Рішення № 28038464, 10.12.2012, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/14544/12

2/1003/3997/12

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року Білоцерківський міськрайоний суд у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Бортяна К. П.,

ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, третя особа Служба в Справах Дітей Білоцерківської міської ради та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа : Служба в Справах Дітей Білоцерківської міської ради ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідач по справі - бувша його дружина, від шлюбу з якою в них народилася дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 Після розірвання шлюбу у сторін склалися складні відносини, які перешкоджають позивачу бачити і виховувати свою дитину. Позивач звертався до органу опіки та піклування для визначення порядку участі у вихованні дочки та отримав даний порядок, тобто години в які може спілкуватися з дочкою. Однак, з відповідачем існує спір з даного приводу, вона продовжує чинити перешкоди в спілкуванні з дитиною, а тому позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_3 не чинити такі перешкоди та встановити дні та час спілкування батька з донькою. Відповідач ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його доньки, оскільки він не виконує належно свої обов'язки як батька, не піклується про життя та здоров'я своєї дочки, має заборгованість по аліментах.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні батька з донькою та встановити дні та час для спілкування між донькою та батьком відвідуванням дитиною місця проживання батька без присутності матері таким чином, кожної середи з 16 до 19 години, першої та третьої суботи з 10 до 18 години та другої і четвертої неділі з 10 до 18 години, щомісячно, дозволити ОСОБА_2 оздоровляти дочку, шляхом виїзду з нею в зони відпочинку в межах України без участі ОСОБА_3 на два тижні в рік. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 не визнав.

Представник позивача за первісним позовом, згідно довіреності в справі, уточнені позовні вимоги за первісним позовом підтримав, а зустрічний позов не визнав.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 первісний позов не визнала. Зустрічний позов підтримала.

Представник відповідача за первісним позовом, згідно довіреності в справі, первісний позов не визнав. Зустрічний позов підтримав.

Представник третьої особи, згідно довіреності в справі, первісний позов підтримала, а зустрічний позов не підтримала.

Помічник прокурора м.Білої Церкви Лисак Н.М., яка приймала участь у розгляді справи з метою захисту прав малолітньої дитини, просить також суд первісний позов задовольнити частково, а в зустрічному позові відмовити оскільки відсутні передбачені законом підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітньої доньки.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача за первісним позовом, їх представників, пояснення представника 3-ї особи по справі, покази свідків, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Так, судом встановлено, що сторони по справі є батьками малолітньої доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 Наведене стверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1, яке видане відділом РАЦС Білоцерківського МУЮ Київської області, актовий запис № 01 від 05.01.2010 р.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі перебували в шлюбі, який 20.08.2009 року було розірвано. Наведене підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 18.02.2010 р. Серія НОМЕР_2.

Судом також, встановлено, що 26.04.2011 року рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міськради на вимогу ОСОБА_2 було визначено порядок участі ОСОБА_2 у вихованні та особистому спілкуванні з його дочкою : щонеділі з 11 год. до 13 години. Також, було попереджено батьків щодо їх обов'язків виховувати дитину у дусі поваги до людей, любові до своєї сім'ї та родини, зобов'язано батьків забезпечувати єдині вимоги щодо виховання дочки, її розвитку, оздоровлення та навчання, роз'яснено ст. 159 СК України та ін. Дане підтверджується копією рішення виконкому Білоцерківіської міськради №195 від 26.04.2011р.

Відповідно до довідки №129 від 04.10.2012р. малолітня ОСОБА_4 2009 р.н. зарахована в дошкільний заклад №26 "Струмочок".

Відповідно до довідки ф.3, наданої КП Білоцерківської ЖЕК №1 малолітня ОСОБА_4 з 2010 р. зареєстрована та проживає в кВ. АДРЕСА_1, разом зі своєю мамою ОСОБА_3 Також, в даному помешканні зареєстровані ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Згідно актів обстеження умов проживання від 05.12.2012р. та від 07.12.2012р., у помешканнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 створені належні умови для проживання і розвитку дітей.

Відповідно до довідки міськвідділу ДВС Білоцерківського МУЮ від 03.10.2012р. за № 1306 за ОСОБА_2 станом на 01.01.2012р. рахується заборгованість по аліментах в розмірі 6563,00 грн.

Позивач за первісним позовом суду пояснив, що вимушений звернутися до суду з даним позовом, бо його бувша дружина перешкоджає спілкуванню батька з дочкою, з липня 2012 р. не виконує рішення виконкому БЦ міськради, яким було надано ОСОБА_2 2 години на тиждень для спілкування з дочкою. Однак, це рішення було прийнято коли дитині було рік, а на даний час, дитина подорослішала, і є вже можливість для зустрічей на більш тривалий час. ОСОБА_2 зазначив, що надає кошти на утримання доньки, купує необхідні речі, а заборгованість по аліментах виникла через те, що не фіксується в ДВС витрати на дитину. ОСОБА_3 переслідує ціль, щоб донька забула батька, заперечує проти зустрічей доньки з дітьми ОСОБА_2 від іншого шлюбу, через що ОСОБА_2 вже три місяці не бачився зі своєю донькою.

Відповідач за первісним позовом суду пояснила, що на відміну ОСОБА_2, належно виконувала рішення виконкому БЦ міськради, яким було надано ОСОБА_2 2 години на тиждень для спілкування з дочкою. Дане рішення чинне, не змінене. ОСОБА_3 зазначила, що її бувший чоловік неврівноважений, часто влаштовує конфлікти, погрожує їй і членам її сім'ї. Дійсно, з серпня 2012 р. вона заборонила спілкування дитині з батьком, бо просила його заспокоїтися та приїздити в нормальному стані. Крім того, ОСОБА_2 не сплачує аліменти, дає неправдиву інформацію щодо своїх доходів. Після побачень ОСОБА_2 з донькою, вона збуджена, погано спить, були проблеми зі здоров'ям. ОСОБА_2 купує дочці речі, але не узгоджує дане з ОСОБА_3

В судовому засіданні в якості свідків були допитані ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які ствердили, що між сторонами неприязні відносини. Зокрема, свідок ОСОБА_8 суду показав, що ОСОБА_2 часто купував дорогі речі своїй дочці, любить її, гарно гралися, а його бувша дружина чинить перешкоди ОСОБА_2 в спілкуванні з дитиною. Свідок ОСОБА_7 суду показала, що вона з чоловіком та зі своєю дочкою ОСОБА_3 і її дитиною проживають разом. Ще до народження дитини, між сторонами були конфлікти. ОСОБА_2 неврівноважений, не вихований, ображав та принижував родину своєї бувшої дружини, а тому йому було заборонено приходити в квартиру де проживає ОСОБА_3 з дитиною. ОСОБА_3 не забороняла зустрічатися дитині з батьком, але після таких зустрічей дитина знервована. ОСОБА_2 не надає матеріальної допомоги на утримання своєї доньки.

Так, відповідно ч.3 ст.19 СК України звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви. У разі звернення з позовом до суду припиняється виконання рішення органу опіки та піклування.

Відповідно о ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкуванні не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто поживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку та стану здоров'я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.3 ст.9 Конвенції про права дитини (ратифікованої Постановою ВР України за № 789-ХІІ від 27.02.1991р.) дитина, яка розлучається з одним чи обома батьками має право підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома баитьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має особа, в сім'ї якої проживає дитина.

Відповідно до ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо (вона), він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Даючи оцінку зібраним доказам по справі, поясненням сторін, показам свідків, суд приходить до висновку, що між сторонами склалися стійкі неприязні відносини, що унеможливлюють домовленість між ними щодо виховання їх малолітньої дочки. Встановленим є те, що ОСОБА_3 з серпня 2012 року чинить перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною, що підтвердила в судовому засіданні сама ОСОБА_3, яка пояснила, що заперечувала побаченням батька з дитиною до часу його заспокоювання, тобто, не відомо на який час і необґрунтовано які саме дії ОСОБА_2 шкодять дитині і є завадою для спілкування з нею. Натомість, ОСОБА_2 вказує, що бажає спілкуватися з донькою і той час, що було визначено рішенням органу опіки та піклування є недостатній. Суду не надано доказів, що спілкування ОСОБА_2 з донькою шкодить її здоров'ю, розвитку чи вихованню. При вирішенні даного спору суд приймає до уваги висновок третьої особи по справі, представник якої підтримуючи первісний позов вказала, що батько має рівні права з матір'ю на виховання дитини і в даному випадку є можливим спілкування дитини з батьком без присутності матері і, враховуючи вік дитини, є можливим збільшення годин на особисте спілкування батька з донькою. Однак, враховуючи обставини справи, відносини сторін, та вік дитини, на думку суду є передчасним та неможливим надання дозволу батьку на виїзд з дочкою в зони відпочинку без участі матері на два тижні в рік. Трьохрічній дитині тривала розлука з матір'ю може зашкодити. Також, встановленим є факт придбання ОСОБА_2 речей для доньки (одяг, взуття, іграшки), що підтверджує факт його участі у матеріальному забезпеченні дитини. Дійсно, згідно довідки ДВС за ОСОБА_2 існує заборгованість по аліментах, однак наявність даної заборгованості не може бути підставою для позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_9. Інших безперечних доказів на підтвердження підстав позбавлення батьківських прав, що чітко викладені в ст.164 СК України, не має. Відсутній з даного приводу висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав батька дитини. Натомість, в судовому засіданні представник третьої особи, заперечувала зустрічний позов. В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 не самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків щодо своєї доньки ОСОБА_9, він цікавиться життям, здоров'ям, розвитком дитини, бажає приймати участь у її вихованні, матеріальному забезпеченні дитини.

Також, суд вважає за потрібне попередити батьків дитини, про обов'язковість виконання ними своїх батьківських обв"язків стосовно малолітньої дитини лише в її інтересах.

З огляду наведеного, суд вважає, що первісний позов підлягає до часткового задоволення, а зустрічний позов не підлягає до задоволення..

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.19,141,157,159,164,165 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", Конвенцією про права дитини (ратифікованої Постановою ВР України за № 789-ХІІ від 27.02.1991р.), ст.ст. 10,60,88,212-215, 296 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною малолітньою ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити при цьому дні та час для спілкування між донькою та батьком, з можливим відвідуванням дитиною місця проживання батька, кожної середи з 16 до 19 години, першої та третьої суботи з 10 до 18 години та другої і четвертої неділі з 10 до 18 години, при цьому присутність матері при спілкуванні батька з дитиною є необов'язковою.

В задоволенні інших позовних вимог за первісним позовом, щодо оздоровлення дитини два тижні на рік з виїздом з міста без присутності матері дитини, відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Повний текст рішення буде виготовлено 14.12.2012р. о 11.00 год.

Суддя О. Я. Ярмола