Ухвала суду № 28042645, 16.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. справа № 2а-0870/6267/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція»до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція»звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення від 27.12.2010 року № 0000862301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки викладені податковим органом в акті перевірки про допущенні порушення щодо формування податкового кредиту, є помилковими, оскільки перевіряючими наводяться первинні документи, зокрема податкові накладні, які оформлені належним чином і відповідачем не спростовується, також зазначаються інші первинні документи, які Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачені. Що стосується висновку, щодо вироку Василівського районного суду Запорізької області від 24.11.2009 по справі №1-6272009 р., ОСОБА_1 взагалі не приймав участі у здійсненні господарської діяльності ПП «Промтехбуд-постач», а печатку передав ОСОБА_2, є помилковим, оскільки з вироку суду не вбачається здійснення господарських операції між скаржником та ПП «Промтехбуд-постач», тобто висновки є припущенням перевіряючих.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року позов задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області від 27 грудня 2010 року №0000862301/0.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Енергодар Запорізької області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень у контрагента відповідача, відсутність договорів перевезення ТМЦ, свідчить про відсутність фактичної господарської діяльності, а тому суми ПДВ не можуть бути включені до податкового кредиту лише за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Крім того за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 24.11.2009р. по справі №1-6272009 р. діяльність ПП «Промтехбуд-Постач»визнана фіктивною.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представники ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція»просили відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Енергодар Запорізької області було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р.

За наслідками перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 15.12.2010 р. № 274/23-0/30311986, яким встановлено зокрема порушення пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість та завищено залишок від'ємного значення ПДВ.

Актом перевірки встановлено, що у видаткових накладних, які позивач отримував від ПП «Промтехбуд-Постач»за період червня та жовтня 2008 року, відсутні відомості про довіреності на отримання ТМЦ. Зазначає, що до перевірки не надано реєстру видаткових довіреностей та товарно-транспортних накладних щодо фактичного транспортування ТМЦ, а також не надано документів складського обліку. Договорами купівлі-продажу та підряду, укладеними між позивачем та ПП «Промтехбуд-Постач», не передбачено умови поставки товару, тобто взагалі не зазначено за чий рахунок повинне здійснюватися транспортування товару, ким повинен бути фактично перевезений товар та на яких умовах. Згідно інформації Енергодарського ВРЕР ГУ МВС України в Запорізькій області підприємство не має зареєстрованих транспортних засобів. Відповідно до вироку Василівського районного суду Запорізької області від 24.11.2009 по справі №1-627 2009 рік, діяльність ПП «Промтехбуд-Постач»визнана фіктивною. Договори укладені між позивачем та його контрагентом не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину, а саме ч. 3 ст. 203 ЦК України і згідно ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, а тому є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

На підставі Акту перевірки 27.12.2011 відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000862301/0 відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 264298, 50 грн. у тому числі: за основним платежем - 176199 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -88099,50 грн.

Як встановлено судом першої інстанції між позивачем та ПП «Промтехбуд-Постач»укладені договори: договір купівлі-продажу від 03.12.2007 №1/03-12; договір купівлі-продажу від 09.01.2008 №1/01-07м; договір купівлі-продажу від 30.01.2008 №01/10; договір купівлі-продажу від 06.02.2008 №14/06-02т; договір купівлі-продажу від 03.03.2008 №14/03; договір купівлі-продажу від 01.04.2008 №14/04; договір купівлі-продажу від 05.05.2008 №01/05-08; договір купівлі-продажу від 02.06.2008 №01/02; договір купівлі-продажу від 10.10.2008 №01/10; договір підряду від 28.12.2007 №15-кс/субп.

На виконання укладених договорів позивачу надано ряд первинних документів: видаткових та податкових накладних, специфікацій, актів приймання-передачі, рахунків-фактур, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У відповідності до п.п. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 зазначеного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно із п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений зазначеним підпунктом.

ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» було сформовано спірну суму податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних отриманих від ПП «Промтехбуд-Постач»по зазначених вище господарських операціях, що у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства.

Вимоги чинного, на момент формування позивачем спірних сум податкового кредиту, законодавства та, зокрема, Закону України «Про податок на додану вартість»не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Крім того, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 Закону № 168/97-ВР).

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до положень вказаного Закону сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Тобто, покупець-платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

За таких обставин колегія суддів вважає, що зроблений податковим органом висновок про допущенні порушення з боку ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція»вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість суперечить нормам податкового законодавства.

Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Факт виникнення у контрагента ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» відповідної суми податкових зобов'язань з ПДВ, яка кореспондується з сумою податкового кредиту, підтверджується даними податкових декларацій наданих позивачу, на які є посилання безпосередньо в акті перевірки. Факт придбання позивачем товару та розрахунки підтверджені належним чином первинними документами, в тому числі договором, що підтверджує здійснення фактичного перевезення товарів, а саме від 10.01.2008 р. № 4/01-08, укладеним з ОСОБА_3

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди -покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та податковий кредит.

Частиною 1 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Зміст наведеної норми свідчить на користь висновку, що законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

На момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за якими не визнала податкова інспекція, продавці знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що усі первинні документи складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, те, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та те, що договір укладено з метою безпідставного збільшення валових витрат позивача та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів. З огляду на це є вірним висновок суду першої інстанції про те, що вироком Василівського районного суду Запорізької області від 24.11.2009 по справі №1-6272009 р. не встановлено укладення фіктивних угод між позивачем та ПП «Промтехбуд-Постач», а тому не впливає на право позивача формувати податковий кредит по взаємовідносинам із вказаним підприємством за наслідками реальних господарських операцій.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 19 жовтня 2012 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова