Рішення № 28010302, 12.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/15226-2012 12.12.12За позовом Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Фізичної особи-підприємця Лєбєдєвої Світлани Борисівни

про стягнення 11 177,48 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури: Пилипенко Т.А., посвідчення № 006643 від 27.09.2012р.

Від позивача: Бондар М.В. по довіреності № 56 від 09.10.2012р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Заступник прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лєбєдєвої Світлани Борисівни користь Державного бюджету суми основного боргу в розмірі 10 093,70 грн., штраф 302,81 грн., пені в розмірі 780,97 грн. відповідно до договору № 5727 оренди нежитлових приміщень від 31.12.2010 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати орендних платежів відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р. порушено провадження у даній справі, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.11.2012 р. за участю представників прокуратури та сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2012 р., відповідно до ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено до 12.12.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

В процесі провадження представником прокуратури подано заяву про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з Фізичної особи - підприємця Лєбєдєвої С.Б. на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, заборгованість по договору оренди № 5727 від 31.12.2010р. в сумі 5 117,23 грн., з яких: 4 363,48 грн. - основної заборгованості, 0,48 грн. -збитків від інфляції та 753,27 грн. -пені. Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України підтримав відповідну заяву представника прокуратури.

Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Отже, заяву представника прокуратури про уточнення позовних вимог суд розцінює як заяву про зменшення позовних вимог.

В даному судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. (Ухвалу Господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи від 01.11.2012р. представник відповідача отримав 21.11.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103021985353). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 12.12.2012р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2012 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі -орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лєбєдєвою Світланою Борисівною (далі - орендар) укладено договір № 5727 оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 206,50 кв.м. розміщене за адресою: 02121, м.Київ, вул. Горлівська, 226/228, на першому поверсі вбудованого приміщення, що перебуває на балансі Казенного підприємства Науково-технічного комплексу «Імпульс».

Відповідно до п. 10.1. договору строк договору встановлюється терміном на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 31.12.2010р. до 30.11.2013р.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 і становить без ПДВ базовий місяць оренди -вересень 2010р., 5239,63грн.

Керуючись п. 20, п. 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13 жовтня 2004р. № 2149 та Протоколом № 2 від 17.12.2010р., розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованим орендарем -5239,63 грн. без ПДВ за базовий місяць (вересень 2010р.)

Орендна плата за перший місяць оренди - грудень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року.

Відповідно до п. 3.2. договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. договору сторони домовились, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Згідно п. 3.10. договору, зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.

З матеріалів справи вбачається, що 31.12.2010 р. орендодавець передав, а орендар прийняв державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 206,50 кв.м. розміщене за адресою: 02121, м.Київ, вул. Горлівська, 226/228, на першому поверсі вбудованого приміщення, що перебуває на балансі Казенного підприємства Науково-технічного комплексу «Імпульс».

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор та позивач зазначають, що відповідач не виконав умови договору № 5727 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2010 р. щодо сплати орендних платежів на користь бюджету, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 4 363,48 грн. за серпень 2012 року та жовтень 2012р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість відповідно до договору № 5727 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.12.2010 р. в розмірі заборгованість в розмірі 4 363,48 грн., пеню в розмірі 753,27 грн. та інфляційні нарахування в сумі 0,48 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов'язку по сплаті орендних платежів до державного бюджету за серпень 2012р. та жовтень 2012р. не виконав в повному обсязі, на час пред'явлення позову та розгляду справи заборгованість відповідача становить 4 363,48 грн.

З матеріалів справи вбачається, що представник Казенного підприємства Науково-технічного комплексу «Імпульс»листом від 01.08.2012р. № 30-05/7244 звернувся з вимогою до відповідача про сплату заборгованості з орендної плати у сумі 12977,16 грн. та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення -1106,81 грн. за договором 5727 від 31.12.2010 р.

Станом на день розгляду справи відповідач на зазначений лист відповіді не дав, заборгованість за договором № 5727 від 31.12.2010 р. - не сплатив.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки своїх зобов'язань за договором оренди відповідач не виконав в повному обсязі, доказів сплати заборгованості суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованим та таким, що підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в сумі 4 363,48 грн.

Прокуратура просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 753,27 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги прокуратури позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 753,27 грн. та 0,48 грн. -інфляційних обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лєбєдєвої Світлани Борисівни (03150, м. Київ, вул.. Боженко, 83, кв.18 код ЄДРПОУ 2394017585) на користь Державного бюджету України одержувач -ВДК у Шевченківському районі м. Києва, на рахунок 31111094700011, банк одержувача -ГУ ДК в м. Києві, код одержувача 37995466, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва: плата за оренду іншого державного майна, 4 363 (чотири тисячі триста шістдесят три) грн.. 48 коп. основної заборгованості, 0 (нуль) грн. 48 коп. -інфляційних та 753 (сімсот пятдесят три) грн.. 27 коп. -пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лєбєдєвої Світлани Борисівни (03150, м. Київ, вул.. Боженко, 83, кв.18 код ЄДРПОУ 2394017585) судовий збір в розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Повне рішення складено 13.12.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.