Постанова № 28037363, 22.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р.

справа № 1170/2а-1910/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Мельника В.В. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Бембінек Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еллада" на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі № 1170/2а-1910/11 за позовом Приватного підприємства "Еллада" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ПП «Еллада»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить визнати протиправними (скасувати) податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000052350/0 від 19.10.2010 року та №0000052350/1 від 20.12.2010 року про порушення пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п.7.4 пп. 7.7.1 пп. 7.7.2 пп. 7.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема: пп.7.7.2, пп.7.7.3. пп.7.7.4. пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.1 ст.5. п.17.2 ет.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами». Також у позові зазначає, що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами»не обмежує права платника податків уточнити податкові зобов’язання у складі будь-якої декларації, а не тільки у декларації, що подається безпосередньо слідом за декларацією з помилкою. Після подачі декларації за звітній період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітній період, штраф не застосовується.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011р. у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Скаргу обґрунтовує посилаючись на порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Саме нормами зазначеного пункту Закону регулюються всі питання, пов'язані із порядком визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Також вказує, що 10.05.2010р., до проведення Кіровоградської ОДПІ направлений уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого в рядку 26 декларації за лютий 2010р., уточнена сума звітного періоду, в якому виявлена помилка (з врахуванням помилки за кодами рядків декларації), а саме, сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту. Матеріалами справи (податковими деклараціями з податку на додану вартість за вказані періоди) підтверджується, що позивачем не було занижено заявлену суму бюджетного відшкодування, оскільки платником податку декларувалися суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, у зв'язку з чим сума 9 329 346,00грн. не являється такою, що визначена податковим органом внаслідок перевірок згідно приписів підп. «а»підп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідача до суду не з’явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представника позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції рішення обґрунтував з посиланням на підпункт 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядок заповнення і подання податкової декларації з ПДВ. затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 166 та прийшов до висновку про відмову позивачем від отримання суми заниження в розмірі 9 329 346,00грн., як бюджетного відшкодування, та зарахуванню її у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів відповідно до підп. «а»підп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом апеляційної інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку приватного підприємства «Еллада»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних податкових періодах за квітень 2010 року, яка виникла в рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. та з 01.03.2010 р. по 31.03.2010 р., за наслідками якої зазначеної вище 05.10.2010р. складений акт №356/2350/32265612.

Так перевіркою не встановлено порушень при формуванні податкового кредиту за вказаний період у сумі 9 329 346,00грн., проте встановлено, що позивачем в порушення пп.7.7.1, п.п.7.7.2 п.п.7.7.3, п.п.7.7.4. п.п.7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2009р., на суму ПДВ 2555242,00грн., за листопад 2009р., на суму ПДВ 2845610,00грн., за січень 2010р., на суму 3 928 494,00грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення від 19.10.10р. за №00000523550/0 про зарахування суми заниження бюджетного відшкодування у розмірі 9329346,00грн., в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

За результатами адміністративного оскарження, скарги Позивача залишені без задоволення, та прийнято податкове повідомлення-рішення №00000523550/1 від 20.12.2010р.

Відповідно матеріалам справи та відповідно до податкової декларації позивача за звітний період - вересень 2009 року, рядок 26 декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»складало 6507346,00грн., вказане не заперечується сторонами. Правом на бюджетне відшкодування позивач не скористався.

Позивачем від'ємне значення формувалося за наростаючим підсумком. Податкова декларація за звітні періоди - жовтень 2009р., листопад 2009р., лютий 2010р., березень 2010р., рядок 26 декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»складало 10 650 397,00грн., 12 671 637,00грн., 232 127,00грн., 232 127,00грн., відповідно. В декларації за лютий 2010р. позивачем до рядка 25 внесено суму від’ємного значення у розмірі 9108761,0грн. У вказаних звітних періодах правом на бюджетне відшкодування позивач не скористався.

10.05.2010р., позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого в рядку 26 декларації за лютий 2010р., уточнена сума звітного періоду, в якому виявлена помилка (з врахуванням помилки за кодами рядків декларації), а саме, сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту складає 9 340 888,00грн. (а.с. 183-187 Т1).

На час виникнення спірних правовідносин діяв Закону України «Про податок на додану вартість», п. 7.7. ст. 7 якого регулює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

У відповідності до Відповідно до під.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з під.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до абз.1 підп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За

наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до підп.«а»підп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підп.7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Отже матеріалами справи підтверджується, що позивачем не було занижено заявлену суму бюджетного відшкодування, оскільки платником податку декларувалися суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів, у зв'язку з чим сума 9 329 346,00грн. не є такою, що визначена податковим органом внаслідок перевірок згідно приписів підп. «а»підп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що відповідно до підп. «а»підп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»ПП «Еллада»добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 9 329 346,00грн., як бюджетного відшкодування, а зазначена сум підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення –скасуванню.

Керуючись ст. 202, ст.ст. 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Еллада»задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2011 року у справі № 1170/2а-1910/11 за позовом Приватного підприємства "Еллада" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення –рішення –скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення –рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції №0000052350/0 від 19 жовтня 2010р., №0000052350/1 від 20 грудня 2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Еллада»судові витрати у розмірі 1(одна)грн. 70коп.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: А.А. Щербак