Постанова № 28005024, 28.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" листопада 2012 р. м. Київ К-22001/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року

у справі № 2-а-16878/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна»

до 1. Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька,

2. Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька (далі -відповідач-1), Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області (далі -відповідач-2) про скасування рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 08 грудня 2008 року № 0005632344 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (в редакції уточнення від 11 січня 2010 року). В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовлено. Присуджено з Державного бюджету України на користь ТОВ «Інтергейм Україна»витрати по сплаті судового збору у розмірі 2,90 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 08 грудня 2008 року № 0005632344 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 69060,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

15 жовтня 2008 року Горлівська ОДПІ у Донецькій області провела перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Горлівка, вул. Малинина, 37В, та належить суб'єкту господарської діяльності -ТОВ «Інтергейм Україна», за результатами якої був складений акт № 2126/05/03/23/35420316/214.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій», що мало вираз у невиконанні вимог щодо реалізації фіскальних функцій на 34 гральних автоматах, які використовуються товариством; проведення розрахункових операцій на суму 11500,00 грн. та на суму 20,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування та без видачі розрахункового документа.

08 грудня 2008 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька прийняла рішення №0005632344, яким на підставі пунктів 1, 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ТОВ «Інтергейм Україна»штрафні (фінансові) санкції на суму 69160,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що на дату проведення перевірки у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій не було реєстратора розрахункових операцій, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральними автоматами, з урахуванням того, що господарською одиницею позивача використовувався належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.

Однак погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при наданні послуг у сфері грального бізнесу законодавець покладає обов'язок проводити розрахункові операції через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, видавати розрахунковий документ встановленої форми, а також застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 11 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Згідно положень пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

За своєю правовою природою зазначені санкції є адміністративно-господарськими у розумінні приписів статті 238 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до вимог частини 1 статті 218 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

На підставі частини 2 статті 218 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

При цьому, слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач використовував гральні автомати, які не були переведені у фіскальний режим роботи. Ці обставини у позовній заяві ТОВ «Інтергейм Україна»не заперечувало. Використання позивачем реєстратора розрахункових операцій типу Datecs MP 5000i, який включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій наказом Державної податкової адміністрації України, не забезпечувало фіскалізацію кожного грального автомата.

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів до 31 грудня 2006 року.

Абзацом 1 статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказами Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та від 10 серпня 2008 року № 581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

З цього часу суб'єкт господарювання не має можливості посилатися на невиконання державою взятих на себе обов'язків з організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Таким чином, з викладеного вище випливає, що до суб'єкта господарювання, який здійснював розрахункові операції через незареєстрований, неопломбований в установленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій, застосовуються фінансові санкції, передбачені пунктом 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також, як встановлено в акті перевірки, сума готівкових коштів 11500,00 грн. від продажу кредитів не була проведена через реєстратор розрахункових операцій, а також не було видано розрахункові документи на вказану суму. Доказів проведення зазначеної суми через реєстратор розрахункових операцій матеріали справи не містять.

За таких обставин, підстави для звільнення позивача від відповідальності, встановленої пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відсутні.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна