Ухвала суду № 28030118, 12.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/43993/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Островича С.Е.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника позивача Сєтова М.О.,

представник відповідача Шляхової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року

у справі № 2а-12245/11/1370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс»

до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс»(далі -позивач, ТОВ «Маркет-Матс») звернулось у жовтні 2011 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі -відповідач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 22.08.2011 року № 0001302321, № 0001312321 та від 01.11.2011 року № 0001812321 та № 0001832321.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 позов задоволено повністю: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 22.08.2011 року № 0001302321, від 22.08.2011 року № 0001312321, від 01.11.2011 року № 0001812321, від 01.11.2011 року № 0001832321.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. В обґрунтування касаційної скарги касатор зазначає, що господарські взаємовідносини між ТОВ «Укроборонсервіс»та ТОВ «Сиріус 2005»є такими, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а саме направлені на ухилення від сплати податків, оскільки ТОВ «Сиріус 2005»не декларувало податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, тобто вчиняло умисні дії, спрямовані на ухилення від сплати податків.

Позивач ТОВ «Маркет-Матс»в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Маркет-Матс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03. 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року. За результатами перевірки складено Акт від 08.08.2011 оку № 24131/23-209/23275120. ДПІ у Галицькому районі міста Львова 22.08.2011 року у відповідності до вимог п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України було вручено посадовій особі ТОВ «Маркет-Матс»під розписку податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення № 0001302321 від 22.08.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5 073 767 гривень, застосовано штрафні санкції у сумі 1 268 441,75 гривня, загальна сума -6 342 208,00 гривень; податкове повідомлення-рішення № 0001312321 від 22.08.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 4 048 455, застосовано штрафні санкції у сумі 1 012 113,75 гривень, загальна сума 5 060 568,75 гривень; податкове повідомлення-рішення № 0001322321 від 22.08.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010 року у розмірі 10 559,00 гривень.

Також, матеріалами справи доведено, що дійсно між ТОВ «Маркет-Матс»та ТОВ «Укроборонсервіс» був укладений Договір купівлі-продажу № 17-02-2009/1 від 17.02.2009 року та Договір купівлі-продажу № 01/07-1 від 01.07.2010 року про купівлю комплектів програмного забезпечення. Протягом 2010 року ТОВ «Маркет-Матс»отримав від ТОВ «Укроборонсервіс»програмне забезпечення на суму 24 354 081,60 гривень, в тому числі ПДВ 4 059 013,60 гривень, згідно накладних № УОС 181001 від 18.10.2010 року та № УОС 101201 від 10.12.2010 року. Оплата ТОВ «Маркет-Матс»здійснювалася в безготівковій формі. Господарські операції із отримання програмного забезпечення від ТОВ «Укроборонсервіс»відображені підприємством у оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»в жовтні, грудні 2010 року. Дані витрати віднесені до складу валових витрат та включені в декларації з податку на прибуток підприємства в Рядок 04.01 за ІV квартал 2010 року .Сума податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання програмного забезпечення відображена в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень та грудень 2010 року. Здійснення зазначених господарських операцій підтверджено усіма необхідними документами. Станом на час виникнення спірних правовідносин відомості про ТОВ «Маркет-Матс» та ТОВ «Укроборонсервіс»містились в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України, проти них не було порушено справу про банкрутство, товариства були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пп. 5.3.9 п. 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, яка звернула увагу на те, що податковий орган не мав претензій до первинних документів ТОВ «Маркет-Матс».

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції з приводу твердження податкового органу про нікчемність спірних правочинів, яка звернула увагу на наступне.

Придбане програмне забезпечення є вузькоспеціалізованим програмним забезпеченням (використання в тренажерах літаків) і виготовляти яке наявними власними силами ТОВ «Маркет-Матс» не в змозі, так як необхідно збільшувати кількість штатних програмістів, проводити навчання існуючого персоналу з врахуванням специфіки виробництва. Крім того, таке твердження про нікчемність правочинів є втручанням в господарську діяльність позивача, одним із принципів якої є самостійне формування підприємцем програми діяльності, самостійний вибір постачальників і споживачів продукції, яка виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст. 44 Господарського кодексу України). Таке втручання заборонено суб'єктам владних повноважень (ст. 6 Господарського кодексу України) і тому не може виступати як аргумент про нікчемність спірних правочинів.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Згідно з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилам ведення податкового обліку.

Відповідно до листа виконуючого обов'язки начальника Головного відділу податкової міліції СДПІ у місті Львові від 13.09.2011 року, згідно якого по матеріалах планової виїзної перевірки ТОВ «Маркет-Матс»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатам якої складено акт № 24131/23-209/23275120 від 08.08.2011 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0001312321 від 22.08.2011 року на суму 4 048 455,00 (основний платіж) гривень, з платежу по податку на додану вартість № 0001302321 від 22.08.2011 року на суму 5 073 767, 00 гривень (основний платіж) з платежу по податку на прибуток підприємств та № 0001322321 від 22.08.2011 року на суму 10 559,00 гривень щодо зменшення від'ємного значення ПДВ, відносно директора ТОВ «Маркет-Матс» винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 204).

Крім того, колегія судів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які вірно зазначили, що між позивачем та ТОВ «Сиріус 2005»жодних господарських операцій не відбувалося, що висновок відповідача про пов'язаність відсутності фінансово-господарської діяльності ТОВ «Сиріус 2005»з неправомірним включенням сум податкового кредиту позивача є безпідставним та необґрунтованим.

Також, колегія судів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які з приводу позиції податкового органу про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Укроборонсервіс», зазначили, що до компетенції органу державної податкової служби не належить робити висновки про нікчемність правочину, так як такий має міститись у мотивувальній частині судового рішення у справах за позовами державної податкової служби про стягнення в доход держави коштів, одержаних за нікчемними правочинами.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року у справі № 2а-12245/11/1370 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

С.Е. Острович