Ухвала суду № 28029955, 06.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/8914/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Федорова М. О., Степашка О.І.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Відкрите акціонерне товариство "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" (далі -ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство") звернулось до суду з позовом Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі -Городоцька МДПІ) в якому просить скасувати рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року позов ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року апеляційну скаргу Городоцької МДПІ залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Городоцька МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в Городоцькому районі проведено планову перевірку ВАТ «Вікторійське хлібоприймальне підприємство»та складено акт №221/23/00952479 від 25.02.2008 року, відповідно до якого встановлено порушення п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки ДПІ в Городоцькому районі 07 березня 2008 року прийнято рішення №0000172341/0 про застосування до ВАТ «Вікторійське хлібоприймальне підприємство»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 877 583, 65 грн.

Ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується з господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем застосовано штрафні санкції за період, що перевищує один рік з дня вчинення порушення, тобто наявне прострочення строків можливого застосування адміністративно-господарських санкцій, а тому застосування до позивача таких санкцій за період з 13 грудня 2006 року по 06 березня 2007 року є неправомірним.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995 року (далі - Закон України №265/95-ВР).

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 9 Закону України №265/95-ВР визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадянського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Судами попередніх інстанцій підтверджено, що ВАТ «Вікторійське хлібоприймальне підприємство»в 2005 році оприбутковано власний урожай зернових культур, зокрема, пшеницю 4 кл. 555 818 кг. на суму 208431,75 грн., залишок якої станом на 28 грудня 2006 року складав 116 108 кг. та пшеницю 6 кл. на суму 274 720,64 грн., залишки якої під час перевірки не встановлювалися.

Крім того, суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок, що оскільки у ВАТ «Вікторійське хлібоприймальне підприємство»в 2007 році був наявний власний урожай пшениці 4 та 6 класу, то в даному випадку реалізовувалася продукція власного виробництва, а тому необхідність застосовування реєстратора розрахункових операцій відсутня. Всю отриману готівку позивачем оприбутковано через касу, надано прибуткові касові ордера, а тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за період з 07 по 29 березня 2007 року також є неправомірним

Пунктом 12 ч. 1 ст. 9 Закону України №265/95-ВР визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000172341/0 від 07 березня 2008 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров