Постанова № 28019690, 11.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6469/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

"11" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень -рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суд за позовом, в якому з урахуванням змін просив:

- скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 28 грудня 2011 року №0000832320 та №0000822302;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 07 березня 2012 року №0000972302;

- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 05 червня 2012 року №0000032220;

- скасувати рішення Державної податкової служби України про результати скарги від 04 травня 2012 року №7713/6/10-2115 в частині, якою відмовлено у задоволенні його скарги.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з'ясовано обставини справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 198 КАС України суд першої інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, з підстав, передбачених ст. 202 КАС України.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Практікер Україна»зареєстроване як юридична особа та є платником податку на прибуток та податок на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Практікер Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої складено акту від 13 грудня 2011 року №8527/23-222-33938302.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «Практікер Україна»порушено п.6.1 ст.6, п.13.1 та п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.250.2, 250.9 ст.250 Податкового кодексу України.

На підставі даного атку відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення від 28 грудня 2011 року: №0000832320, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 125 539 356,00 грн.; №0000822302, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на сумі 5325 779,00 грн.; №0000812302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 739 811,00 грн. та застосовано штрафні (фінансової) санкції в розмірі 748 210,00 грн. (в подальшому було частково скасоване відповідачем під час розгляду скарг позивача в порядку адміністративного оскарження).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення -рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг позивача, відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення від 07 березня 2012 року №0000972302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 988 762,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 580 927,00 грн. та податкове повідомлення -рішення від 05 червня 2012 року №0000032220, яким позивачу визначено сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2 430 007,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 580 927,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та винесення податкового повідомлення - рішення від 28 грудня 2011 року № 0000832320 стало неврахування позивачем при складанні податкової звітності з податку на прибуток результатів акту попередньої перевірки від 08 грудня 2010 року № 5623/23-322-33938302, згідно якого ТОВ «Практікер Україна»зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 13235262гривень та неправомірне, на думку відповідача, віднесення позивачем до складу ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення (понесених збитків) за результатами господарської діяльності 2010 року у розмірі 112 304 094,00 грн.

Відповідно до п.6.1 ст.6 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.22.4 ст.22 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного до 01 квітня 2011 року) визначено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ч.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року, крім, зокрема, розділу ІІІ цього Кодексу, який набирає чинності з 01 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 150.1. ст.150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до ч.1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

В той же час, ч.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 року з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що норми пункт 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України не містять заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01 січня 2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Така ж позиція викладена і в листі Комітету Верховної Ради України по питанням фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 18 жовтня 2011 р. № 04-39/10-1052.

Отже, висновки відповідача про відсутність у позивача права на віднесення витрат за результатами господарської діяльності позивача за 2010 рік до складу валових витрат ІІ кварталу є протипранвими.

Щодо правомірності формування позивачем сум валових витрат за попередні періоди (2010 рік) колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що актом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 08 грудня 2010 року №5623/23-32-33938302 було встановлено завищення позивачем від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2010 року всього на суму 13 235 262,00 грн. (а.с. 26 додаток до справи). Отже, позивачем при визначенні суми від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами господарської діяльності за 2010 рік дані висновки повинні бути враховані (відмінусовані від загальної суми об'єкта оподаткування податком на прибуток).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення -рішення від 28 грудня 2011 року №0000832320 в частині зменшення суми від`ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 13 235 262,00 грн. є правомірним, в іншій частині, в сумі 112 304 094,00 грн. (125 539 356,00 - 13 235 262,00) дане податкове повідомленні -рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведеного вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, який зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Відповідно до п.9.2 п.9 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 червня 2005 року №244 (чинного до 01 січня 2011 року) передбачено, що особливості заповнення деяких граф розділу I реєстру (отриманих податкових накладних) є зазначення у графі 2 дати отримання податкової накладної чи іншого документа, указаного в підпункті 9.1 цього пункту.

Як встановлено в акті перевірки від 08 грудня 2010 року №5623/23-32-33938302 відповідачем встановлено, що під час проведення перевірки позивачем не були надані докази часу отримання податкових накладних, виписаних його контрагентами за минулі періоди. Отже, такі податкові накладні не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах. Належні докази наявності чітких заперечень позивача по суті виявлених порушень щодо актів попередніх перевірок відсутні.

Перевіркою повноти визначення суми податку, як від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року (рядок 19 декларації) встановлено його завищення всього у сумі 548848,00 грн., у тому числі за вересень 2011 року в сумі 548848,00 грн., та встановлено завищення залишку від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 Декларації) на загальну суму 5325779,00 грн. у тому числі за вересень 2011 року на суму 5325779,00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.2 та 3.23 акту перевірки.

У періоді, що перевірявся Позивачем заявлено від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 4239139,00 грн. (рядок 18.2 податкової декларації з податку на додану вартість - різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного періоду, з березня 2011 р. рядок 19 декларації - від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного податкового періоду) у тому числі липень 2010 р.-100678,00 грн., жовтень 2010 р.-939286,00 грн., січень 2011 р. - 477843,00 грн., лютий 2011 р. - 888493,00 грн., квітень 2010 р. -1128137,00 грн., вересень 2011 р. -704702,00 грн. у зв'язку з перевищенням обсягів придбання товарів (робіт, послуг) над обсягами продажу, що відображено в залишках товарно - матеріальних цінностей. У зв'язку з чим Відповідачем було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 5325779,00 грн.

Слід зазначити, що позивачем ні в позовній заяві ні в апеляційній скарзі не надано чітких доводів щодо протиправності податкових повідомлень -рішень Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 28 грудня 2011 року №0000822302, від 07 березня 2012 року №0000972302, від 05 червня 2012 року №0000032220.

Що стосується позовних вимог про скасування рішення про результати розгляду скарги від 04 травня 2012 року №7713/6/10-2115, то колегія суддів вважає, що дане рішення не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні ст.17 КАС України. Оцінка діям відповідачів в даному випадку була дана при розгляді позовних вимог про скасування вищевказаних податкових повідомлень -рішень.

Отже, оскаржувану постанову суду слід скасувати та прийняти нову про часткове задоволення адміністративного позову. Податкове повідомлення -рішення від 28 грудня 2011 року №0000832320 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 112 304 094,00 грн. визнати протиправним та скасувати. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Практікер Україна»-задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2012 року скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Податкове повідомлення -рішення від 28 грудня 2011 року №0000832320 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 112 304 094,00 грн. визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 14.12.12р.