Постанова № 28027264, 12.12.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року Справа № 5002-21/3181-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Плута В.М.,

суддів Балюкової К.Г.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Пількевич В.В., довіреність № 14-353 від 16 березня 2012 року (публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України")

відповідача: Нанікашвілі І.А., довіреність № 20-3/5894/1 від 27 листопада 2011 року (орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго")

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 14 листопада 2012 року у справі № 5002-21/3181-2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ 1, 01001)

до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, м. Сімферополь, 95000)

про стягнення 47580614,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2012 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" про стягнення 47580614,75 грн. (а.с. 2-5).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням орендним підприємством "Кримтеплокомуненерго" взятих на себе зобов'язань по договору № 3-ПГ-Н від 30 вересня 2011 року на купівлю-продаж природного газу щодо повної та своєчасної оплати за отриманий газ, у зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 39503870,32 грн. Крім того, у зв'язку з порушенням та простроченням грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 253 938,82 грн., 7 % штрафу у розмірі 3929046,52 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в розмірі 244018,32 грн. та 3 % річних у розмірі 649740,77 грн.

14 листопада 2012 року позивач надав суду клопотання, у якому просить припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 650000,00 грн., в іншій частині заборгованості (в розмірі 38853870,32 грн.) пені, 7 % річних, індексу інфляції та 3 % річних просив позов задовольнити.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2012 року у справі № 5002-21/3181-2012 позовні вимоги задоволенні частково (а.с. 110-114).

Стягнуто з орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»суму заборгованості в розмірі 38853870,32 грн., 7 % штрафу в розмірі 3143237,22 грн., пеню в розмірі 2603151,06 грн., 3 % річних в розмірі 649740,77 грн., індекс інфляції в розмірі 244018,32 грн., а також 63478,68 грн. судового збору.

В цій частині рішення мотивовано правомірністю позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються на нормах чинного законодавства та підтверджені належними доказами. Крім того, враховуючи фінансовий стан підприємства відповідача суд зменшив розмір пені та 7 % штрафу на 20 %, а саме: стягнув штраф в розмірі 3143 37,22 грн. та пеняю в розмірі 2603151,06 грн.

У частині вимог щодо стягнення 7 % штрафу в розмірі 785809,30 грн. та 650787,76 грн. пені - відмовлено.

У частині вимог щодо стягнення 650000,00 грн. заборгованості - провадження припинено на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції в частині зменшення пені на суму 650787,76 грн. та 7% штрафу на суму 785809,30 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким з орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" стягнути 1436597,06 грн., з яких 650787,76 грн. пені та 785809,30 грн. 7% штрафу, в стягненні котрих було відмовлено судом першої інстанції. В іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки. При розгляді даної справи судом першої інстанції, суд дослідив лише ступінь виконання зобов'язання боржником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, та інші інтереси сторін, котрі заслуговують на увагу. Вказане призвело до порушення статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України. Крім того, відповідачем не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обставин.

12 грудня 2012 року від орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»надійшов відзив, в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, вважаючи його законним.

За розпорядженням заступника голови від 12 грудня 2012 року у зв'язку з хворобою судді Видашенко Т.С. відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15 грудня 2010 року та на підставі статті 21 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Плут В.М., судді: Балюкова К.Г., Гонтар В.І.

У судовому засіданні, яке призначено на 12 грудня 2012 року, представник публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення частковому скасуванню, виходячи з наступного.

30 вересня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(далі - Продавець) та орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго»(далі - Покупець) був укладений договір № 3-ПГ-Н на купівлю-продаж природного газу.

Відповідно до умов укладеного договору Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (відповідачу) у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Продавець передає Покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 46417,0 тис. куб. м.

На виконання пункту 2.1 Договору позивач поставив протягом жовтня 2011 року - квітня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 57 674 436,39 грн., що підтверджуються актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 № б/н (за жовтень 2011 року), від 31.10.2011 № б/н (за жовтень 2011 року), від 31.10.2011 № б/н (за жовтень 2011 року), від 30.11.2011 № б/н (за листопад 2011 року), від 30.11.2011 № б/н (за листопад 2011 року), від 30.11.2011 № б/н (за листопад 2011 року), від 31.12.2011 №б/н (за грудень 2011 року), від 31.12.2011 № б/н (за грудень 2011 року), від 31.12.2011 № б/н (за грудень 2011 року), від 31.01.2012 № б/н (за січень 2012 року), від 31.01.2012 № б/н (за січень 2012 року), від 31.01.2012 № б/н (за січень 2012 року), від 29.02.2012 № б/н (за лютий 2012 року), від 29.02.12 № б/н (за лютий 2012 року), від 29.02.2012 № б/н (за лютий 2012 року), від 31.03.2012 № б/н (за березень 2012 року), від 31.03.2012 № б/н (за березень 2012 року), від 31.03.2012 № б/н (за березень 2012 року), від 30.04.2012 № б/н (за квітень 2012 року), від 30.04.2012 № б/н (за квітень 2012 року), від 30.04.2012 № 6/н (за квітень 2012 року). Таким чином, позивачем передано відповідачу природного газу на загальну суму 57 674 436,39 грн.

Пунктом 6.1 Договору сторони обумовили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідачем частково були сплачені кошти за поставлений природний газ на загальну суму 18170566,07 грн.

Таким чином, за відповідачем виникла заборгованість за поставлений природний газ в розмірі 39503870,32 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у процесі розгляду справи відповідачем було надано відзив на позов, в якому останній визнає заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 38853870,32 грн., оскільки позивачем не враховано оплату у розмірі 650000,00 грн.

14 листопада 2012 року позивачем було заявлено клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 650000,00 грн., оскільки вказана сума заборгованості була перерахована відповідачем на рахунок позивача.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений природний газ складає 38853870,32 грн., яка визнається відповідачем. Також, заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року, який складено та підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 38853870,32 грн. підлягає задоволенню. Крім того, вказана сума заборгованості визнана відповідачем у повному обсязі.

Провадження по справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 650000,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача 649740,77 грн. 3 % річних та 244 018,32 грн. індексу інфляції.

Відповідно вимогам статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлений факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 649740,77 грн. 3 % річних та 244018,32 грн. індексу інфляції підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3253938,82 грн. пені та 3929046,52 грн. 7 % штрафу.

Судом першої інстанції зазначені позовні вимоги задоволенні частково. Рішення в цій частині мотивовано, тяжким фінансовим станом підприємства відповідача, а тому керуючись нормами статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд зменшив розмір пені та 7 % штрафу на 20 %, а саме: стягнув штраф в розмірі 3143 37,22 грн. та пеняю в розмірі 2603151,06 грн.

З вказаним висновком судова колегія не погоджується, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі не виконання Покупцем умов пункту 6.1. договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

13 серпня 2012 року відповідачем на адресу відповідача було надіслано вимогу за вих. № 26-4640/1.2-12 про сплату пені (а.с. 39).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач росив у порядку частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 50 %, що у грошовому еквіваленті складає 1 626 969,41 грн. пені та 1 964 523,26 грн. 7 % штрафу з урахуванням фінансового стану його підприємства, а саме: збитки підприємства складають 95,2 млн. грн., що підтверджено звітами про фінансові результати за 9 місяців 2012 року, кредиторська заборгованість перед постачальниками складає 554,3 млн. грн., що підтверджується балансом за 9 місяців 2012 року.

Проте, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності (пункт 2 статті 218 Господарського кодексу України) та не є тим винятковим випадком, який надає право суду застосувати приписи частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України (постанова Вищого господарського суду України у справі № 4/168-3466(5/251-4343 від 17 вересня 2009 року).

Крім того, той факт, що відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані не є безумовною підставою для зменшення розміру пені.

Враховуючи викладене, перевіривши розрахунок наданий позивачем, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 3253938,82 грн. та 7 % штрафу у розмірі 3929046,52 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції частковому скасуванню.

Керуючись статтями 22, 101, 103 (пункту 2 частини 1), 104 (пункт 4 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2012 року у справі № 5002-21/3181-2012 скасувати частково, а саме, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7 % штрафу в розмірі 785809,30 грн. та пені в розмірі 650787,76 грн.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

„Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»(вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, АР Крим, 95026; р/р 260363001770 у ФКРУ ВАТ «Ощадбанк»м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 03358593, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001; р/р 26002301921 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 300465, ЄДРПОУ 20077720, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суми заборгованості в розмірі 38 853 870,32 грн., 3 % річних в розмірі 649 740,77 грн., індекс інфляції в розмірі 244 018,32 грн., 7 % штрафу в розмірі 3 929 046,52 грн., пеню в розмірі 3 253 938,82 грн., а також 63 478,68 грн. судового збору".

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя В.М. Плут

Судді К.Г. Балюкова

В.І. Гонтар

Розсилка:

1. Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ 1, 01001)

2. Орендному підприємству "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а, м. Сімферополь, 95000)0

3. до господарського суду Автономної Республіки Крим