Постанова № 28040047, 15.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. справа № 2а-9899/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011р. у справі № 2а-9899/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Запоріжмашпром»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень - рішень №0005852302/0, №0005842302/0 від 04.11.2010, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати не чинними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0005852302/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 200509,50 грн., за основним платежем 133673,00 грн., за штрафними санкціями 66836,5 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0005842302/0, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 246141,70 грн., у тому числі основний платіж 167 090,00 грн., штрафні санкції 79 051,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою висновків податкового органу про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР»з метою приховування сплати податків. Зазначають про невірні висновки щодо пояснення директора ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР»ОСОБА_2 про те, що він фінансово-господарську діяльність не вів, чим займається підприємство не знає, директором став за винагороду, були отримані з застосуванням до нього фізичного і психологічного тиску робітниками податкової міліції Ленінського району м. Запоріжжя, та від яких останній відмовився. Також зазначають про відсутність у позивача інформації, що його контрагенти можливо допускали порушення податкового законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011р. позовні вимоги задоволені.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що перевірка позивача проводилась з питань взаємовідносин з ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР», та ТОВ «Ремторг-Запоріжжя»за 2009р. У ході перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг). Вказує, що перевіркою контрагента позивача - ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР», оформленої актом від 15.04.2010 №309/23-10/35672703 ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя встановлено, та встановлено, що за період з 11.02.2008р. по 31.12.2009 щодо продажу товарів ТОВ "ТРАНС - АВТО - ІНТЕР " на адресу контрагентів (розд.3.1 Акту перевірки №309/23-10/35672703 від 15.04.2010) не підтверджуються, стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності товариством. Згідно пояснень ОСОБА_2, відібраних оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя директором ТОВ «ТРАНС - АВТО -ІНТЕР»він став за винагороду, чим займається підприємство не знає, фінансово - господарську діяльність підприємства не вів. Враховуючи у сукупності всі докази, податковий орган прийшов до висновку про відсутність поставки товару контрагента позивача на його адресу. Таким чином позивач зависив валові витрати та неправомірно сформував податковий кредит.

У судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача до суду не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції дійшов висновку, що договори, укладені позивачем та ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР»відповідають приписам чинного законодавства, а твердження відповідача про їх безтоварність та нікчемність є недоведеними. Правочини між позивачем та ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР»відповідають вимогам чинного законодавств України, при їх укладенні сторонами досягнуто згоди з усіх суттєвих умов; предметом правочинів є надання послуг як не обмежені в цивільному обороті України; правочини реально сторонами було виконано - виконані робот оформлені відповідними актами, грошові кошти сплачено. В акті не наведено жодного доказу протилежного.

Заслухавши представника позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно матеріалам справи відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Завод Запоріжмашпром»з питань взаємовідносин з ТОВ «ТРАНС - АВТО - ІНТЕР»та ТОВ «Ремторг Запоріжжя»за 2009 рік, за результатами якої складено акт від 14.10.2010 №177/23-2/34790215.

Перевіркою встановлено порушення п. п. 5.2.1. п.5.2 п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 22.05.1997 №283/97 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №283/97), а саме заниження податку на прибуток за 1 квартал 2009 року на суму 2041,00 грн., за півріччя 2009 року на суму 23869,00 грн., за 3 квартали 2009 року на суму 96247,00 грн., за 2009 рік на суму 167090,00 грн. та порушення п. п. 7.2.3, п.п. 7.2.6. п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №168/97-ВР), а саме заниження податку на додану вартість на суму 133673,00 грн., в тому числі по періодам: за березень 2009 року на суму 2267,00 грн., за квітень 2009 року на суму 21089,00 грн., за травень 2009 року на суму 1 281,00 грн., за липень 2009 року на суму 21121,00 грн., за серпень 2009 року на суму 1614,00 грн., за вересень 2009 року на суму 29624,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 25667,00 грн., за листопад 2009 року на суму 7312,00 грн., за грудень 2009 року на суму 23697,00 грн. (а.с. 13-42 Т1).

Перевіряючи дійшли висновку у тому числі з урахуванням результатів перевірки контрагента позивача - ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР», оформленого актом ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 15.04.2010 №309/23-10/35672703 яким встановлено, що за період з 11.02.2008р. по 31.12.2009 щодо продажу товарів ТОВ «ТРАНС - АВТО -ІНТЕР»на адресу контрагентів не підтверджуються, стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності товариством. Згідно пояснень ОСОБА_2, відібраних оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя директором ТОВ «ТРАНС - АВТО -ІНТЕР»він став за винагороду, чим займається підприємство не знає, фінансово - господарську діяльність підприємства не вів (а.с. 16-48 Т2).

Порушень по операціям з ТОВ «Ремторг Запоріжжя»перевіркою не виявлено (а.с. 37 Т1).

За результатами перевірки прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення від 04.11.2010 №0005852302/0 з податку на додану вартість, від 04.11.2010 №0005842302/0 з податку на прибуток.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляють) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охорони праці.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податком на додану вартість»податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податком на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на податковий кредит з ПДВ та формування валових витрат.

Перш за все такі документи повинні бути достовірними, тобто відображати реальні події. У зв'язку із цим навіть бездоганно оформлений документ не може підтверджувати право на податковий кредит у тому випадку, якщо у ході розгляду справи буде встановлено невідповідність фактичного й задокументованого платником податків руху активів.

Так згідно перевірки відповідачем встановлені порушення позивача -завищення валових витрат та формування податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР».

Так сторонами не оспорюється факт надання колишнім керівником контрагента позивача - ОСОБА_2, відібраних оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, про те, що він став директором за винагороду, чим займається підприємство не знає, фінансово - господарську діяльність підприємства не вів, що відображено у акті перевірки ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя від 15.04.2010 №309/23-10/35672703 за результатами перевірки ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» за період з 11.02.2008р. по 31.12.2009р. (а.с. 16-48 Т2).

В зазначеному акті перевірки вказано, (а.с. 29 Т2), що згідно довідки з ЄДРПОУ керівник ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР»є ОСОБА_3, з 18.01.2008р. керівник вказаного підприємства -ОСОБА_2, який звільнений 23.11.2009р., та призначено керівника ОСОБА_4

Вказані доводи також не оспорюють ся сторонами.

Пояснення ОСОБА_2, відібраних оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, позивач оспорює іншими поясненнями ОСОБА_2, начебто наданих начальнику ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, проте які не містять дату та номер реєстації відповідачем, в яких ОСОБА_2 зазначає, що він дійсно був керівником ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР» з січня 2008р. по 23 листопада 2009р. (а.с. 64 Т1).

Проте позивачем як на доказ належного виконання угоди з контрагентом надано копії первинних документів -податкові накладні, видаткові накладні (а.с. 89-131 Т1).

Так податкова накладна виписана контрагентом позивача ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР»від 07.12.2009р. №275 підписана ОСОБА_2, який на той час вже був звільнений, як зазначено у акті перевірки ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя та наданих позивачем письмових поясненнях ОСОБА_2, податкова накладна від 27.03.2009р. №23 підписана керівником ОСОБА_3, проте на той час керівником вже був ОСОБА_2, відповідно до вказаного підписані і видаткові накладні (а.с. 89,108, 111, 131 Т1).

Таким чином суд апеляційної інстанції критично ставиться щодо доказів позивача, оскільки такі не відповідають дійсності, та приходить до висновку про відсутність у позивача належним чином оформлених первинних документів при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР»у перевіряємий період.

Також з цих підстав вважає доводи відповідача щодо відсутність поставки ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР»товару позивачу.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку задовольняючи позовні вимоги. Вважає правомірним визначенні відповідачем завищення позивачем валових витрат та формування податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ «ТРАНС АВТО ІНТЕР».

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив постанову з порушенням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 р. у справі № 2а-9899/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Запоріжмашпром" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень - рішень №0005852302/0, №0005842302/0 від 04.11.2010 -скасувати.

У задоволенні позову - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 31 травня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: В.В. Мельник