Ухвала суду № 2803125, 14.01.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

14.01.2009 Справа № 22-а-1597/08

Попередня справа № 2-26/6326-2008А                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Єланської О.Е.,

суддів           Омельченка В. А. , Курапової З.І.                      секретар судового засідання          Петрашова Ю.Б. за участю представників сторін: представник позивача Державного підприємства "Керченського морського торгівельного порту" у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,

представник відповідача Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим у судове засідання не з’явився, до початку судового засідання надав суду телеграму про відкладення розгляду справи ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя Медведчук О.Л. ) від 10.09.08 по справі №22-а-1597/08

за позовом          Державного підприємства "Керченський морській торгівельний порт" (вул. Кірова, 28, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98312)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2008 року (суддя Медведчук О.Л.) у справі № 2-26/6326-2008А було задоволено позовні вимоги ДП «Керченський морський торговельний порт». Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі № 000136701/3 від 08.05.2008 року в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 29497,20 грн., та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 58837,32 грн.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у м.Керчі звернулася з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

У судове засідання 14.01.2009 року представник Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

До початку судового засідання від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи. Судова колегія не знайшла обгрунтованих підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки до даного клопотання не було залучено жодних доказів, яки б підтверджували неможливість представника відповідача приймати участь у судовому засіданні. Посилання відповідача на те, що він не має можливості прибути у судове засідання, не дає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки це не перешкоджає участі у справі іншої посадової особи чи іншого представника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

          Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, суддю –доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі в яких повинні здійснюватися перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх правильними, заснованими на фактичних обставинах і вимогах закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією в м.Керчі проведено виїздну планову перевірку До державного підприємства «Керченський морський торговельний порт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2007 рік. Перевіркою було встановлено порушення Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт»п.п.4.2.9.е) п.4.2., п.п.4.3.24 п.4.3 ст.4, п.п.8.1.1, п.8.1 п.8, п.п.19.2а) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03 року № 889-IV, яке полягало у тому, що працівниками порту було отримано додаткове благо у вигляді знижки від вартості путівок, комплектів білизни, отриманих для членів родини працівників підприємства та інших родичів. Портом не включені до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівників отримане податкове благо та неутриманий і не перерахований до бюджету податок у сумі –29497,20 грн., про що складений акт № 1768/23-1/01125554 від 18.10.2007 року (а.с.9-14).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.05.2008 року № 0001361701/3, яким донараховано зобов’язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 30141,19 грн., та застосовані штрафні санкції на суму 60282,38 грн. (а.с.8).

Донараховану суму по податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкцій на підставі вказаного рішення позивачем було визнано частково у розмірі 722,53 грн., і у розмірі 1445,06 грн., та сплачено до бюджету. В інший частині донарахованого податку у сумі 29497,20 грн. податкове повідомлення-рішення від 08.05.2008 року № 0001361701/3 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, скарги були залишені без задоволення, у зв’язку з чим, позивач звернувся до суду с вказаним адміністративним позовом.

Як слід з матеріалів справи, 19 червня 2007 року Спільним рішенням адміністрації та профспілки «Про організацію відпочинку робітників порту та членів їх сімей на базі відпочинку «Два моря»в оздоровчому сезоні 2007 року визначено, що з метою виконання колективного договору вартість путівок на базу відпочинку «Два моря»встановлена з урахування ПДВ і складає для робітників порту, членів їх сімей та близьких родичів 2,0 грн. за добу за одне койко-місце. Вартість використання постільної білизні для того ж контингенту осіб встановлена у сумі 2 грн. за комплект. Крім того, для інших осіб, які не є працівниками порту, встановлювалося інша ціна (а.с.17).

На підстави ст. 44 п.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року, підприємство здійснює на основі самостійного встановлення цін на продукцію та послуги, вільне у застосування знижок до ціни, яку встановлює саме підприємство.

Відповідно до п.п. 4.3. 24, 4.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-IV від 22 травня 2003 року зі змінами і доповненнями, якщо путівка на відпочинок, оздоровлення та лікування та території України платника податку або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески такого платника податку –члена такої професійної спілки, то такі доходи, не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку.

Оскільки, ДПІ в м. Керчі не було встановлено факту оплати знижки на вартість путівок, комплектів білизни профспілкою Керченського морського торговельного порту, то відповідач прийшов до висновку, що має місце безоплатне отримання послуг, у вигляді знижки з ціни (вартості) послуг, що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки) п.п.4.2.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»і такий дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (п.4.2.9) повинен бути зарахований до складу загального місячного оподаткованого доходу (п.4.2.).

Суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що для донарахування податку потрібно застосувати правила визначення звичайних цін, яки встановлені законом для нарахування податкових зобов’язань за непрямими методами, яки встановлені п.1.18 Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» № 2181-1П від 21 грудня 2000 року та п.1.20.10 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року.

Рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», яким встановлений вичерпний перелік випадків, коли використовуються непрямі методи визначення суми податкових зобов’язань. Нарахування податкових зобов’язань з використання непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов’язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу. Методика визначення суми податкових зобов’язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Обов’язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціна у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 71 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порушення вимог цієї статті відповідачем не надано достатніх доказів застосування непрямого методу розрахунку суми податку, не наведені передбачені законом умови застосування непрямого методу.

З огляду на викладене суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, колегія судів звертає увагу суду першої інстанції на те, що у тексті постанови суду допущені описки, яки не є підставами для скасування судового рішення і не впливають на правильне по суті рішення, а саме, суд помилково вказав, що слід визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі № 000136701/3 від 08.05.2008 року, тоді як держаної податкової інспекцією у м. Керчі приймалося податкове повідомлення-рішення № 0001361701/3 від 08.05.2008 року, яке і оскаржувалося у судовому порядку, у зв’язку з чим, суду першої інстанції у порядку ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, належить виправити допущені в судовому рішенні описки.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості.

                    Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2008 року у справі № 2-26/6326-2008А (22-а-1597/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        О.Е.Єланська

Судді                                         В.А.Омельченко                               З.І.Курапова