Ухвала суду № 28042644, 16.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. справа № 2а-0870/7120/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Нагорної Л.М. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький індустріально-механічний завод» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Запорізький індустріально-механічний завод»звернулось з вищевказаним позовом до в якому, з урахуванням уточнень просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011 №0000551702. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що чинним законодавством не передбачений обов'язок підприємства утримувати податок з доходів, виплачуваних фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року позов задоволений. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя від 19.08.2011 №0000551702.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що при виплаті підприємством доходів ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб не справлявся внаслідок чого підприємством допущене заниження податку з доходів фізичних осіб.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Запорізький індустріально-механічний завод»просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої складений акт від 02.08.2011 №903/23-023/33701132.

Перевіркою встановлено порушення приписів п.1.6 ст.1, пп. 4.3.25 п. 4.3 ст. 47, п. 7.1 ст.7, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст.8, п. 17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі -Закон №889) за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р., внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) у розмірі 11334,00грн., та порушення приписів пп. 162.1.1 п. 162.1 ст.162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст.164, пп. 164.2.2 п. 164.2 ст.164, пп. 168.1.1-168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі -ПК України) в першому кварталі 2011 року, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1228,50 грн.

За результатами проведеної перевірки та на підставі виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.08.2011р. №0000551702, яким позивачу донараховані суми з ПДФО у розмірі 15703,12грн., у тому числі 12562,50грн. за основним платежем та 3140,62грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено, що 02.02.2009 р. між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладений договір №1/-08, предметом якого є транспортні послуги. Відносини між сторонами тривали у період з жовтня 2009 року по січень 2011 року та за цей час позивач перерахував на користь підприємця 83750,00грн.

Про нарахований та виплачений дохід позивач звітував до ДПІ у Заводському районі та подавав податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ), зі змісту яких вбачається, що позивач здійснював нарахування та виплачу суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 грошових коштів, проте суми податку з нього не утримував.

ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Ленінською районною адміністрацією м. Запоріжжя 06.11.1997. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2010 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Станом на 29.08.2011 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо припинення підприємницької діяльності особи не внесений, у відповідності до відомостей, що містяться у витязі з ЄДР фізична особа знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності (витяг №10945646).

Відповідно до ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»№755 фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Станом на 29.08.2011 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис щодо припинення підприємницької діяльності особи не внесений.

Згідно із п.1.6 ст.1 Закону №889 загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).

Відповідно до приписів п.1.15 ст.1 Закону №889, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з пп.4.3.25 п.4.3 ст.4 Закону №889 до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону.

Відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст.9 Закону № 889 оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

До спеціального законодавства, в даному випадку, належить розділ IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 №13-92 (Декрет №13-92).

Згідно з ч. 2 ст.13 Декрету №13-92 оподатковуваним доходом від провадження підприємницької діяльності є чистий дохід, який визначається як різниця між валовими доходами та витратами, понесеними у зв'язку з його одержанням, на підставі поданих підприємцем податкових декларацій.

З 01.01.2011 року спірні правовідносини щодо сплати податку з доходів фізичних осіб регулюються ПК України.

Відповідно до п.162.1 ст.162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об'єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний оподатковуваний дохід (пп. 163.3.3 п.163.1 ст.163 ПК України).

Згідно із п. 164.2 ст.162 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору;

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України).

Згідно із п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 177.1 ст.177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця (п.177.2 ст.177 ПК України).

Згідно із пп.177.8 ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1 ст.14 цього Кодексу.

Під час господарський відносин між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, останній був зареєстрований які фізична особа-підприємець,

Враховуючи вищевказані правові норми та обставини справи суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що податкові агенти не мають законодавчих підстав для утримання податку з доходів, виплачуваних фізичним особам, зареєстрованим у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, а тому у позивача відсутні законні підстави утримувати у ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Сафронова