Ухвала суду № 28032574, 28.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р.

справа № 2а-0470/6301/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Ясенової Т.І.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної держаної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011року у справі за позовом Нікопольської об’єднаної держаної податкової інспекції до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011року у справі за позовом Нікопольської об’єднаної держаної податкової інспекції до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна у задоволенні позову було відмовлено.

Посилаючись на Податковий кодекс України, Декрет Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 року «Про місцеві податки та збори», Закон України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»оскаржена постанова обґрунтована тим, що Нікопольська філія Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»не є юридичною особою (не є платником комунального податку), тому обов’язок по сплаті комунального податку, згідно законодавства, чинного на момент виникнення правовідносин, покладений на Відповідача - Державне підприємство «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації». Вимога про стягнення з Відповідача заборгованості за рахунок майна не обґрунтована Позивачем, оскільки не надано останнім доказів про відсутність коштів на розрахункових рахунках підприємства в обслуговуючих банках.

Позивач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. У скарзі зазначено про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 року «Про місцеві податки та збори», закону України «Про систему оподаткування», Положення про комунальний податок (затвердженого Рішенням Нікопольської міської ради від 11.07.2003р. №119-7 філія Відповідача є платником комунального податку. Посилаючись на ст.ст. 87, 95 Податкового кодексу України зазначає на правомірність стягнення боргу за рахунок майна.

У судовому засіданні представник Позивача (заявника) апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, з підстав викладених в ній. Також зазначив, що вимога про стягнення боргу за рахунок майна заявлена на підставі п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Представник Відповідача заперечив на доводи апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України за ідентифікаційним кодом 04725941 та є платником податків та обов’язкових зборів до державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів.

Державним підприємством «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»створено Нікопольську філію Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації». Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Нікопольська філія Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»не володіє правом юридичної особи та є філією, форма власності –загальнодержавна власність.

07.12.2010 року Нікопольською об’єднаною державною податковою інспекцією проведено перевірку на предмет ненадання податкової звітності по комунальному податку за 1-3 квартал 2010 року Нікопольською філією Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації», про що складено Акт № 3021/153.26509675 від 07.12.2010 року, яким зафіксовано порушення Філією ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України № 56-93 від 20.05.1993 року «Про місцеві податки і збори».

На підставі Акту перевірки Позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006141530/0/54731 від 15.12.2010 та визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 510 грн. 00 коп.

Згідно матеріалам справи податкові розрахунки комунального податку за Нікопольську філію за спірні періоди подавались Позивачу безпосередньо Відповідачем (а.с. 38-40).

Податкове повідомлення-рішення про застосування до Нікопольської філіє штрафних фінансових санкцій за результатами вищевказаної перевірки Відповідачем не оскаржено, що не заперечується сторонами.

Судом першої інстанції під час розгляду справи відмова у задоволенні позову ґрунтувалась у тому числі з підстав, що Нікопольська філія Відповідача не є платником комунального податку та до якої не могли бути застосовані Позивачем санкції.

Проте колегія суду апеляційної інстанції вважає, що це питання підлягало б дослідженню у разі оскарження Відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0006141530/0/54731 від 15.12.2010 року, яким Нікопольській філії Відповідача визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510 грн. 00 коп. за неподання розрахунку за три квартали 2010р.

Таким чином суд погоджується з твердженням Позивача, що у разі не оскарження такого рішення Відповідачем сума боргу є узгодженою та підлягає бути стягнутою.

Проте у позові Позивач просив суд стягнення з Відповідача заборгованості перед бюджетом за рахунок майна, без формулювання вимоги.

У позові Позивач зазначив загальну норму п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на виконання функцій державної податкової інспекції щодо стягнення заборгованості. Будь-яких доводів та посилання на норми законодавства щодо механізму стягнення заборгованості за рахунок майна у позові не зазначено.

Проте в апеляційній скарзі Позивач як на підставу стягнення боргу з Відповідача за рахунок майна визначає ст. 95 Податкового кодексу України.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, Позивачем не було вжито дій, відповідно до вищевказаних норм законодавства, щодо погашення податкового боргу Відповідача шляхом стягнення коштів, та виконання вимог абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

За таких обставин, в межах апеляційної скарги, на думку колегії суддів, підстави для її задоволення та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної держаної податкової інспекції - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2011року у справі за позовом Нікопольської об’єднаної держаної податкової інспекції до Державного підприємства «Дніпропетровський регіональний державний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації»про стягнення заборгованості перед бюджетом за рахунок майна, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2012року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Т.І. Ясенова