Ухвала суду № 28017667, 04.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6117/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д. А.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецький І. О. , Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень -рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2012 року відмовлено Дочірній компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в задоволенні адміністративного позову до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що не відповідає нормам матеріального права та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем до суду були подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції, яка на його думку відповідає вимогам матеріального та процесуального права -без змін.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2011 року та ІІІ квартал 2011 року. За результатом вказаної перевірки було складено Акт від 10.02.2012 р. за №46/1501/30019775 (далі-Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 263.12 ст. 263 ПК України.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення -рішення від 21.02.2012 року за № 0000021501 на суму 1740170,20 грн. та податкове повідомлення -рішення від 21.02.2012 р. за № 0000031501 на суму 909551,95 грн.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Так, згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України встановлено, що платник податків за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом подаються за базовий звітний (податковий ) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як вбачається з матеріалів справи, податкові розрахунки позивача з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал зареєстровані відповідачем 21.07.2011р. вх.№9005160820, вх.№9005161671, вх.№9005161678 та 22.07.2011р. вх.№9005265224, вх.№9005265292, вх.№9005265352, за ІІІ квартал -зареєстровані відповідачем 19.10.2011р. вх.№9008916359, вх.№9008916372, вх.№9008915981 та 21.10.2011р. вх.№9009371456, вх.№9009371440.

Відповідно до пп. 263.12.1. п. 263.12 ст. 263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до пп. 263.1.4 п. 263.1 статті 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, з урахуванням фактично сплачених авансових внесків, поданому ними органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

З копій платіжних доручень від 25.10.2012 р. №974 і від 23.11.2011 р. №181, 199, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що позивачем було перераховано до бюджету плату за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал відповідно до задекларованої суми та за ІІІ квартал в сумі 9095519,50 грн., враховуючи, що 6650,00 грн. було зараховано позивачу як сплату зобов'язань за рахунок переплат, які рахувались станом на 19.11.2011 р. Тобто сплата зобов'язань за ІІІ квартал 2011 року відповідає задекларованій сумі.

Однак, дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності порушень позивачем строків сплати визначених ним податкових зобов'язань виходячи з наступного.

Так, враховуючи приписи пп. 263.12.1 п. 263. 12 ст. 263 ПК України граничним терміном сплати зобов'язань по платі за користування надрами для видобування корисних копалин, визначених позивачем в деклараціях за ІІ квартал 2011 року є 19.08.2011 р., в той час, як сплата, відповідно до платіжного доручення, відбулася 25.10.2011 р. з затримкою 67 календарних днів, та відповідно, за третій квартал граничним терміном є 19.11.2011 р. при сплаті, згідно платіжних доручень, 23.11.2011 р., з затримкою 4 календарні дні.

Згідно пп. 236.13.1 ПК України платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Пунктом 126.1. ст. 126 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, враховуючи, той факт, що позивачем було порушено строки сплати узгоджених податкових зобов'язань, який знайшов своє підтвердження матеріалами справи, відповідач правомірно застосував до позивача приписи ст. 126 ПК України.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.