Ухвала суду № 28030592, 22.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2012 р.Справа № 2а-6933/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.,

представника позивача Ушивець О.Ю.

представника відповідача Дитиненко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-6933/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцептор"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТОР" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.02.2012 року №00001591501.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року вказаний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова №00001591501 від 13.02.2012 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції-без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова здійснена камеральна перевірки податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року, за результатами якої складений акт №3971/15-1/31152642.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова податковим повідомленням-рішенням №00001591501 від 13 лютого 2012 року ТОВ «Акцептор» зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 125 615, 00 грн.

27.02.2012 р. позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав скаргу до Державної податкової адміністрації у Харківській області.

02.03.2012 р. Державною податковою адміністрацією у Харківській області було прийняте рішення № 584/10/10-212 про продовження розгляду скарги до 27.04.2012 р. та проведення позапланової перевірки.

20.03.2012 р. начальником Державної податкової служби у Київському районі м. Харкова був виданий наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АКЦЕПТОР» з питань обґрунтування включення та підстав для формування збитків минулих періодів, які були перенесені до декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. та правомірності зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 р.

За результатами проведеної позапланової документальної виїзної перевірки, Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова 29.03.2012 р. було складено акт перевірки за № 247/22-1/31152642

20.04.2012 р. Державною податковою службою у Харківській області було прийняте рішення про результати розгляду скарги позивача, яким залишено податкове повідомлення- рішення без змін, а скарга - без задоволення.

03.05.2012 р., не погодившись з прийнятим рішенням ДПС у Харківській області про результати розгляду скарги, позивач подав повторну скаргу до Державної податкової служби України.

06.06.2012 року позивачем було отримане рішення ДПС України про результати розгляду повторної скарги від 28.05.2012 р. № 9077/6/10-2415, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі міста Харкова від 13.02.2012 р. № 00001591501 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 125 615 грн., у зв'язку з порушенням вимог пункту 150.1 статті 150. Пункту З підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України.

Вказані висновки акту мотивовано тим, що у позивача в податковій декларації на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року у рядку 06.6 - «від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 «зазначена сума 125615 грн., яка сформована за - результатами не тільки 1 кварталу 2011 року, а і з урахуванням від'ємного значення попереднього 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що сума від'ємного значення, яке виникло у 2010 році, та не було враховано у складі валових витрат у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Норми Податкового кодексу України застосовуються до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів передбачено статтею 150 Податкового кодексу України, відповідно до п. 150.1 якої, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році, згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, з урахуванням наступного:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зі змісту вказаної норми не вбачається, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України містить заборону на врахування у другому кварталі 2011 року витрат, які виникли до 01.01.2011 р., а тому позивачем правомірно було враховано у складі витрат декларації за другий квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-6933/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 27.11.2012 р.