Ухвала суду № 2803123, 14.01.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

14.01.2009 Справа № 22-а-1089/08

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Санакоєвої М.А.,

суддів           Ілюхіної Г.П. , Омельченка В. А.                      при секретарі судового засідання          Колб Т.П. за участю представника позивача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим - Душенчук Т.Б.,

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Севастополя апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В. ) від 18.08.08 у справі №2-27/13214.1-2007А

за позовом           Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

до          Приватного підприємства "Жилкомунсервис" (вул. Горького, 1,Софіївка,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97518)

про стягнення 424 995,19 грн., -

                                                            ВСТАНОВИЛА:

                    У червні 2005 року Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства "Жилкомунсервис" про стягнення грошових коштів в сумі 424 995,19 грн., отриманих, на думку позивача, без встановлених законом підстав. Позовні вимоги мотивовані тим, що результатами документальної перевірки Приватного підприємства "Жилкомунсервіс" з питання здійснення господарської діяльності по центральному водопостачанню та водовідведенню за період з 01.09.2002 року по листопад 2004 року (акт перевірки №53/23-2/21784522 від 24.05.2005 року) було встановлено порушення відповідачем пункту 21 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" № 1775-111 від 01.06.2000 року (Приватне підприємство "Жилкомунсервіс" надавало послуги по центральному водопостачанню та прийманню стоків без наявній на то ліцензії на здійснення вказаних видів діяльності за весь перевіряємий період).

                    Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №2-4/10563-2005 від 20.12.2005 у задоволенні позову відмовлено.

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.06 апеляційна скарга Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції була залишена без задоволення, рішення Господарського суду АР Крим по справі №2-4/10563-2005 від 20.12.05 залишено без змін.

                    Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.07 касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим задоволено частково:

                    Рішення Господарського суду АР Крим по справі №2-4/10563-2005 від 20.12.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 скасовано. Справа направлена до Господарського суду АР Крим на новий розгляд.

                    Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.04.08 було замінено позивача по справі - Сімферопольську міжрайонну державну податкову інспекцію в АР Крим на правонаступника - Державну податкову інспекцію в Сімферопольському районі АР Крим (а.с. 40-41 т.2).

                    Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.08 у позові відмовлено.

                    Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим звернулась до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду, прийняти нове рішення про задоволення позову. При цьому заявник апеляційної скарги вказує, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судом першої інстанції порушені вимоги пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", відповідно до якого органи державної податкової служби мають право на стягнення коштів, які одержані відповідачем під час надання послуг по центральному водопостачанню та прийманню стоків без наявної ліцензії, як таких, що одержані без установлених законом підстав.

                    У судове засідання, призначене на 14.01.09 представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суду не повідомив.

                    Враховуючи, що явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, неявка у судове засідання сторони у справі не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи.

                    Заслухавши пояснення представника позивача, суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржена, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка постанови, встановлюватися обставини і досліджуватися докази учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

                    Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Жилкомунсервіс" та деякими суб'єктами підприємницької діяльності були укладені договори на відпуск - продажу води та водовідведення стоків (а.с.68-91 т.1).

                    Відповідно до даних договорів, відповідач надавав послуги по центральному водопостачанню та водовідводу. Проте, як встановлено актом перевірки №53/23-2/31781522 від 24.05.2005 року та не заперечується відповідачем, він не мав ліцензії на здійснення вказаної діяльності. Ліцензії Приватне підприємство "Жилкомунсервіс" отримало лише 26.11.2004 року.

                    Відповідно до пункту 21 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягають централізоване водопостачання та водовідведення.

                    Згідно статей 22, 23 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" до суб'єктів господарювання за здійснення господарської діяльності без ліцензії, в разі, якщо вимога щодо наявності ліцензії встановлена законом, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, встановлених законом, стягнення яких здійснюється органом, на який згідно чинного законодавства покладено функції контролю за наявністю ліцензії, та стягується шкода у зв'язку з порушенням законодавства у сфері ліцензування.

                    Пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" дійсно податковим органам надано права подавати до суду позови про визнання угод недійсними та стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав.

                    Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошті були отримані відповідачем на підставі цивільне - правових угод. Вказані цивільно - правові угоди не визнані недійсними.

                    З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками суду, що при відсутності в чинному законодавстві матеріально - правової норми, якою встановлено право вимоги щодо стягнення в доход держави отриманого за результатами безліцензійної діяльності, та за умови, що цивільно - правові договори, на підставі яких здійснювалась така діяльність, в установленому законом порядку не визнані недійсними, відсутністю матеріально - правови підстав для задоволення позову.

                    Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, постанова суду першої інстанції у даній справі прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідності висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим підстави для її скасування відсутні.

                    Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини 1 ст.198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , -

                                                            УХВАЛИЛА:

                    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим залишити без задоволення.

                    Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.08.08 у справі №2-27/13214.1-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        М.А.Санакоєва

Судді                                         Г.П.Ілюхіна                               В.А.Омельченко