Постанова № 28007842, 27.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 р. Справа № 2а-4484/12/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Коцура Т.А.

за участю:

представника позивача -Старостіна О.Ю.

представника відповідача -Таран М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-4484/12/2070

за позовом ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт»

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП МОУ «Харківського управління начальника робіт», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 07.03.12 р. № 0000452303 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 710645,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 46092,0 грн. і № 0000462303 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 605129,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 126112,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.12 р. по справі № 2а-4484/12/2070 в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.12 р. по справі № 2а-4484/12/2070 та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 317/23-03-05/24669713 від 03.03.12 р. (а.с. 48-124 т. 1) документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Промспец Консалтинг», ТОВ «Промбуд Монтажінвест», ТОВ «Промтехноопт»за період січень-грудень 2010 р., січень-листопад 2011 р., в якому зафіксовані порушення платником податків вимог п. 5.1, п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. 138.1.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України; п. 7.2.3 ст. 7, п. 7.2.6 ст. 7, п. 7.4.1, п. 7.5 ст.7 Закону України «Про ПДВ», п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України

За даними перевірки виявлені порушення пов'язані з формуванням валових витрат та податкового кредиту за період, що перевірявся, за рахунок придбаних робіт та товарів від підприємств, по яких встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на прибуток та ПДВ по операціях з продажу робіт, товарів, що привело до завищення валових витрат в сумі 3025639,4 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 710646,21 грн.; до завищення податкового кредиту з ПДВ в січні - грудні 2010 р. та січні - листопаді 2011 р. в сумі 605127,81 грн. і заниженню ПДВ на суму 605127,81 грн.

Наведені висновки ґрунтуються на тому, що за результатами проведених перевірок перелічених контрагентів відповідачем встановлена відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що ставило під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції процитував зміст ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.1 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.95 р. № 168/704, і зазначив, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також суд першої інстанції навів зміст ст. 10 Закону України «Про ПДВ», ст. 1 та ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і зробив висновок про те, що допущені одним платником податків порушення у відображенні в податковому обліку певної господарської операції за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (ч. 1 ст. 207 ГК України та ст. 228 ЦК України).

В постанові суду зроблені посилання на приписи п. 1.6, п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п. 7.2.6, п. 7.2.1, п. 7.4.1, п. 7.4.5, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 14.1.156, п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.3 ст. 198 ПК України, п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., п. 1.32 ст.1, п. 5.1, п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і зазначено, що матеріали справи не містять посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагентів для вчинення правочинів, на первинні документи щодо понесених витрат по зберіганню товару, що не підтверджує фактичне перебування товару у власності контрагентів, а також можливість виконання обов'язку з поставки товару, надання послуг позивачу. Отже, при наявності таких первинних документів, як податкова накладна, не було встановлено фактичне виконання умов договору.

Для з'ясування характеру господарських операцій суд першої інстанції дослідив укладені позивачем з вказаними контрагентами договори.

Позивачем з ТОВ «Техенергоресурс»були укладені договори № 6-СП-10 від 07.10.10 р., предметом якого є роботи загальною вартістю 98823,38 грн. по ремонту електропостачання в/м № 75 від буд. № 212 (ТП 567) до буд. № 151 (їдальня) у м. Севастополі, вул. Дибенко,1а, роботи повинні бути виконані до 30.10.10 р.; та № 7-СП-10 від 19.10.10 р., предметом якого є роботи загальною вартістю 50000,0 грн. з будівництва зовнішніх мереж каналізації (самоточний каналізаційний колектор) у м. Феодосія, вул. Насипна, 6, роботи мають бути виконані до 31.12.10 р. (а.с. 1-9, 75-83 т. 2).

За висновками відповідача, викладеними в акті перевірки ТОВ «Техенергоресурс»№ 1249/23-03-05/34566972 від 01.06.11 р., усі фінансово-господарські операції цього підприємства не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача»в порушення ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, що свідчить про відсутність реального характеру даної операції по придбанню робіт (послуг) підприємством ДП МОУ «Харківське УНР»у підприємства ТОВ «Техенергоресурс»в періоді жовтень - листопад 2010 р.

Колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що позивачем був укладений з Севастопольською КЕЧ морською договір № 193 від 06.10.10 р., предметом якого є виконання робіт по поточному ремонту електропостачання в/м № 75 від буд. № 151 (їдальня) до буд. № 1 (ЖК -1). Як вбачається з наданого до матеріалів справи локального кошторису № 2-1-1, роботи, включені до нього, повністю співпадають з роботами, визначеними в локальному кошторисі до договору № 6-СП-10 від 07.10.10 р., укладеному позивачем з ТОВ «Техенергоресурс».

Наведене свідчить, що укладений позивачем з ТОВ «Техенергоресурс»договір № 6-СП-10 від 07.10.10 р. передбачав виконання робіт на замовлення Севастопольської КЕЧ морської. Проте в договорі № 193 від 06.10.10 р. було узгоджено, що підрядник - ДП МОУ «Харківське УНР», зобов'язаний виконати роботи власними силами і технічними засобами. Тобто залучення третіх осіб в якості субпідрядників замовник позивачу не доручав і не дозволяв, що свідчить про те, що у позивача по даній справі не існувало повноважень залучати до виконання робіт ТОВ «Техенергоресурс»і він діяв всупереч приписам п. 2 ст. 203 ЦК України, не маючи необхідної цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосовувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Колегію суддів з'ясовано, що укладений позивачем з ТОВ «Техенергоресурс»договір № 7-СП-10 від 19.10.10 р., предметом якого є роботи з будівництва зовнішніх мереж каналізації (самоточний каналізаційний колектор) у м. Феодосія, вул. Насипна, 6, передбачав виконання робіт, які були узгоджені договором підряду № 03/09 від 05.06.09 р., укладеним позивачем з Кримським територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням. Вказаний договір передбачав права позивача на залучення до виконання загально будівельних та спеціальних робіт субпідрядників, які повинні мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, досвід виконання аналогічних робіт, ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), які достатні для виконання робіт. При цьому залучення субпідрядників підлягає узгодженню із замовником, поданням інформації за 5 днів до початку робіт.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів по виконанню ТОВ «Техенергоресурс»робіт договором № 7-СП-10 від 19.10.10 р., в жодному з них відсутні дані про узгодження позивачем із з Кримським територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням залучення в якості субпідрядника ТОВ «Техенергоресурс». Відсутні також дані про направлення позивачем до замовника інформації про залучення цього субпідрядника, а тому відсутні підстави вважати залучення ТОВ «Техенергоресурс»правомірним, а укладений з ним договір підряду (слід розуміти - субпідряду) таким, що відповідає приписам п. 2 ст. 203 ЦК України.

Договором № 7-СП-10 від 19.10.10 р. ТОВ «Техенергоресурс»був зобов'язаний забезпечити роботу необхідними матеріально-технічними (зокрема, будівельними матеріалами, виробами і конструкціями), енергетичними і трудовими ресурсами.

В наданому до матеріалів акту приймання виконаних робіт форми № КБ-2в за листопад 2010 р. вказано, що роботи на загальну суму 39304,94 грн. були виконані з використанням 201,0 люд./год., була здійснена укладка залізобетонних кілець, залізобетонних плит, використані пісок природний, шлакопортландцемент, люк для колодязя каналізаційного. Проте в матеріалах справи відсутні дані про походження цих будматеріалів, ким і коли вони були придбані та доставлені на об'єкт, яким автотранспортом доставлялися і з використанням якого обладнання монтувалися (зважаючи на те, що залізобетонні конструкції мають значну вагу). Проте за інформацією, яка була у відповідача і вона не спростована позивачем, ТОВ «Техенергоресурс»на час виконання робіт не мав належної кількості працівників, устаткування та транспортних засобів.

З наведеного слід зробити висновок про те, що роботи з будівництва зовнішніх мереж каналізації (самоточний каналізаційний колектор) у м. Феодосія, вул. Насипна, 6, фактично виконувалися не ТОВ «Техенергоресурс», а іншою особою. Тому у позивача не було законних підстав формувати валові витрати та податковий кредит по документам, виданим цим контрагентом.

Позивачем були укладені з ТОВ «Електроспецтех»договори підряду № 1-СП-10 від 11.05.10 р., предметом якого є роботи по демонтажу незавершеного будівництва котельної в/м № 17 за адресою: м. Полтава, вул. Козака, 3, загальною вартістю 81380,6 грн.; № 11-СП-08 від 20.08.08 р., предметом якого є роботи по капітальному ремонту будівлі інв. № 2/144 у м. Біла Церква, загальною вартістю 800000,0 грн.; № 4-СП-09 від 21.12.09 р., предметом якого є роботи по поточному ремонту буд. № 75/92 (10 поліклініка) у м. Севастополі загальною вартістю 99483,6 грн.; № 3-СП-09 від 18.05.09 р., предметом якого є роботи по капітальному ремонту будівлі № 75/1 за адресою: м. Севастополь, вул. Дибенко, 1-а, загальною вартістю 500000,0 грн. (а.с. 1-9, 51-53, 107-115, 158-167 т. 4).

Як свідчать залучені до матеріалів справи документи, договір підряду № 1-СП-10 від 11.05.10 р. був укладений позивачем з ТОВ «Електроспецтех»для виконання робіт, які були передбачені договором № 112 від 07.05.10 р., укладеним позивачем з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтави, в якому було передбачено виконання робіт позивачем із залученням особового складу, автотранспорту та спецтехніки. Тобто ТОВ «Електроспецтех»є субпідрядником щодо договору № 112 від 07.05.10 р.

Слід відмітити, що в акті виконаних робіт за травень 2010 р. приймання виконаних робіт за договором № 1-СП-10 від 11.05.10 р. відсутні дані про генерального замовника та генерального підрядника. В акті зазначено, що на виконання робіт ТОВ «Електроспецтех»використало 1265 люд./год. і були використані екскаватори, автомобілі-самоскиди, устаткування для демонтажу та монтажу залізобетонної огорожі з панелей довжиною 3 м та дорожнього покриття із залізобетонних плит площею 3 м.кв., автокран та автогідропідйомник. Проте за даними відповідача у вказаного контрагента відсутні машини та механізми, а позивач не надав доказів того, що ним субпідряднику вони були передані за окремими цивільно-правовими договорами, оскільки іншого в договорі № 1-СП-10 від 11.05.10 р. не передбачалося.

Матеріали справи свідчать про те, що договір № 11-СП-08 від 20.08.08 р., укладений позивачем з ТОВ «Електроспецтех», передбачав виконання робіт, визначених в договорі № 10.07 від 22.07.08 р., укладеному позивачем (генпідрядник) з Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням. Вказаним договором було встановлено, що генпідрядник зобов'язаний виконати роботи своїми силами і засобами. Тобто залучення третіх осіб в якості субпідрядників замовник позивачу не доручав і не дозволяв, що свідчить про те, що у позивача по даній справі не існувало повноважень залучати до виконання робіт ТОВ «Електроспецтех»і він діяв всупереч приписам п. 2 ст. 203 ЦК України, не маючи необхідної цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосовувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Також слід відмітити, що договір № 4-СП-09 від 21.12.09 р., предметом якого є роботи по поточному ремонту буд. № 75/92 (10 поліклініка) у м. Севастополі, був укладений позивачем з ТОВ «Електроспецтех»на виконання робіт, передбачених договором підряду № 437 від 18.12.09 р., укладеним позивачем (підрядник) з Севастопольською КЕЧ морською, в якому зазначалося, що підрядник зобов'язується виконати роботи власними силами та технічними засобами, що свідчить про те, що залучення третіх осіб в якості субпідрядників замовник позивачу не доручав і не дозволяв, а тому у позивача по даній справі не існувало повноважень залучати до виконання робіт ТОВ «Електроспецтех»і він діяв всупереч приписам п. 2 ст. 203 ЦК України, не маючи необхідної цивільної дієздатності, і до цього правочину слід застосовувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Договір № 3-СП-09 від 18.05.09 р., предметом якого є роботи по капітальному ремонту будівлі № 75/1 за адресою: м. Севастополь, вул. Дибенко, 1-а, був укладений позивачем з ТОВ «Електроспецтех»на виконання робіт, передбачених договором № 01/09 від 14.05.09 р., укладеним позивачем з Кримським територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням. Договором № 01/09 від 14.05.09 р. позивачу було надане право залучати до виконання загально будівельних та спеціальних робіт субпідрядників, які повинні мати ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, досвід виконання аналогічних робіт, ресурси (матеріальні, технічні, фінансові), які достатні для виконання робіт. При цьому залучення субпідрядників підлягає узгодженню із замовником, поданням інформації за 5 днів до початку робіт.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи документів по виконанню ТОВ «Електроспецтех»робіт за договором № 3-СП-10 від 18.05.09 р., в жодному з них відсутні дані про узгодження позивачем із з Кримським територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням залучення в якості субпідрядника ТОВ «Електроспецтех». Відсутні також дані про направлення позивачем до замовника інформації про залучення цього субпідрядника, а тому відсутні підстави вважати залучення ТОВ «Електроспецтех»правомірним, а укладений з ним договір підряду (слід розуміти - субпідряду) таким, що відповідає приписам п. 2 ст. 203 ЦК України.

Договором № 3-СП-10 від 18.05.09 р. ТОВ «Електроспецтех»був зобов'язаний забезпечити роботу необхідними матеріально-технічними (зокрема, будівельними матеріалами, виробами і конструкціями), енергетичними і трудовими ресурсами. В наданому до матеріалів справи акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 р. не вказаний перелік виконаних робі, а є лише посилання на локальний кошторис 3-1-1, який до матеріалів справи не наданий. За таких підстав у позивача відсутні належні докази того, що роботи по капітальному ремонту будівлі № 75/1 за адресою: м. Севастополь, вул. Дибенко, 1-а, які були оплачені позивачем, були виконані саме ТОВ «Електроспецтех».

Наведене свідчить про неправомірне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «Електроспецтех».

У період, що перевірявся, позивачем були укладені з ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»договори купівлі-продажу № 01/10-1 від 11.01.10 р., № 01/10-3 від 12.01.10 р. (а.с. 79-81, 89-91 т. 3), які за висновками відповідача не мають реального характеру у зв'язку з відсутністю у цього постачальника технічних та фінансових можливостей для ведення господарської діяльності, а при виїзді за місцем знаходження підприємства за адресою: м. Харків, вул. Роганська, буд. 100, кв. 78, було встановлено, що голова ліквідаційної комісії ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»не знаходиться.

З наданого позивачем до матеріалів справи договору купівлі-продажу № 01/10-1 від 11.01.10 р. вбачається, що предметом поставки є будматеріали, асортимент, кількість та ціна яких зазначаються у накладних і можуть коригуватися у заявках (в усній або письмовій формі). Загальна сума договору становить 51718,56 грн. У специфікації до договору вказано, що мають бути поставлені водонагрівачі 100 л в кількості 16 шт. та блоки дверні внутрішні МДФ в кількості 28 шт. Ці ж товари вказані в рахунку-фактурі № 01/10-1 від 11.01.10 р. та видатковій накладній № 01/10-1 від 13.01.10 р. На вказану поставку продавцем була виписана податкова накладна № 133 від 13.01.10 р. Оплата проведена на повну суму 51536,0 грн. платіжним дорученням № 318 від 20.01.10 р.

Предметом договору № 01/10-3 від 12.01.10 р., укладеного позивачем з ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина», є також поставка будматеріалів на загальну суму 80141,09 грн., асортимент, кількість та ціна яких зазначаються у накладних. У наданій специфікації до договору вказано, що мають бути поставлені блоки дверні дерев'яні 0,9х2,1 м, блоки дверні внутрішні МДФ 0,7х2,1 м та 0,8х2,1 м. Ці ж товари вказані в рахунку-фактурі № 01/10-3 від 12.01.10 р. та у видатковій накладній № 01/10-3 від 13.01.10 р. На вказану поставку продавцем була виписана податкова накладна № 137 від 13.01.10 р. Доказів оплати за поставлений товар позивачем до матеріалів справи не надано.

Позивачем на підтвердження перевезення вантажу надана ТТН № 01 АРВ від 13.01.10 р., в якій автопідприємством визначений позивач по даній справі, він же є замовником та вантажоотримувачем. Вантажовідправником вказане ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина». Пунктом навантаження вказана адреса: м. Мерефа, Залізнодорожний тупик, 32, а пунктом розвантаження -м. Біла Церква, вул. Шолом Алейхема, 2.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що місцем реєстрації ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»є адреса: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 31, і саме ця адреса вказана в договорах та податкових накладних, а тому висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства з тих підстав, що ліквідатор підприємства відсутній за якоюсь адресою (можливо, що це є адреса його реєстрації), є безпідставним.

Проте до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців був внесений запис про припинення юридичної особи і цей запис існував у період з 01.01.10 р. по 31.01.10 р., що підтверджує те, що ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»не здійснювало у період укладання договорів купівлі-продажу № 01/10-1 від 11.01.10 р., № 01/10-3 від 12.01.10 р. господарської діяльності. Відсутні також відомості про те, що товари, які перевозилися з м. Мерефа, Залізнодорожного тупику, 32, належали ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина». Також слід відмітити, що у період укладання договорів та оформлення документів після внесення запису про припинення юридичної особи керівником підприємства (головою ліквідаційної комісії) був ОСОБА_3, тоді як договори та інші документи по ним були підписані ОСОБА_4, який вказаний як засновник підприємства і не мав права укладати договори на стадії ліквідації юридичної особи.

Наведене свідчить про те, що укладені позивачем з ТОВ «Опт-Торгспецзапчастина»договори купівлі-продажу № 01/10-1 від 11.01.10 р., № 01/10-3 від 12.01.10 р. не відповідають приписам п. 2 ст. 203 ЦК України, оскільки підписані з боку продавця особою, яка не мала належного обсягу цивільної дієздатності, і до них слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

У період, що перевірявся, позивачем були укладені з ТОВ «Тех-Агроремпоставка»договори постачання № 07-10 від 01.07.10 р. та № 08-10 від 09.08.10 р., предметом яких є поставка будматеріалів, асортимент, кількість та ціни яких вказуються у накладних та специфікаціях. До матеріалів справи позивачем надані специфікації, видаткові накладні № 07-10 від 01.07.10 р. та № 08-10 від 09.08.10 р., прибуткові ордери № 1 та № 2, податкові накладні № 3057 від 01.07.10 р. та № 3962 від 09.08.10 р. Оплата за поставлений товар проведені платіжними дорученнями від 28.09.10 р. № 424 та № 425. Перевезення товару здійснювалося позивачем на підставі ТТН № 01 АРВ від 01.07.10 р.

Висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства по операціям з ТОВ «Тех-Агроремпоставка», за якими були сплачені кошти в сумі 62569,1 грн., в т.ч. ПДВ - 10428,18 грн., пов'язуються з тим, що за результатами перевірки цього постачальника орган ДПС встановив нікчемність здійснених ним правочинів. Проте ні в акті перевірки, ні в подальших документах не вказано з яких підстав був зроблений висновок про відсутність реального характеру проведених операцій.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що висновки про порушення позивачем або його контрагентом вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не визнають за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та ПК України, які не містити і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тому слід зробити висновок про те, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак можна зробити висновок, що повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до прерогативи судових органів.

Окрім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.

Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що позов в цій частині підлягає задоволенню.

Позивачем у період, що перевірявся, були укладені з ТОВ «Промспец Консалтинг»договори № 01/12-84 від 01.12.10 р., № 02/02-16 від 01.02.11 р. на загальну суму 93666,35 грн., в т.ч. ПДВ - 15611,06 грн. (а.с. 1-3 т. 3), які за висновками відповідача (акти № 349/23-03-05/37091549 від 10.03.11 р., № 1253/15-05-14/37091549 від 01.02.11 р.), не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача» в порушення ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів.

Предметом наданих до матеріалів справи договорів № 01/12-84 від 01.12.10 р., № 02/02-16 від 01.02.11 р. є поставка будматеріалів, асортимент, кількість та ціна яких буде вказана у накладних. В наданих позивачем накладних та прибуткових ордерах наведений перелік поставлених товарів. По даній операції продавцем були видані податкові накладні № 2081 від 01.12.10 р. та № 81 від 01.02.11 р. Оплата товару проведена платіжними дорученнями № 471 від 05.01.11 р., № 741 від 12.03.12 р. та № 490 від 16.02.11 р. Перевезення товару здійснено позивачем, що підтверджено ТТН № 02 АБВ від 01.12.10 р. та № 01 АРВ від 01.02.11 р.

Зважаючи на те, що у органу ДПС відсутнє право визнавати правочини нікчемними, а інших підстав для виключення відповідних сум з валових витрат та податкового кредиту не вказано, оскільки наявність належним чином оформлених документів відповідач не заперечував, то позов в цій частині підлягає задоволенню.

У період, що перевірявся, позивачем були укладені з ТОВ «ПромбудМонтажінвест»договори на загальну суму 2249718,88 грн., в т.ч. ПДВ- 374952,79 грн. (а.с. 1-9, 55-63, 125-133, т. 5, а.с. 1- 9, 78-86, 139-147, 202-210 т. 6, а.с. 1-9, 85-93, 155-163 т. 7, а.с. 1-9, 59-67, 131-139, 201-209 т. 8, а.с. 1-9, 57-65, 127-135, 184-192 т. 9, а.с. 37-45 т. 10, а.с. 15-23, 100-108, 170-178 т. 12, а.с. 44- 52, 128-136 т. 13, а.с. 47-55 т. 14), по яких відповідачем був зроблений висновок про відсутність реального вчинення, оскільки було неможливо провести зустрічні звірки ТОВ «ПромбудМонтажінвест», податкова звітність цього платника податків не вважається податковою декларацією.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що предметом договору № 8-СП-10 від 02.12.10 р. є роботи по капітальному ремонту будівлі № 2/144 у м. Біла Церква по вул. Шолом Алейхема, 2, вартістю 300000,0 грн., які повинні бути виконані до 31.12.10 р.

Колегією суддів встановлено, що вказаний договір передбачав виконання робіт, які були предметом договору підряду на капітальний ремонт № 10-07 від 22.05.08 р., укладеним позивачем (генпідрядник) з Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник). У вказаному договорі вказано, що роботи генпідрядник повинен виконати своїми силами і засобами, а залучення субпідрядників повинно узгоджуватися із замовником. Проте доказів того, що залучення ТОВ «ПромбудМонтажінвест»позивачем було погоджено з Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням позивачем не надано, а в акту приймання виконаних робіт за грудень 2010 р. до договору № 10-07 від 22.05.08 р. відсутні відомості про те, що роботи виконувалися субпідрядником. З наведеного слід зробити висновок про те, що при укладанні договору № 8-СП-10 від 02.12.10 р. з ТОВ «ПромбудМонтажінвест»позивач не мав належного об'єму цивільної дієздатності, що суперечить приписам п. 2 ст. 203 ЦК України і до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Крім того колегія суддів вважає доцільним відмітити, що за даними відповідача у грудні 2010 р. ТОВ «ПромбудМонтажінвест»не мало штатних працівників, а лише працював один сумісник, тоді як в акті приймання виконаних робіт за грудень 2010 р. за договором № 8-СП-10 від 02.12.10 р. вказано, що затрати труда робочих будівельників на об'єм виконаних робіт становили 3457,0 люд./год., тобто повинні були працювати 21 робітник з повним робочим днем, що свідчить про те, що роботи по капітальному ремонту будівлі № 2/144 у м. Біла Церква по вул. Шалом Алейхема, 2, в об'ємі, вказаному в акті приймання виконаних робіт, ТОВ «ПромбудМонтажінвест»не виконувалися, а тому у позивача не було законних підстав формувати по вказаним операціям валові витрати та податковий кредит.

Предметом договору № 10-СП-10 від 21.12.10 р. є роботи по поточному ремонту ХУПС № 170 по вул. Динамівській, 4, учбовий корпус (11 поверх) в м. Харкові, загальною вартістю 99410,78 грн., які повинні бути виконані до 31.12.10 р.

Колегією суддів встановлено, що вказаний договір передбачав виконання робіт, які були предметом договору підряду на виконання ремонтних робіт № 2-ГП-10 від 20.12.10 р., укладеному позивачем (підрядник) з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова (замовник). Вказаним договором підряднику надавалося право залучати для виконання робіт субпідрядників, які повинні відповідати кваліфікаційним та іншим вимогам, досвід виконання аналогічних робіт та ресурси, достатні для їх виконання.

Як вказано вище, у грудні 2010 р. на підприємстві ТОВ «ПромбудМонтажінвест»не було штатних працівників, але в акті виконаних робіт за грудень до договору № 10-СП-10 від 21.12.10 р. вказано, що затрати труда робочих будівельників на об'єм виконаних робіт становили1427,0 люд./год., тобто повинні були працювати не менше 8 робітників з повним робочим днем, що свідчить про те, що роботи по поточному ремонту ХУПС № 170 по вул. Динамівській, 4, учбовий корпус (11 поверх) в м. Харкові ТОВ «ПромбудМонтажінвест»не виконувалися, а тому у позивача не було законних підстав формувати по вказаним операціям валові витрати та податковий кредит.

Предметом договору підряду № 1-СП-11 від 20.05.11 р. є роботи по капітальному ремонту будівлі № 59/33 по вул. Московська, 45/1, у м. Києві, вартістю 244894,7 грн., які повинні бути виконані до 31.12.11 р.

Колегією суддів встановлено, що вказаний договір передбачав виконання робіт, які були предметом договору підряду на виконання капітального ремонту № 303/3/12/42-11 від 19.05.11 р., укладеного позивачем (підрядник) з МО України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (замовник). Вказаним договором підрядник зобов'язувався виконати роботи власними силами і засобами і залучення субпідрядників до виконання робіт не передбачалося.

За таких підстав при укладанні договору підряду № 1-СП-11 від 20.05.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договору підряду № 2-СП-11 від 02.06.11 р. є роботи по капітальному ремонту будівлі (гауптвахта) по вул. Зеленогірській, 4, у м. Києві, вартістю 128348,33 грн., які повинні бути виконані до 31.12.11 р.

Колегією суддів встановлено, що вказаний договір передбачав виконання робіт, які були предметом договору підряду на виконання капітального ремонту № 303/3/12/51-11 від 01.06.11 р., укладеного позивачем (підрядник) з МО України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (замовник). Вказаним договором підрядник зобов'язувався виконати роботи власними силами і засобами і залучення субпідрядників до виконання робіт не передбачалося.

За таких підстав при укладанні договору підряду № 2-СП-11 від 02.06.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договору № 3-СП-11 від 11.07.11 р. є роботи по капітальному ремонту будівлі № 127/55 по вул. Дігтярівській, 26а, у м. Києві, вартістю 50418,69 грн., які повинні бути виконані до 31.12.11 р.

Колегією суддів встановлено, що вказаний договір передбачав виконання робіт, які були предметом договору підряду на виконання капітального ремонту № 303/3/12/68-11 від 20.06.11 р., укладеного позивачем (підрядник) з МО України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (замовник). Вказаним договором підрядник зобов'язувався виконати роботи власними силами і засобами і залучення субпідрядників до виконання робіт не передбачалося.

За таких підстав при укладанні договору підряду № 3-СП-11 від 11.07.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договору підряду № 4/3-СП-11 від 04.10.11 р. є роботи по капітальному ремонту будівлі їдальні № 215 по вул. Кримській, 5, у м. Харкові (шифр 7/215), вартістю 28670,4 грн., які повинні бути виконані до 31.12.11 р.

Колегією суддів встановлено, що вказаний договір передбачав виконання робіт, які були предметом договору підряду № 28/11 на капітальний ремонт будівлі їдальні по ГП № 7, в/м № 215, м. Харків (шифр 7/215), укладеним позивачем (підрядник) з Південно-Східним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник), яким підрядник зобов'язувався виконати роботи власними та залученими силами. При цьому замовник має право відхилити залучення фінансово чи професійно неспроможних субпідрядників.

Останнє слід розцінювати так, що підрядник повинен узгоджувати з замовником залучення субпідрядників і повідомляти про їх фінансовий та професійний рівень. Проте позивачем не надані докази того, що такий порядок був ним дотриманий, а замовник погодився (не відхилив) на залучення саме ТОВ «ПромбудМонтажінвест».

Також слід відмітити, що в акті приймання виконаних робіт за жовтень 2011 р. до договору № 4/3-СП-11 від 04.10.11 р. зазначено, що при виконанні робіт були використані насоси, щебінь різних фракцій, пісок, готові бетонні суміші, але в матеріалах справи відсутні документи про перевезення ТОВ «ПромбудМонтажінвест»цих матеріалів та наявність у нього відповідного устаткування, що підтверджує висновок відповідача про те, що роботи вказаним контрагентом на цьому об'єкті не виконувалися, а тому у позивача не було законних підстав формувати валові витрати та податковий кредит у відсутності фактично виконаних робіт.

Предметом договору підряду № 4-СП-11 від 04.10.11 р. є виконання робіт по капітальному ремонту буд. № 210/83 по вул. 11 лінія, 1, у м. Ірпінь, вартістю 137972,21 грн., які повинні бути виконані до 31.12.11 р.

Колегією суддів встановлено, що даний договір передбачає виконання робіт, вказаних в договорі № 32 від 03.10.11 р. субпідряду на виконання ремонту, укладеному позивачем (субпідрядник) з ТОВ «Янкі»(генеральний підрядник). Вказаним договором субпідрядник зобов'язувався виконати роботи на об'єкті власними силами та засобами і жодних можливостей щодо залучення до виконання робіт інших осіб договір не передбачав. За таких підстав при укладанні договору підряду № 4/2-СП-11 від 04.10.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договору підряду № 3317 від 07.09.11 р. є роботи по капітальному ремонту покрівлі будинку № 1/2 по вул. Костянтинівській, 5, у м. Києві, вартістю 153368,6 грн., які повинні бути виконані до 31.12.11 р.

Колегією суддів встановлено, що даний договір передбачає виконання робіт, вказаних в договорі № 303/3/12/121-11 від 01.09.11 р., укладеному позивачем (підрядник) з МО України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (замовник). Вказаним договором підрядник зобов'язувався виконати роботи власними силами і засобами і залучення субпідрядників до виконання робіт не передбачалося.

За таких підстав при укладанні договору підряду № 3317 від 07.09.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договору підряду № 3302 від 05.09.11 р. є роботи по капітальному ремонту будівлі № 25/1 по вул. Шпитальній, 18 у м. Києві вартістю 106254,96 грн., які повинні бути виконанні до 31.12.11 р.

Колегією суддів встановлено, що даний договір передбачає виконання робіт, вказаних в договорі № 303/3/12/118-11 від 01.09.11 р., укладеному позивачем (підрядник) з МО України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України (замовник). Вказаним договором підрядник зобов'язувався виконати роботи власними силами і засобами і залучення субпідрядників до виконання робіт не передбачалося.

За таких підстав при укладанні договору підряду № 3302 від 05.09.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договору підряду № 2741 від 26.09.11 р. є роботи по капітальному ремонту споруди № 1/385, КНС, ремонт стін, покрівлі, заміна насосу, оздоблювальні роботи, у м. Ічня Чернігівської області, вартістю 30634,44 грн., які повинні бути виконанні до 31.12.11 р.

Колегією суддів встановлено, що даний договір передбачає виконання робіт, вказаних в договорі № 81 від 22.09.11 р., укладеному позивачем (генпідрядник) з Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник) і допускає залучення до виконання робіт інших субпідрядників та робочу силу.

Як вбачається з акту приймання виконаних робіт за листопад 2011 р. та підсумкової відомості ресурсів до договору № 2741 від 26.09.11 р., при його виконанні були використані розчинозмішувачі, підіймачі щоглові будівельні, кран переносний, будівельні машини, будівельні матеріали, в т.ч. пластикові панелі, блоки віконні, блоки дверні, пісок природний, розчин цементно-вапняний, пропан-бутан технічний, проте документів, які б підтвердили придбання ТОВ «ПромбудМонтажінвест»цих матеріалів, доставка їх на об'єкт, наявність у нього на праві власності або оренди (лізингу) відповідних машин та механізмів і їх перевезення з м. Харкова (місцезнаходження підприємства) або з іншого місця, позивачем не надано, що свідчить про те, що ТОВ «ПромбудМонтажінвест»роботи на вказаному об'єкті не виконувало, а тому у позивача не було законних підстав для формування по цим операціям валових витрат та податкового кредиту.

До матеріалів справи позивачем наданий договір підряду № 4/2-СП-11 від 04.10.11 р., предметом якого є виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі котельної буд. № 3/30 по вул. 50-річчя Перемоги у м. Біла Церква, вартістю 58482,24 грн.

Колегією суддів було з'ясовано, що даний договір передбачає виконання робіт, вказаних в договорі № 35 від 03.10.11 р. субпідряду на виконання ремонту, укладеному позивачем (субпідрядник) з ТОВ «Янкі»(генеральний підрядник). Вказаним договором субпідрядник зобов'язувався виконати роботи на об'єкті власними силами та засобами і жодних можливостей щодо залучення до виконання робіт інших осіб договір не передбачав. За таких підстав при укладанні договору підряду № 4/2-СП-11 від 04.10.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договору № 4/1-СП-11 від 04.10.11 р. є роботи по капітальному ремонту покрівлі котельної буд. № 3/152 по вул. полковника Коновальця у м. Біла Церква Київської області, вартістю 55767,74 грн.

Колегією суддів було з'ясовано, що даний договір передбачає виконання робіт, вказаних в договорі № 36 від 03.10.11 р. субпідряду на виконання ремонту, укладеному позивачем (субпідрядник) з ТОВ «Янкі»(генеральний підрядник). Вказаним договором субпідрядник зобов'язувався виконати роботи на об'єкті власними силами та засобами і жодних можливостей щодо залучення до виконання робіт інших осіб договір не передбачав. За таких підстав при укладанні договору підряду № 4/2-СП-11 від 04.10.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договору підряду № 5-СП-11 від 12.10.11 р. є роботи по капітальному ремонту буд. інв. № 2/144 по вул. Шалом Алейхема, 2 у м. Біла Церква, вартістю 299000,0 грн.

Колегією суддів було з'ясовано, що даний договір передбачає виконання робіт, вказаних в договорі № 87 про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти, укладеному позивачем з Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, в якому відсутні дозволи залучати до виконання робіт інших осіб. За таких підстав при укладанні договору підряду № 5-СП-11 від 12.10.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цього правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

Предметом договорів № 8-СП-11 від 24.10.11 р., № 7-СП-11 від 20.10.11 р. та № 6-СП-11 від 17.10.11 р. є роботи по капітальному ремонту буд. інв. № 2/144 по вул. Шалом Алейхема, 2 у м. Біла Церква, вартістю кожний 299000,0 грн., тобто ті ж самі роботи, що передбачалися договором підряду № 5-СП-11 від 12.10.11 р. і на ту ж саму суму. Чинне законодавство не передбачає укладання двох або більше договорів на виконання одних і тих же робіт.

Також слід зазначити, що оскільки даний договір передбачає виконання робіт, вказаних в договорі № 87 про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти, укладеному позивачем з Північним територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням, в якому відсутні дозволи залучати до виконання робіт інших осіб. За таких підстав при укладанні договору підряду № 8-СП-11 від 24.10.11 р. та № 7-СП-11 від 20.10.11 р. та № 6-СП-11 від 17.10.11 р. позивач діяв всупереч приписам п. 2 ст. 202 ЦК України, оскільки не мав належного об'єму цивільної дієздатності, а тому до цих правочину слід застосувати наслідки, передбачені ст. 215 та ст. 216 ЦК України.

У період, що перевірявся, позивачем були укладені з ТОВ «Промтехноопт»договори на загальну суму 617823,0 грн., в т.ч. ПДВ 102970,5 грн., які за висновками відповідача носять формальний характер та не спрямовані на настання реальних подій, а направлені на здійснення операцій надання податкової вигоди покупцям підприємства та далі по ланцюгу постачання з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання (а.с. 1- 2, 26-28, 115-117, 180-182 т. 10, а.с. 1-3, 71-73 т. 11, а.с. 1- 3 т. 12, а.с. 1- 3 т. 13, а.с. 1-3, 36-38 т. 14).

Надані до матеріалів спарив документи свідчать про те, що предметом договорів купівлі-продажу № М-25 від 04.05.11 р., № М-28 від 02.06.11 р., № М-29 від 03.06.11 р., № М-32 від 21.06.11 р., № М-34 від 04.07.11 р., № М-40 від 02.08.11 р., № М-42 від 05.02.11 р., № М-52 від 05.08.11 р., № М-73 від 02.11.11 р., № 582011 від 07.11.11 р. є поставка будматеріалів на загальну суму, відповідно, 12088,62 грн., 51139,8 грн., 50843,0 грн., 28401,12 грн., 34404,53 грн., 131577,91 грн., 109000,0 грн., 131537,33 грн., 60000,0 грн., 8830,88 грн., асортимент, кількість та ціна яких визначається у накладних та специфікаціях.

В наданих позивачем специфікаціях, накладних № М-25 від 04.05.11 р., № М-28 від 02.06.11 р., № М-29 від 03.06.11 р., № М-32 від 21.06.11 р., № М-34 від 04.07.11 р., № М-42 від 05.02.11 р., № М-52 від 05.08.11 р., № М-73 від 02.11.11 р., № 582011 від 07.11.11 р. та прибуткових ордерах № 1, № 2, № 3, № 4 наведений перелік поставлених товарів. По даним операціям продавцем були видані податкові накладні № 69 від 04.05.11 р., № 118 від 02.06.11 р., № 166 від 03.06.11 р., № 576 від 21.06.11 р., № 138 від 04.07.11 р., від 02.08.11 р. № 181, № 190 та № 182, № 343 від 05.08.11 р., № 348 від 07.09.11 р., № 137 від 02.11.11 р., № 244 від 07.11.11 р. Оплата товарів проведена платіжними дорученнями № 552 від 06.06.11 р., № 553 від 06.06.11 р., № 554 від 08.06.11 р., № 555 від 08.06.11 р., № 564 від 30.06.11 р., № 594 від 17.08.11 р., від 13.09.11 р. № 599, № 600 та № 601, від 05.10.11 р. № 611 та № 612, від 29.11.11 р. № 672 та № 671, № 754 від 26.03.12 р. Перевезення товарів здійснено позивачем, що підтверджено ТТН № 02 АРВ від 04.05.11 р., № 03 АРВ від 02.06.11 р., № 031 АРВ від 03.06.11 р., № 04 АРВ від 21.06.11 р., № 05 АРВ від 04.07.11 р., № 06 АРВ від 02.08.11 р., № 07 АРВ від 05.08.11 р., № 8 АРВ від 07.09.11 р., № 9 АРВ від 02.11.11 р., № 10 АРВ від 07.11.11 р.

Наявність у позивача перелічених документів на час проведення перевірки відповідач не заперечує, а лише наполягає на відсутності у постачальника кваліфікованого персоналу і недостатності його кількості, відсутність основних фондів, транспортних засобів і приміщень для зберігання товарів, незнаходження платника за місцезнаходженням, відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю цього підприємства, що на думку відповідача є підставою для визначення правочинів позивача з ТОВ «Промтехноопт»нікчемними в розумінні ст. 203, ст. 215, ст. 216 та ст. 228 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що зважаючи на те, що у органу ДПС відсутнє право визнавати правочини нікчемними, а інших підстав для виключення відповідних сум з валових витрат та податкового кредиту не наведено, оскільки наявність належним чином оформлених документів відповідач не заперечував, то позов в цій частині підлягає задоволенню.

За таких підстав позов в цій частині підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.12 р. по справі № 2а-4484/12/2070 в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000452303 від 07.03.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 181158,15 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11749,8 грн. та № 0000462303 від 07.03.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 129009,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 26886,0 грн. було прийнято без врахування фактичних обставин, тому колегія суддів дійшла до висновку про те, що вона підлягає скасуванню у вказаній частині з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДП МОУ «Харківське управління начальника робіт»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-4484/12/2070 -задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-4484/12/2070 -скасувати в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000452303 від 07.03.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 181158,15 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11749,8 грн. та № 0000462303 від 07.03.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 129009,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 26886,0 грн. і в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позову.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000452303 від 07.03.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 181158,15 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11749,8 грн. та № 0000462303 від 07.03.12 р. про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 129009,0 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-4484/12/2070 -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий (підпис) Н.С. Водолажська

Судді (підпис) Ю.М. Філатов

(підпис) Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.12.2012 року.