Рішення № 28010496, 10.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р.Справа № 5019/1507/12-5023/4659/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Фарбія", м. Дніпропетровськ до ПП "Волинь-Плюс", м. Здолбунів про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Діжа Є.В., дов. № 221012/1 від 22.10.12 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фарбія" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Волинь-Плюс" (далі - відповідач) 24 113,79 грн. основного боргу, 8 439,82 грн. штрафу, 3% річних у сумі 218,65 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу № 3003ФА0010 від 30.03.12 р.

Позивач в судовому засіданні 10.12.12 р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання 10.12.12 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав, поштовим відділенням повернено суду копії всіх ухвал у даній справі, які направлялись на адресу відповідача, з відмітками "за закінченням терміну зберігання" та " за вказаним адресом не значиться".

Згадані ухвали були направлені на адресу відповідача: вул. Фрунзе, 3, смт. Бабаї, Харківська область, 62403, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на 10.12.12 р., наданого на електронний запит суду, за місцезнаходженням відповідача.

Отже, судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, який наданим йому правом захисту своїх інтересів, згідно ст. 4-3 ГПК України, не скористався.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

Між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 3003ФА0010 від 30.03.12 р. (а.с.13-15), відповідно до умов якого (п. 1.1), продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупцю (відповідачу) лакофарбову продукцію (далі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти у власність і оплатити товар на умовах передбачених договором.

Кількість та вартість товару, що поставляється за даним договором, визначається відповідно до фактичного відвантаження товару та зазначається у видаткових накладних (пункт 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, постачання товару здійснюється партіями, відповідно до письмових заявок відповідача. Остаточний асортимент в кількість товару, узгоджених до постачання партій, визначається шляхом виставлення позивачем рахунків-фактур. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Згідно з п. 2.5 вищезазначеного договору, право власності на товар, а також всі зв'язані з ним ризики переходять від позивача до відповідача з моменту постачання товару. Момент постачання вважається дата відвантаження товару, зазначена в накладній.

На виконання умов договору, позивачем 30.03.12 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 28 613,79 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 25-29), які були скріплені печатками підприємтсв та підписані уповноваженими особами та довіреністю № 13 від 30.03.12 р. (а.с. 30) на отримання цінностей.

Сторони в договорі купівлі-продажу № 3003ФА0010 від 30.03.12 р. домовились (п. 4.1), форма оплати - 100 % оплата поставленої (відвантаженої) партії товару на підставі отриманих накладних протягом 24 (двадцять чотири) календарних днів з моменту постачання (відвантаження) партії товару.

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, здійснивши часткову оплату в сумі 4 500,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача склала 24 113,79 грн.

03.09.12 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 217/4 (а.с. 24) про сплату боргу в сумі 24 113,79 грн. та підписання акту звірки взаємних розрахунків. Але відповідач ніяким чином на претензію не відреагував, борг не сплатив.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 24 113,79 грн. заборгованості не сплатив, та не надав суду жодних заперечень щодо суми боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 24.04.12 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором купівлі-продажу № 3003ФА0010 від 30.03.12 р.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 24 113,79 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 8.5 договору купівлі-продажу № 3003ФА0010 від 30.03.12 р. за прострочення виконання зобов'язань по оплаті продукції, передбачених договором, більше ніж шістдесят календарних днів, відповідач сплачує штраф в розмірі 35 % від вартості неоплаченої частини поставленої на його адресу партії товару згідно умов даного договору.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування штрафу позивачем, суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 8 439,82 грн. штрафу законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в суму 218,65 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Волинь-Плюс" (вул. Фрунзе, 3, смт. Бабаї, Харківська область, 62403, код ЄДРПОУ 35717639, р/р 26003060910068 в РФ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 333391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарбія" (юридична адреса: вул. Набережна В.І. Леніна, б. 1-А, м. Дніпропетровськ, 49038; поштова адреса: вул. Радистів, б. 5а, оф. 402, м. Дніпропетровськ, 49023, код ЄДРПОУ 31824974, р/р 2600530528001 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749) 24 113,79 грн. основного боргу, 8 439,82 грн. штрафу, 3% річних у сумі 218,65 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2012 р.

Суддя Інте Т.В.