Ухвала суду № 28023530, 13.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11551/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к апелянта Павліченко К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Автоком»звернулося в суд з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва ДПС проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість за період : квітень, вересень та жовтень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 17/23-511/36472035 від 06.03.12 р. яким зафіксовано порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на за квітень 2011 року на суму 186 415,00 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу господарських правовідносин позивача акту про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Біолан Україна Груп»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.11 р. по 30.04.11 р. за № 803/23-7/36355400 від 05.07.11р., а саме відсутність у ТОВ «Біолан Україна Груп»будь яких ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, та відповідно можливості виконувати свої зобов'язаннями за будь якими до головами. В тому числі податковий орган при визначенні відсутності настання реальних наслідків за взаємовідносинами з позивачем акцентує на відсутності такого суб'єкта за адресою, на скасування свідоцтва платника ПДВ на момент здійснення перевірки та на не декларування податкових зобов'язань.

За результатами перевірки позивача відповідачем 03.04.12 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642250. яким за позивачем визначено суму зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 186 416,00грн. включаючи штрафні санкції в розмірі 1грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Біолан Україна Груп»01.03.11р. укладено договір № 1032011 відповідно до умов якого, останній зобов'язувався надати в платне користування майно, а саме фальш-стіна, конструкцію фальш-стіни на метало каркасі, конструкцію для подіумів (авто-подіум) Стандарту 6, покриття подіуму - верх пластик, боки подіуму пластик, висота 25 см. для виставки автомобілів.

Також, між позивачем та ТОВ «Біолан Україна Груп» укладався договір № 1042011 від 01.04.11р. відповідно до умов якого, останній зобов'язувався надати в платне користування майно, а саме конструкцію для подіумів (авто-подіум) Стандарт 7, ціна з розрахунку за 1 м/кВ. Покриття подіуму - верх скло, боки подіуму прозорий пластик, висота 25 см. для виставки автомобілів.

Доказами здійснення зазначених господарських операцій є перерахування коштів, первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: акт прийому-передачі обладнання від 01.03.11р. та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000049 за договором № 1032011, акт прийому-передачі обладнання від 01.04.11р. та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000048 за договором № 1042011, податкова накладна від 30.04.11 р. за № 55, податкова накладна від 30.04.11 р. за № 54, докази перерахування коштів за отримані послуги.

Крім того, позивачем надано докази використання придбаного товару у подальшій господарській діяльності.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 0000642250 від 03.04.12 року є протиправним та підлягає скасуванню .

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.