Постанова № 28004393, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К-33915/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гордійчук М.П.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" звернулось до суду з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про визнання протиправною та скасування постанови від 13.04.2010 №СК-421/10-368.

Позовні вимоги мотивовано тим, що до Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України протиправно, в порушення строків застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, прийнято постанову від 13.04.2010 №СК-421/10-368, якою до товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" за порушення частини першої статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" застосовано штраф у розмірі 4250,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" задоволено частково: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року скасовано, прийнято нову, якою у задоволенні позову також відмовлено.

У поданій касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України у період з 24.03.2010 по 25.03.2010 проведено планову інспекцію товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" щодо додержання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та нормативно-правових актів з питань фінансового моніторингу, за результатами якої складено акт від 26.03.2010 №244/42-12-пфм.

Інспекцією встановлено, що 27.02.2009 товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" зареєстровано фінансову операцію, яка підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу на суму 95270,53 грн. з датою направлення повідомлення про цю фінансову операцію до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 26.05.2009.

На підставі акту від 26.03.2010 №244/42-12-пфм Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України винесено постанову від 13.04.2010 №СК-421/10-368, якою до товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" за порушення частини першої статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" застосовано штраф у розмірі 4250,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що функції суб'єктів первинного фінансового моніторингу не можна ототожнювати із господарською діяльністю -суспільним виробництвом, спрямованим на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Так, державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, перевіряючи суб'єктів первинного фінансового моніторингу на предмет виконання ними делегованих Законом функцій, виконує функції регулювання та нагляду за суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Виконання страховими установами функцій суб'єктів первинного фінансового моніторингу належить до публічно-правових, а не приватноправових відносин. За змістом наведених норм, предметом їх регулювання є відносини не господарсько-правового, а публічно-правового характеру, а тому передбачена ними відповідальність також є публічно-правовою. За таких обставин, необхідність застосування до спірних правовідносин положення статті 250 Господарського кодексу України, суд першої інстанції визнав безпідставним.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що штрафні санкції, застосовані до позивача постановою від 13.04.2010 №СК-421/10-368 за невиконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" є адміністративно-господарськими санкціями.

В той же час, відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України при винесення постанови від 13.04.2010 №СК-421/10-368 дотримано строки застосування адміністративно-господарських санкцій, визначені статтею 250 Господарського кодексу України, оскільки датою вчинення позивачем порушення, передбаченого абзацом четвертим частини першої статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", на думку суду апеляційної інстанції, є 26.05.2009 -момент направлення повідомлення про реєстрацію фінансової операції до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вказує на обгрунтованість висновків суду апеляційної інстанції щодо поширення на спірні правовідносини положень статті 250 Господарського кодексу України, в той же час вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо дотримання Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України при винесення постанови від 13.04.2010 №СК-421/10-368 строків застосування адміністративно-господарських санкцій, з огляду на наступне.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний, зокрема, надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Відповідно до частини третьої статті 17 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" у разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог цього Закону до нього може застосовуватися в порядку, встановленому законодавством, штраф у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У випадку відсутності згоди щодо сплати штрафу рішення про накладення штрафу чи у його відмові приймається судом за поданням органу, що регулює діяльність суб'єкта первинного фінансового моніторингу та надає ліцензії або інший спеціальний дозвіл.

Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України штрафів за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 №120, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.11.2003 за №1087/8408, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, підставою для застосування штрафу є невиконання (неналежне виконання) установою встановлених Законом обов'язків, зокрема, щодо надання Держфінмоніторингу інформації про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" 27.02.2009 зареєстровано фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу. Обов'язку щодо надання Держфінмоніторингу інформації про вказану фінансову операцію протягом трьох днів в моменту її реєстрації товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" не виконано. Таким чином, датою невиконання встановленого Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" обов'язку є перший робочий день після спливу трьохденного строку з моменту реєстрації фінансової операції. З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції в частині того, що датою вчинення позивачем порушення, передбаченого абзацом четвертим частини першої статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", є 26.05.2009 -момент направлення повідомлення про цю фінансову операцію до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з частиною першою статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що акт інспекції, яким зафіксовано факт порушення позивачем вимог частини першої статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", складено 26.03.2010; постанову про застосування штрафних санкцій за порушення вимог частини першої статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" винесено 13.04.2010, тобто з порушенням річного строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, зважаючи на недотримання Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України строків застосування адміністративно-господарської санкції, колегія суддів дійшла висновку про протиправність постанови від 13.04.2010 №СК-421/10-368, у зв'язку з чим вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції із постановленням нового, про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 13.04.2010 №СК-421/10-368 про накладення штрафу за невиконання вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Схід-Захід" (код ЄДРПОУ 33411729) судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: