Ухвала суду № 28023494, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4095/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградов О.І.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Миронівської МДПІ Київської області ДПС від 20 серпня 2012 р. №0001082301.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 червня 1996 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А 01 № 820512 (т. 1 а.с. 10).

У період з 30 липня по 3 серпня 2012 р. відповідачем було проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ за лютий 2012 р., за результатами якої 6 серпня 2012 р. було складено акт перевірки № 125/22-011/00951770 (далі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 12-38).

У розділі "Висновок" акта перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 185, 186, 187, 188, 189, 192, 198, 200, 201 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 202, ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого встановлено вчинення нікчемних правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбані товарів (робіт, послуг), відсутність об'єкту оподаткування, встановлено неправомірність формування податкового кредиту за лютий 2012 р. на суму 889 648 грн. 47 коп., в результаті чого завищено бюджетне відшкодування за березень 2012 р. на суму 889 648 грн. 47 коп. (т. 1 а.с. 37).

20 серпня 2012 р. на підставі названого акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001082301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2012 р. у сумі 889 648 грн. 00 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 444 824 грн. 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0001082301 (т. 1 а.с. 39).

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття Миронівською МДПІ Київської області ДПС податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 р. №0001082301, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що згідно з вимогами абз. 1, 2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 названого Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивачем у лютому 2012 р. задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість по проведених розрахунках з ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ на загальну суму 889 648 грн. 47 коп.

Зазначені розрахунки між позивачем (покупець) і контрагентом (постачальник) було здійснено на виконання договору поставки від 3 лютого 2012 р. № 2087/М (далі - договір № 2087/М) (т. 1 а.с. 69-70).

Згідно з вимогами п. 1.1 договору № 2087/М постачальник бере на себе зобов'язання передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, а покупець бере на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар (т. 1 а.с. 69-70).

Відповідно до вимог п. 2.1 договору № 2087/М строк поставки товару - до 31 липня 2012 р. (т. 1 а.с. 69).

Згідно з п. 2.2 договору № 2087/М, товар поставляється силами постачальника на об'єкт покупця, який знаходиться за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1 - місце постачання (т. 1 а.с. 69).

3 лютого 2012 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 2087/М від 3 лютого 2012 р., згідно з якою визначено орієнтовну суму договору - 15 000 000 грн. 00 коп. (т. 2 а.с. 84).

8 липня 2011 р. між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оріль-Лідер»(далі -ТОВ «Оріль-Лідер») (виконавець) було укладено договір № 1523-Г про надання послуг (приймання, сушка, очистка, зберігання та відвантаження зернових та олійних культур) (далі - договір № 1523-Г) (т. 1 а.с. 71-72).

Згідно з п. 2.1.1 договору № 1523-Г виконавець зобов'язується прийняти від замовника на сушку, очистку і зберігання зерно, забезпечити кількісне і якісне зберігання зерна та здійснити його очистку і сушку (т. 1 а.с. 71).

На виконання вимог зазначених договорів ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ було поставлено на адресу ТОВ «Оріль-Лідер»товар (насіння соняшника), що підтверджується податковими, видатковими накладними та рахунками-фактурами (т. 1 а.с. 151-180).

Поставлений товар позивачем було оплачено в повному обсязі, що підтверджується реєстром документів, проведених по системі «Клієнт-Банк»у період з 13 лютого по 3 березня 2012 р. (т. 1 а.с. 141-149).

Поставка товару від ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ на адресу ТОВ «Оріль-Лідер»здійснювалася транспортом ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ на підставі товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 74-140).

Для переміщення товару від ТОВ «Оріль-Лідер»на елеватор позивача були укладені договори транспортного перевезення товару: 1 лютого 2011 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Велес-Авто" було укладено договір № 113 (т. 2 а.с. 53-54); 2 лютого 2011 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Катеринопільський елеватор" договір № 1289-Г (т. 2 а.с. 146-147); 25 серпня 2011 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс-1" договір № 25/08/11-04 І (т. 2 а.с. 178-180).

На виконання зазначених договорів було здійснено перевезення товару (соняшника) від ТОВ "Оріль-Лідер" на адресу елеватора позивача, що підтверджується: товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 181-232); актами виконаних робіт (т. 2 а.с. 9, 12, 16, 19, 22-23, 26-27, 29, 52, 148, 149); звітами про рух автотранспорту (реєстрами перевезень) (т. 2 а.с. 10, 13-14, 17-18, 150-175).

Оплата послуг з перевезення товару підтверджується: реєстром документів, проведених по системі «Клієнт-Банк»(т. 2 а.с. 30- 37); рахунками на оплату (рахунками-фактурами) (т. 2 а.с. 8, 11, 15, 20-21, 24-25, 28); актами звірки (т. 2 а.с. 176-177).

Податкові накладні ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ від 10 лютого 2012 р. № 1/2, 14 лютого 2012 р. № 6/2, 17 лютого 2012 р. № 26/2, 18 лютого 2012 р. № 25/2, 23 лютого 2012 р. № 33/2, 24 лютого 2012 р. № 40/2, 25 лютого 2012 р. № 42/2, 26 лютого 2012 р. № 47/2, 27 лютого 2012 р. № 53/2, 28 лютого 2012 р. № 58/2, 29 лютого 2012 р. № 63/2 було включено до реєстру виданих і отриманих податкових накладних на рівні Державної податкової адміністрації України (т. 2 а.с. 41-51).

Первинні документи - податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, видані у лютому 2012 р. від імені ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/, були видані та підписані ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 151-171).

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААБ № 435967 від 30 січня 2012 р., довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 508122 від 31 січня 2012 р. та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20 лютого 2012 р., саме ОСОБА_3 є керівником та особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ без довіреності (т. 1 а.с. 114-120).

Первинні документи містять усі необхідні реквізити, виписані контрагентами позивача, скріплені печатками та надані відповідачу як докази реальності укладених між позивачем та контрагентами договорів поставки товару, що свідчить про реальність укладення та виконання договорів поставки між позивачем і ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/.

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що видані зазначеним товариством первинні документи за підписом ОСОБА_3 не можуть бути підставою для висновку відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту у лютому 2012 р. та для визнання договору № 2087/М недійсним.

Поставлений на адресу позивача товар (соняшник) був перероблений на його елеваторах, що підтверджується накладними на відпуск позивачем зерна в переробку від 30 та 31 березня 2012 р. №№ 325, 326, 327, 328, 329 відповідно та виробничим звітом по переробці соняшника за березень 2012 р. (т. 1 а.с. 235-236, т. 2 а.с. 199-200, 201).

Наявність у позивача приміщень елеваторів підтверджується загальним звітом по основних засобах позивача, з якого вбачається наявність у нього сховищ, елеваторів та обладнання для них (т. 2 а.с. 181-198).

Якість закупленого позивачем у ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ (поставленого через ТОВ "Оріль-Лідер") зерна підтверджується посвідченнями про якість зерна №№ 00287, 003698 - 003702, 003706, 003710, 003712 (т. 2 а.с. 202-206).

У подальшому, із поставленого названим товариством товару (соняшника) було виготовлено олію.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що дії позивача мали на меті здійснення певних господарських операцій, а саме, закупівлю товару (соняшника) для виготовлення продукції, а первинні бухгалтерські та платіжні документи підтверджують товарність господарських операцій, здійснених позивачем та ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ у лютому 2012 р.

Проведення зазначених операцій призвело до зміни майнового стану позивача, оскільки ним було здійснено витрати на закупівлю товару (соняшника), що підтверджується реєстром документів, проведених по системі "Клієнт-Банк" (т. 1 а.с. 141-149).

На виконання договору № 2087/М у період з 13 лютого по 3 березня 2012 р. позивачем було здійснено оплату закупленого товару у сумах, зазначених в цих документах (т. 1 а.с. 141-149).

На дату укладення договору з ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/ у позивача не було сумніву у наявності та здатності виконати договір № 2087/М зі сторони контрагента - ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/, що підтверджується наявними у позивача документами: копією паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_3 (директора ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/); протоколу № 30/01/12 загальних учасників ТОВ фірма "Агропроменерго" /ЛТД/, з якого вбачається, що до 30 січня 2012 р. ОСОБА_3 був керівником названого товариства; випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААБ № 435967 та витягом з названого реєстру серія АЖ № 798553, з яких вбачається, що ОСОБА_3 як керівник мав право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договору (т. 2 а.с. 85-92, 114-118, 123-124).

Відповідачем не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Миронівською МДПІ Київської області ДПС податкового повідомлення-рішення від 20 серпня 2012 р. №0001082301.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -07.12.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.