Рішення № 28009032, 06.12.2012, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

06.12.2012

Справа № 0418/5050/2012

2/0418/2242/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2012 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді -Маймур Ф.Ф.,

при секретарі -Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача -Сніжко Р.О.

відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»до ОСОБА_2, треті особи -Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», ОСОБА_3, про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2012 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу. В подальшому до участі у справі було залучено в якості третіх осіб ПрАТ «СК «Провідна»та ОСОБА_3

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що між ним та ОСОБА_3 03 грудня 2009 року було укладено договір добровільного страхування №23.9621.03. 13 жовтня 2010 року на перехресті вул. Гоголя та вул. Шевченко в м. Дніпропетровську з вини відповідача сталася ДТП, внаслідок якої пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 Виконуючи свої договірні зобов'язання, позивач сплатив останній суму страхового відшкодування в розмірі 59140,39 гривень, в зв'язку із чим до нього перейшло право вимоги до відповідача на стягнення такого страхового відшкодування. Оскільки ж цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована ПрАТ «СК «Провідна», яка в межах ліміту своєї відповідальності здійснила відшкодування позивачу частини виплаченої останнім суми страхового відшкодування в розмірі 24990 гривень, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням -в розмірі 34150,39 гривень, витрати на оплату послуг експерта-автотоварознавця в розмірі 350 гривень, оплату послуг на оформлення довідки ДАІ в розмірі 83 гривень. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі, вважаючи його безпідставним, надала суду письмові заперечення, пославшись на те, що вона не була присутня при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, в ході розгляду якої її було визнано винною у вчиненні ДТП від 13 жовтня 2010 року, не повідомлялась і не була присутня при огляді експертом пошкодженого авто ОСОБА_3 Також відповідач послалась на неналежність доказів, наданих позивачем в обґрунтування розміру страхового відшкодування та розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди, розміру додаткових витрат, зокрема вказала на неналежність як доказу висновку незалежного судового експерта-автотоварознавця №393/10 від 13 листопада 2010 року, оскільки в ньому розмір шкоди визначено без урахування фізичного зносу авто, а також потрапляння авто в ДТП від 13 жовтня 2010 року. Крім того, відповідач послалась на неможливість задоволення позову в частині відшкодування вартості довідки ДАІ, оплати послуг експерта-автотоварознавця та франшизи за полісом, оскілки такі витрати не є складовими страхового відшкодування. Окрім того, відповідач зазначила, що пошкодження двигуна авто ОСОБА_3 сталося не внаслідок ДТП, а через спроби водія даного авто запустити двигун після зіткнення (а.с.99-110).

Треті особи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Вислухавши пояснення учасників розгляду справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 03 грудня 2009 року між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_3, як страхувальником, було укладено договір №23.9621.03 добровільного страхування наземного транспорту, за умовами якого страховик взяв на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку, яким, зокрема, є ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля «Subaru Forester»д/н НОМЕР_3 (а.с.5).

13 жовтня 2010 року мала місце ДТП за участю автомобіля під керуванням відповідача та автомобіля «Subaru Forester»д/н НОМЕР_3. Так, відповідач у вказаний день близько 11 годин 00 хвилин, керуючи автомобілем «Чері»д/н НОМЕР_4, рухалась по другорядній дорозі на перехресті вул. Гоголя та вул. Шевченко в м. Дніпропетровську, де в порушення вимог п.16.11 Правил дорожнього руху України не надала перевагу в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснила зіткнення за автомобілем «Subaru Forester»д/н НОМЕР_3. Викладені фактичні обставини ДТП, а також вина відповідача в її скоєнні встановлені постановою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 листопада 2010 року, якою відповідач була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнута до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Оскільки дана постанова суду наразі набрала законної сили, викладені в ній фактичні обставини спричинення майнової шкоди, вина відповідача у її спричиненні відповідно до ст.61 ч.4 ЦПК України є преюдиційно встановленими та не підлягають доказуванню (а.с.47).

Встановлено, що автомобіль «Subaru Forester»д/н НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_3, а факт отримання даним авто механічних ушкоджень внаслідок зазначеної ДТП підтверджуються копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копією довідки ДАІ про обставини ДТП (а.с.43, 46).

Згідно копії висновку експертного дослідження автотоварознавця №393/10 від 13 листопада 2010 року розмір фактичної матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Subaru Forester»д/н НОМЕР_3 внаслідок ДТП від 13 жовтня 2010 року, становить 56786,88 гривень (а.с.6-13).

Відповідно до копії страхового акту №23.6747.10 від 26 листопада 2010 року ДТП від 13 жовтня 2010 року визнана страховим випадком, в зв'язку із чим страховиком прийнято рішення про виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 59140,39 гривень, сплата якого була здійснена декількома платежами від 26 листопада 2010 року та від 28 грудня 2010 року (а.с.49, 55-57). При цьому до розміру зазначеного страхового відшкодування увійшли і витрати на оплату послуг евакуатора в розмірі 300 гривень, а в основу розрахунку покладена вартість відновлювального ремонту авто (а.с.38-41, 48-54).

Також встановлено, що позивачем, як страховиком, при оформленні документів, необхідних для підтвердження факту настання страхового випадку та визначення розміру страхового відшкодування, були понесені витрати на суму 350 гривень за оплату послуг експерта з проведення експертного дослідження із визначення розміру матеріальної шкоди №393/10 від 13 листопада 2010 року, 83 гривні -оплата довідки ДАІ про ДТП та її учасників (а.с.46, 48, 58, 59).

Крім того, судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент ДТП від 13 жовтня 2010 року була застрахована ПрАТ «СК «Провідна»за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В зв'язку із цим частина страхової виплати, сплаченої позивачем, була відшкодована позивачу ПрАТ «СК «Провідна», а саме в розмірі 24990 гривень (а.с.60, 95-96).

Правовідносини, які виникли між сторонами,окрім положень вказаного договору, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про страхування».

Так, відповідно до норми ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є в тому числі діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності тощо) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Положеннями ст.1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом до ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

При цьому відповідно до змісту ст.984 ЦК України, ст.ст.2, 3 Закону України «Про страхування», положень зазначеного вище договору №23.9621.03 добровільного страхування наземного транспорту від 03 грудня 2009 року страховиком в даному випадку є позивач у даній цивільній справі, страхувальником -ОСОБА_3 Особа, яка відповідальна за завдані збитки, -відповідач.

Згідно ст.9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування -страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, приймаючи до уваги викладені норми законодавства та вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача, суд виходив з наступного.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт настання страхового випадку, виплати позивачем, як страховиком, за даним випадком страхового відшкодування в якості компенсації страхувальнику понесених матеріальних збитків, в зв'язку з чим до позивача в порядку регресу перейшло право вимоги до винної особи (відповідача) відшкодувати сплачений розмір страхової виплати. Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами застрахована ПрАТ «СК «Провідна», яка в межах ліміту своєї відповідальності відшкодувала позивачу виплачену ним ОСОБА_3 суму страхової виплати -в розмірі 24990 гривень, з відповідача підлягає стягненню розмір невідшкодованої позивачу частини страхової виплати згідно ст.ст.993, 1194 ЦК України. При цьому, за змістом наведених вище норм цивільного законодавства право вимоги позивача в порядку регресу обмежується вимогою, яку мала страхувальник до винної особи (відповідача), тобто обмежується розміром фактично заподіяної матеріальної шкоди. Враховуючи, що позивач поклав в основу розміру страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту, яка перевищує вартість фактично заподіяної шкоди внаслідок ДТП, суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити частково, визначивши розмір суми страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку регресу, різницею між розміром фактичної матеріальної шкоди, заподіяної власнику авто «Subaru Forester»д/н НОМЕР_3, та розміром виплаченого ПрАТ «СК «Провідна»страхового відшкодування позивачу: 56786,88 -24990 = 31796,88 гривень.

Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити решту позовних вимог позивача про стягнення з відповідача вартості послуг експерта-автотоварознавця, вартості довідки ДАІ про ДТП та вартості послуг евакуатора, оскільки дані витрати позивача були необхідними для виконання ним своїх договірних зобов'язань перед страхувальником ОСОБА_3 і зумовлені необхідністю підтвердження факту настання страхового випадку, визначення розміру завданих страхувальнику збитків та розміру страхового відшкодування, а відтак зумовлені саме діями відповідача і за змістом ст.ст.22, 1166 ЦК України мають бути відшкодовані позивачу за рахунок відповідача.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про необхідність відмови в задоволенні позову через проведення експертом огляду транспортного засобу «Subaru Forester»д/н НОМЕР_3 за відсутності відповідача та без її повідомлення про проведення такого огляду. Дані посилання відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються копією протоколу огляду вказаного авто, за змістом якої в ході такого огляду був присутній представник відповідача, який засвідчив дану обставину своїм підписом, що не заперечувалось самим відповідачем в ході розгляду справи (а.с.14-16). До того, в матеріалах справи наявні копії телеграм позивача, надісланих відповідачу, які засвідчують факт належного повідомлення останньої про дату, час та місце огляду експертом транспортного засобу «Subaru Forester»д/н НОМЕР_3 (а.с.97, 98).

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на необхідність відмови в задоволенні позову через винесення у відношенні даного відповідача постанови по справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП за відсутності відповідача та без її повідомлення про розгляд справи. Дана постанова, якою встановлені вина відповідача у вчиненні ДТП та обставини цієї ДТП, набрала законної сили 29 листопада 2010 року, а відтак за змістом ст.61 ЦПК України має обов'язкову преюдиційну силу для суду при вирішенні цієї цивільної справи.

Крім того, суд не може погодитись із твердженнями відповідача про неналежність доказів, наданих позивачем в обґрунтування розміру страхового відшкодування та розміру заподіяної внаслідок ДТП шкоди, розміру додаткових витрат. Такі посилання суд оцінює критично і сприймає як такі, що випливають з її особистої зацікавленості в уникненні майнової відповідальності за завдану матеріальну шкоду. Зокрема, не відповідають дійсності посилання відповідача на визначення експертом у висновку №393/10 від 13 листопада 2010 року розміру матеріальної шкоди без урахуванням зносу авто та його участі у ДТП від 13 жовтня 2010 року, оскільки в мотивувальній частині такого висновку при наведенні формул розрахунку розміру матеріальної шкоди експертом безпосередньо вказується на врахування зносу авто. До того ж даний висновок експерта складався саме для визначення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, а відтак неврахування факту участі авто в ДТП є неможливим.

Не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову посилання відповідача на пошкодження двигуна авто ОСОБА_3 не внаслідок ДТП, а через спроби водія даного авто запустити двигун після зіткнення. Такі посилання не підтверджуються жодними доказами, є фактичним припущенням та думкою відповідача, а відтак за змістом ст.60 ЦПК України не можуть бути покладені в основу рішення суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір в розмірі 325,27 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 15, 16, 22, 993, 984, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.2, 3, 9, 27 Закону України «Про страхування», ст.ст.10, 11, 57-61, 64, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альянс»(ЄДРПОУ 32495221) в рахунок відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 13 жовтня 2010 року на перехресті вул. Гоголя та вул. Шевченко в м. Дніпропетровську, -32527,88 гривень, у рахунок повернення судових витрат - 325,27 гривень, а разом -32853,15 гривень.

Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Альянс»у задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ф.Ф. Маймур