Ухвала суду № 28008838, 18.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р.

справа № 1170/2а-1608/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції м. Кіровограда, Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління»на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції м. Кіровограда про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року частково задоволений адміністративний позов : скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції м. Кіровограда №0000131500/0 від 25.01.20011 в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій у сумі 19212 грн. 91 коп.

Не погодившись з постановою суду, позивач і відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач просив скасувати постанову суду в частині не задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач просив скасувати постанову та ухвалити рішення про відмову у позові.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з наступних підстав.

ВАТ "Кіровоградське рудоуправління" з 30.01.94 зареєстровано як юридична особа Кіровоградською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, про що свідчить відповідне свідоцтво серії А00 №178588 (а.с. 26), перебуває на податковому обліку у Кіровоградській ОДПІ. На підставі пункту 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" з 27.04.11 змінено найменування акціонерного товариства з відкритого на публічне акціонерне товариство "Кіровоградське рудоуправління" (а.с. 83, 97-100).

На підставі ліцензії №459 від 28.02.96, виданої Державним комітетом України по геології і використанню надр, позивач здійснює господарську діяльність з експлуатації Обознівського родовища по видобуванню корисних копалин. (а.с.22).

ВАТ "Кіровоградське рудоуправління" 08.11.10 подано до Кіровоградського відділення Кіровоградської ОДПІ розрахунок по платі за користування надрами для видобування вугілля камяного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини за 9 місяців 2010 року, в якому ним обраховано плату за користування надрами за видобуту корисну копалину каолін як за сировину цементну у розмірі 246 863,17 грн. При визначенні плати застосовано базовий норматив плати у розмірі 6 грн. за тону видобутої сировини та коефіцієнт 1, 6448, напрямком зарахування плати визначено Державний бюджет України (а.с. 49-50)

Посадовими особами Кіровоградського відділення Кіровоградської ОДПІ проведено камеральну перевірку вказаного податкового розрахунку, результати якої оформлено актом №1/1500/00191891 від 06.01.11 (а.с. 46-48).

Висновками акту перевірки встановлено порушення пункту 8-1 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 03.06.08 №309-IV, що призвело до заниження суми податкового зобовязання з плати за користування надрами за 9 місяців 2010 року до місцевого бюджету у розмірі 96 064,54 гр. та завищення податкового зобовязання з плати за користування надрами за 9 місяців 2010 року до державного бюджету у розмірі 246 863, 17 грн.

На підставі цього акту Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №000131500/0 від 25.01.11, яким позивачеві за порушення пункту 8-1 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" №309-IV від 03.06.08, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України визначено суму грошового зобов'язання по платі за користування надрами у розмірі 96 064,54 грн. основного платежу та 24 016,14 грн. штрафних (фінансових) санкцій, усього - 120 080, 68 грн. (а.с. 11, 66).

У межах процедури адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а вказане податкове повідомлення - рішення - без змін (а.с. 12-18).

Перевіряючи правомірність визначення позивачеві грошового зобовязання по платі за користування надрами в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №000131500/0 від 25.01.11, суд першої інстанції дійшов до вірних висновків.

Предметом даного спору є правомірність застосування позивачем базових нормативів плати за користування надрами для видобування корисних копалин при нарахуванні податкових зобовязань з вказаного платежу за 9 місяців 2010 року.

Згідно з частинами 1, 2 статті 28 Кодексу України про надра (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) платежів за користування надрами; 2) відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; 3) збору за видачу спеціальних дозволів; 4) акцизного збору.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 31 Кодексу України про надра (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платежі за користування надрами спрямовуються у державний бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у такому співвідношенні: 1) за видобування корисних копалин загальнодержавного значення: у державний бюджет - 100 відсотків; 2) за видобування корисних копалин місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 100 відсотків.

Відповідно до частини 6 статті 30 Кодексу України про надра (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) нормативи плати за користування надрами та порядок її справляння визначаються Кабінетом Міністрів України.

Воднораз, підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України №309 від 03.06.08 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 04.06.08, до прийняття Податкового кодексу України зупинено дію частини шостої статті 30 (в частині встановлення Кабінетом Міністром України базових і диференційованих нормативів платежів за користування надрами для видобування корисних копалин) Кодексу України про надра.

Крім того, пунктом 7 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України №309 від 03.06.08 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який діяв до 31.12.10, запроваджено базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком №1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.08 №264, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин (надалі - Порядок №264), який встановлював єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення на території України у межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №264 платежі справляються із суб'єктів господарювання, які здійснюють видобування корисних копалин або геологічне вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою (далі - платники). Об'єктом справляння платежу є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником за відповідною інструкцією, затвердженою Мінприроди. Вартість видобутих корисних копалин (готової продукції) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації видобутих корисних копалин; за розрахунковою вартістю видобутих корисних копалин.

Згідно з пунктом 14 Порядку №264 зобов'язання з платежів за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період обчислюються за формулою залежно від застосування базових нормативів платежів - абсолютних (тобто для видобутих та погашених запасів) та відносних величин (у відсотках до вартості одиниці видобутих корисних копалин).

Згідно з пунктами 15, 17, 18 Порядку платник до закінчення визначеного Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за встановленою ДПА формою податкові розрахунки з платежів органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період виконує зобов'язання щодо внесення платежів у сумі, визначеній в розрахунку з платежів, поданому ним органу державної податкової служби.

Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми платежів, повноту і своєчасність їх внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно із законодавством.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр від 30.12.97 №207/472/51/157 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин (надалі Інструкція), яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктами 2.1, 2.4 Інструкції передбачено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є всі суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють видобування корисних копалин, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями (далі - користувачі надр). Відповідальність за своєчасність та повноту сплати до бюджетів сум плати за користування надрами для видобування корисних копалин несуть платники цієї плати, незалежно від наявності в їх складі філій, відділень, представництв та інших відокремлених підрозділів.

Відповідно до абзаців 2, 5 пункту 6.3 Інструкції розрахунок плати за користування надрами для видобування вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини платники складають за формою, що наведена в додатку 4. Розрахунок плати за користування надрами для видобування корисних копалин складається за корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення.

Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ. Базові нормативи плати за видобування корисних копалин установлюються як фіксована сума в гривнях за одиницю погашених балансових і позабалансових запасів корисних копалин - для вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної, будівельної сировини.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховується платниками в розмірі 100 відсотків до Державного бюджету за місцезнаходженням родовища корисних копалин на бюджетні рахунки, відкриті відповідно до кодів бюджетної класифікації України. Плата за користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення перераховується платником до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за місцезнаходженням родовища корисних копалин у розмірі 100 відсотків на бюджетний рахунок, відкритий відповідно до коду бюджетної класифікації України.

Позивач наполягає на тому, що ним видобувався каолін, який є різновидом глини, яка, у свою чергу підпадає під нормативно визначений перелік корисних копалин, що входять до групи корисних копалин загальнодержавного значення "сировина цементна".

Суд апеляційної інстанції , зазначає що судом вірно проаналізовані норми ,які визначають види корисних копали, та зроблено вірній висновк, що позивачем видобувася саме каолін.

Такий вид корисних копалин як каолін не входить до складу підгрупи корисних копалин "сировина цементна".

Каоліни та глина є різновидами глинистих порід. Як вбачається з примітки до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.94 №827, і клина і каоліни, як корисні копалини, можуть використовуватися у декількох напрямах. Належність родовища корисної копалини за напрямом використання визначається рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.

Зі змісту ліцензії на експлуатацію родовища корисних копалин №459 від 28.02.96, виданої Державним комітетом України по геології і використанню надр, вбачається, що нею ВАТ "Кіровоградське рудоуправління" надано право на подальшу розробку Обознівського родовища з видобуванням вторинних каолінів для вогнетривкої промисловості. У вказаній ліцензії перераховані корисні копалини Обознівського родовища вторинних каолінів (карєр №1), запаси яких затверджені Державною комісією по запасах СРСР (протокол №10276 від 23.10.87), ЦКЗ Мінметалургії СРСР (протокол №357 від 18.09.90) - основні компоненти: вторинні каоліни; супутні компоненти: суглинки, пісок, прісні підземні води (а.с.22).

Згідно з поданим позивачем звітом "Звітний баланс запасів корисних копалин" форми 5-гр (металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля) позивачем у 2010 році в Обознівському родовищі вторинних каолінів (карєр №1 с. Катеринівка) велася розвідка та експлуатація корисних копалин - каолінів вторинних. (а.с. 113-114).

Наявні у матеріалах справи копії договорів поставки, укладених позивачем з покупцями, свідчать, що ВАТ "Кіровоградське рудоуправління" здійснювало реалізацію саме каоліну, видобувачем якого воно було. (а.с. 101 -112)

Відповідно до Додатку №1 до Закону України №309 від 03.06.08 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким запроваджено базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, глинисті породи (у тому числі: каолін первинний, каолін вторинний, глина вогнетривка, глина тугоплавка, сировина керамзитова, сировина цегельно-черепична) відносяться до корисних копалин місцевого значення. Для вказаних корисних копалин встановлений базовий норматив платежів в абсолютних величинах (у грошовому виразі) в залежності від вмісту оксиду алюмінію.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 25.12.08 № 798-VI розділ II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №309 від 03.06.08 доповнено пунктом 8-1, яким установлено, що у 2009 році до визначених у додатках № 1 і 2 до цього Закону нормативів, що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1,439 та запроваджується базовий норматив платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5 відсотків до вартості таких видобутих порід замість нормативів у грошовому розмірі.

Статтею 9 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" установлено, що у 2010 році до нормативів, затверджених у додатках №1 та №2 до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", що належать до абсолютних, із застосуванням коефіцієнта, який діяв у 2009 році, застосовується коефіцієнт 1,143 та запроваджується базовий норматив платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5 відсотків до вартості таких видобутих порід замість нормативів у грошовому розмірі.

Отже, у 2010 році діяв базовий норматив платежів за користування надрами для видобування каолінів, як корисних копалин місцевого значення, у розмірі 5 % до вартості видобутих порід. А відтак, позивач, видобуваючи вторинний каолін, повинен був застосовувати зазначений базовий норматив при визначенні плати за користування надрами та зараховувати його до місцевого бюджету.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивач, видобуваючи упродовж І - ІІІ кварталів 2010 року каоліни, за видобування яких Законом України №309 від 03.06.08 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено справляння плати як за видобування корисних копалин місцевого значення, при визначенні зобовязань з платежів за користування надрами за звітний період безпідставно застосовував базовий норматив, встановлений для сировини цементної, віднесеної до корисних копалин загальнодержавного значення.

Застосування помилкового нормативу платежів за користування надрами для видобування корисних копалин призвело до безпідставного нарахування позивачем у Розрахунку плати за користування надрами для видобування вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини за 9 місяців 2010 року плати за користування корисними копалинами загальнодержавного значення у сумі 246 683, 17 грн., тоді як плата повинна була бути нарахована за користування корисними копалинами місцевого значення із застосуванням нормативу у розмірі 5 % до вартості видобутих порід.

Таким чином, суд погоджується з висновками акту камеральної перевірки про наявність методологічної помилки у поданому Розрахунку, що призвело до заниження податкових зобовязань позивача з плати за користування надрами перед місцевим бюджетом за 9 місяців 2010 року на 96 064, 54 грн. і до завищення податкових зобов'язань з плати за користування надрами перед державним бюджетом на суму 246 863, 17 грн. Спору щодо арифметичного розрахунку податкового зобовязання між сторонами немає.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції , що до невірного застосування податковим органом штрафних санкцій.

Як вбачається з розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, відповідачем застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 25 % суми нарахованого податкового зобовязання на підставі пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (а.с. 67).

Податковий кодекс України набрав чинності з 01.01.11. До вказаної дати порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, установлював Закон України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Вбачається, що порушення податкового законодавства (заниження податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації за 9 місяців 2010 року), яке виявлене відповідачем у січні 2011 року, позивач вчинив у період дії Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (у разі виявлення контролюючим органом внаслідок проведення камеральної перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання), такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Між тим, згідно з частиною 1 підпункту 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України (застосованої відповідачем до позивача, у редакції, яка діяла на час винесення спірного рішення), у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип права означає, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Тому у даних спірних правовідносинах застосуванню підлягає норма підпункту 17.1.4 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка передбачає максимальний розмір штрафу у 5 % суми донарахованого податкового зобов'язання, що є більш сприятливим для позивача у порівняні з розміром штрафу в 25 % суми нарахованого податкового зобов'язання, передбаченим частиною1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що сума грошового зобовязання за основним платежем, визначена в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні становить 96 064, 54 грн., штрафні (фінансові) санкції повинні становити 4 803,23 грн. (96 065, 54 грн. х 5%). Відтак, податкове повідомлення-рішення №0000131500/0 від 25.01.11 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19 212, 91 грн. (24 016, 14 грн. - 4 803, 23 грн.) є незаконним.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об’єктивно, повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким частково задоволенно позовні втмоги, порушень чи неправильного застосування норм матеріального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційні скарги позивача і відповідача залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції м. Кіровограда, Публічного акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління»залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від03жовтня 2011року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко