Ухвала суду № 28032629, 29.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р.

справа № 2а-588/10/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Ясенової Т.І.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснозаводський майданчик Дніпрометиз»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011р., ухвалену в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснозаводський майданчик Дніпрометиз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового-повідомлення рішення №0000758812/0 від 23 грудня 2009р.,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011р., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснозаводський майданчик Дніпрометиз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового-повідомлення рішення №0000758812/0 від 23 грудня 2009р. у задоволенні позову було відмовлено.

Постанова обґрунтована тим, що податковий розрахунок земельного податку за нововідведені земельні ділянки на 2009р. подано Позивачем з порушенням вимог ст. 14 Закону України «Про плату за землю», п. 4 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку (затвердженого Наказом ДПА України від 26.10.2001 №434). Доказів про неможливість своєчасно отримати дані з Центру ДЗК для нарахування земельного податку, Позивачем суду не надано.

Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. У скарзі зазначено про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального права. Скаргу обґрунтовує тим, що підставою нарахування земельного податку, відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю», є дані державного земельного кадастру, які отримані Позивачем лише 22.10.2009р., тому у Позивача були відсутні підстави для подання такого розрахунку. Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку що у Позивача з моменту укладення 15.01.2009р. договору купівлі-продажу нерухомості виникло право користування земельної ділянки, що не відповідає поняттю виникнення права власності, а саме з дати реєстрації права власності на нерухоме майно - 21.04.2009р., що також не відповідає нормам чинного законодавства.

У додаткових поясненнях по суті апеляційної скарги Позивач зазначив, що саме з дати набуття права власності (дата реєстрації договору) повинен був подати впродовж місяця розрахунок земельного податку.

У судовому засіданні представник Позивача (заявника) апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав викладених в ній. Також зазначив, що доказів проте коли саме Позивач звернувся до Центру ДЗК про надання даних про нормативну грошову оцінку землі, немає.

Представник Відповідача заперечив на доводи апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено, що 10.12.2009р. Відповідачем за результатами камеральної перевірки податкового розрахунку земельного податку за нововідведені земельні ділянки на 2009р. ТОВ «Краснозаводський майданчик Дніпрометиз»складено Акт №2021/08-02/2-36160726.

Актом перевірки встановлено порушення Позивачем ст. 14 Закону України «Про плату за землю», п. 4 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку (затвердженого Наказом ДПА України від 26.10.2001 №434) –подання звітного податкового розрахунку земельного податку з порушенням вказаних вимог законодавства, а саме право власності на земельну ділянку виникло у Позивача 15.01.2009р., розрахунок подано до СДПІ 13.11.2009р.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000758812/0 від 23 грудня 2009р. та застосовано до Позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення встановленого строку подачі звітного податкового розрахунку земельного податку за нововідведені земельні ділянки на 2009р.

Згідно матеріалам справи, та не заперечується сторонами, 15.01.2009р. Позивачем укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна.

21.04.2009р. відбулась державна реєстрація права власності на нерухоме майно за вказаним договором (а.с. 61-66).

Відповідно до частини першої ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним (ч.2 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»).

Відповідно до пункту 4 Порядку подання податкового розрахунку земельного податку, затвердженого наказом ДПА України від 26.10.2001 р. N 434 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.11.2001 р. за N 963/6154 (із змінами та доповненнями), у разі набуття права власності та/або права користування земельною ділянкою протягом року платник земельного податку подає звітний Розрахунок протягом місяця від дня виникнення такого права.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинний на час виникнення правовідносин), податкова декларація, розрахунок - це документ, який подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, та на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно матеріалам справи Позивачем податкового розрахунок земельного податку за нововідведені земельні ділянки на 2009р. подано до Відповідача - 13.11.2009р., що не відповідає визначеному строку - протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку а ні з дати укладання договору купівлі-продажу - 15.01.2009р., а ні з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно –21.04.2009р.

Доказів про звернення до Центру ДЗК про надання даних про нормативну грошову оцінку землі та тривале ненадання такої інформації саме з вини Центру, у Позивача немає, про що представником зазначено у судовому засіданні.

Крім того, нормами чинного законодавством не передбачено права неподання у встановлений строк податкового розрахунку земельного податку у випадку неотримання від Центру ДЗК даних про нормативну грошову оцінку землі.

Згідно із підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181-III платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

Доводи, які викладені Позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснозаводський майданчик Дніпрометиз»залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2011р., ухвалену в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснозаводський майданчик Дніпрометиз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про скасування податкового-повідомлення рішення №0000758812/0 від 23 грудня 2009р., залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Т.І. Ясенова