Просить врахувати важкий фінансовий стан та зменшити суму пені, 3% річних та штрафних санкцій, а також відстрочити стягнення основного боргу строком на три місяці.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2006р. між ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія –Запоріжжя” (Продавець, позивач у справі) та Запорізьким державним підприємством “Кремній полімер” (Покупець, відповідач) укладено договір №КП 23/07, відповідно до умов якого позивач зобов’язався продати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані в видаткових накладних та рахунках-фактурах (п.1.1).

Згідно з видатковою накладною №ZР1-001811 від 08.08.2007р. позивач поставив відповідачу товар: труба х/д 25х3 сталь н/д на суму 9730,95 грн., труба х/д 25х3 сталь 20 н/д на суму 14018,53 грн., всього на суму 28499,38 грн. Одержання товару відповідачем підтверджується довіреністю НБД №149634 від 08.08.2007р. та підписом у видатковій накладній.

Відповідно до п.6.2 договору оплата товару здійснюється протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження шляхом перерахування 100% суми на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідач оплату товару здійснив частково, з простроченням строку оплати, та лише 12.09.2008р. перерахував суму 14250,38 грн., внаслідок цього у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 14 249,00 грн.

18.02.2008р. позивач направив відповідачеві лист №112 з повідомленням про наявну заборгованість у розмірі 14249 грн., який згідно з повідомленням про вручення №381278 був отриманий 20.02.2008р.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів оплати наявної заборгованості не надав, суму основного боргу визнав у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суму 14 249,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 477,83 грн., нарахованих на суму 28499,38 за період з 16.08.2007р. по 11.09.2007р., та на суму 14249 грн. за період з 11.09.2007р. по 01.09.2008р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення 477,83 грн. –3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення суму 1324,20 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язання по оплаті товару за період з 16.08.2007р. по 16.02.2008р.

Згідно з п.7.3 договору у випадку прострочки оплати товару Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У зв’язку з цими умовами договору та приписами закону суд вважає правомірним нарахування пені. Разом з цим, частиною 3 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Керуючись зазначеними нормами, враховуючи обставини, викладені відповідачем в поясненні, а саме: складну фінансову ситуацію відповідача, наявну кредиторську заборгованості перед відповідачем, що підтверджується відомістю заборгованості на кінець серпня 2008р., той факт, що згідно з наказом Фонду державного майна України №19-ДП від 01.10.2007р. розпочато приватизацію підприємства відповідача, суд визнає ці обставини винятковими, і беручи до уваги інтереси обох сторін, вважає за можливим зменшити розмір пені, що підлягає стягненню, до 1 000 грн.

Крім того, позивач просить стягнути суму 712,45 грн. штрафу на підставі п.7.6 договору, згідно з яким, зокрема, встановлено, що за необґрунтовану відмову Покупця від оплати товару Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 5% суми, від оплати якої він відмовився.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем не доведено, що мала місце відмова відповідача від оплати товару, жодного листа, в якому відповідач відмовлявся від оплати не надано. Як пояснив відповідач, несплата за отриманий товар була зумовлена скрутним фінансовим становищем, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача суми штрафу.

У зв’язку з викладеним, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідач просить відстрочити виконання рішення в частині основного боргу строком на 3 місяці.

Частиною 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому суд не обмежений конкретними строками відстрочки або розстрочки.

Відповідно до положень ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд може надати відстрочку виконання рішення за заявою сторони, а також за власною ініціативою.

Враховуючи викладене, беручи до уваги вищевикладені обставини, зазначені відповідачем у поясненні, враховуючи інтереси обох сторін, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити частково та надати відстрочку виконання рішення в частині стягнення суми 14 249 грн. основного боргу, 477,83 грн. –3% річних, 1000 грн. пені –до 31.12.2008р.

Згідно з ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. З відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 160 грн. 51 коп. витрат на державне мито та суму 112 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст.49, 82-85, ч.ч.3,6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (69009 м.Запоріжжя, вул. Теплична,7, код ЄДРПОУ 00203625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Запоріжжя” (69106, м.Запоріжжя, вул.Фінальна, 10-г, код ЄДРПОУ 32860987) суму 14 249 грн. основного боргу, суму 477,83 грн. –3% річних, суму 1 000 грн. пені.

Відстрочити виконання рішення в цій частині до 31.12.2008р.

Стягнути з Запорізького державного підприємства “Кремнійполімер” (69009 м.Запоріжжя, вул. Теплична,7, код ЄДРПОУ 00203625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія –Запоріжжя” (69106, м.Запоріжжя, вул.Фінальна, 10-г, код ЄДРПОУ 32860987) суму 160 грн. 51 коп. витрат на державне мито та суму 112 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 23.12.2008р.