Ухвала суду № 28005039, 11.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року м. Київ К-32452/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2008 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р.

у справі № АС10/531-08

за позовом Приватного підприємства «Транспортно-експедиційна фірма «Влата»

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства у Сумській області

про визнання дій та бездіяльності неправомірними та стягнення бюджетної заборгованості зі

сплати податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Транспортно-експедиційна фірма «Влата»(далі -позивач, ПП «Транспортно-експедиційна фірма «Влата») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі -відповідач-1, ДПІ в м. Суми), Головного управління Державного казначейства у Сумській області (далі -відповідач-2, ГУ ДКУ у Сумській області) про визнання дій та бездіяльності неправомірними та стягнення бюджетної заборгованості зі сплати податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Сумської області від 24.12.2008 р. позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Транспортно-експедиційна фірма «Влата»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2008 р. у сумі 11 187,00 грн., за серпень 2008 р. у сумі 10 495,00 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ в м. Суми, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. скасувати в частині задоволення позовних вимог ПП «Транспортно-експедиційна фірма «Влата» про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2008 р. у сумі 11 187,00 грн., за серпень 2008 р. у сумі 10 495,00 грн., і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Транспортно-експедиційна фірма «Влата»подало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за липень, серпень 2008 року за № 105758 від 19.08.2008 р. та № 114694 від 22.09.2008 р., заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, розрахунки сум бюджетного відшкодування за липень 2008 р. у сумі 11 187,00 грн., за серпень 2008 р. у сумі 10 495,00 грн.

Також встановлено, що ДПІ в м. Суми провела планову виїзну перевірку ПП «Транспортно-експедиційна фірма «Влата»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2008 р., за результатами якої складено акт № 1794/235/30174988/16 від 12.03.2009.

В акті перевірки підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування за липень 2008 р. у сумі 11 187,00 грн., за серпень 2008 р. у сумі 10 495,00 грн.

Крім того, довідкою ДПІ в м. Суми про результати камеральних перевірок достовірності заявлених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість підтверджено суми, заявлені позивачем в деклараціях за липень та серпень 2008 року.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У відповідності до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону)

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, що у позивача були всі підстави для бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податкових деклараціях за липень 2008 р. у сумі 11 187,00 грн. та за серпень 2008 р. у сумі 10 495,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача-1 підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Сумської області від 24.12.2008 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. залишенню без змін.

У зв'язку із закінченням касаційного провадження, колегія суддів вважає за необхідне поновити виконання постанови господарського суду Сумської області від 24.12.2008 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. у справі № АС10/531-08.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити.

2.Постанову господарського суду Сумської області від 24.12.2008 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р. залишити без змін.

3.Поновити виконання постанови господарського суду Сумської області від 24.12.2008 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2009 р.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов