Ухвала суду № 28030781, 01.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2012 р.Справа № 2а-8597/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Доценко Н.В.

представника позивача Межерицького А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-8597/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дослідний електромонтажний завод"

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішеня,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Дослідний електромонтажний завод" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000162210 від 12.07.2012 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість у розмірі 41664,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10416,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дослідний електромонтажний завод» до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС №0000162210 від 12.07.2012 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Дослідний електромонтажний завод»перебуває на податковому обліку у ДПІ у Зміївському районі Харківської області ДПС.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техцентр «Вектор»за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 418/22/00110237 від 27.06.2012 року.

У цьому акті було зафіксовано, що позивач припустився порушень законодавства, а саме: п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим занизив податкові зобов'язання з ПДВ.

12.07.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000162210, яким підприємству донараховано податок на додану вартість у розмірі 41664,0 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10416,0 грн.

Підставою для висновків відповідача про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010 року став Акт ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 14.02.2012 року №120/232/36455381 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техцентр «Вектор»з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Сварімпекс», ТОВ «Брокер -Класік»за період листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2010 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, договору, укладеного з ТОВ "Техцентр "Вектор", який не спричиняє реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договору, укладеного з ТОВ "Техцентр "Вектор" грунтувалися на висновках акту ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 14.02.2012 року №120/232/36455381 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техцентр «Вектор»з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Сварімпекс», ТОВ «Брокер -Класік»за період листопад, грудень 2010 року, січень 2011 року, яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Техцентр "Вектор" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладеного позивачем договору з ТОВ "Техцентр "Вектор" без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно видаткової накладної №091203 від 09.12.2010 року позивачем у грудні 2010 року було отримано від ТОВ "Техцентр "Вектор" елементи з'єднувальні Д-406.00.001 у кількості 168 шт. та елементи з'єднувальні Д-406.00.002 у кількості 168 шт. на загальну суму 249984,00 грн., у т.ч. ПДВ-41664,00 грн.

Факт отримання вказаного товару підтверджується видатковою, податковою накладною, рахунком фактурою, прибутковим ордером, платіжним дорученням.

Сума ПДВ по податковій накладній від 09.12.2010 р. № 091203 відображена у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2010 р.

Транспортування матеріалів було здійснено за рахунок позивача, що підтверджується подорожнім листом.

Товар, отриманий від ТОВ "Техцентр "Вектор" використано у виробництві готової продукції, яка в подальшому поставлена ГП НАЕК "Енергоатом" згідно договору №1116110164 від 25.08.2010 року, що підтверджується договором, видатковою накладною.

Отже, господарські операції згідно видаткової накладної №091203 від 09.12.2010 року, виданої ТОВ "Техцентр "Вектор" мали реальний характер.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність господарських операцій по придбанню матеріалів у ТОВ "Техцентр "Вектор" слугував акт перевірки ТОВ "Техцентр "Вектор" за висновками якого відповідач прийшов до висновку про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентом містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання господарських операцій, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних господарських операцій та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність господарських операцій, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірного правочину.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за спірний період за операціями, проведеними згідно видаткової накладної №091203 від 09.12.2010 року, виданої ТОВ "Техцентр "Вектор", виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформленої податкової накладної.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданої ТОВ "Техцентр "Вектор" податкової накладної.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Техцентр "Вектор" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка виписана на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2012р. по справі № 2а-8597/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 06.11.2012 р.