Ухвала суду № 28004317, 20.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/36807/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року

у справі №2а-9607/10/2070

за позовом Приватного підприємства &C»(надалі -ПП &C»)

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова (надалі -ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова)

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

встановив:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №0000972310/0 від 29.07.2009р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011р., позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №0000972310/0 від 29.07.2009р.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.06.2009р., про що складено акт №1834/23-104/32566323 від 28.07.2009р.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: завищення задекларованих показників у рядку 04.1 декларації «витрати на придбання товарів, робіт, послуг»всього на суму 394600,00грн. за IV кв. 2008р. у зв'язку із віднесенням до складу витрат, що були понесені підприємством внаслідок взаємовідносин із платниками єдиного податку у розмірі 84460,00грн. по виготовленню меблів, у розмірі 101330,00грн. по оренді приміщення, у розмірі 80810,00грн. по послугам з інформаційного забезпечення, у розмірі 128000,00грн. по рекламним послугам.

На підставі зазначених висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000972310/0 від 29.07.2009р., яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 118380,00грн. у т.ч. 98650,00грн. основного платежу та 19730,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2008р. позивач мав взаємовідносини із платниками єдиного податку:

- по послугам з виготовлення меблів із ФОП ОСОБА_1, що підтверджується актами здавання-прийому виконаних робіт за договором підряду від 15.12.2008р. та від 17.12.2008р. на загальну суму 34460,00грн.;

- по послугам з оренди приміщення із ФОП ОСОБА_2, що підтверджується актами від 01.10.2008р. та від 28.11.2008р. на загальну суму 101330,00грн.;

- по послугам з інформаційного забезпечення із ФОП ОСОБА_3, що підтверджується актами здавання-прийому послуг від 03.11.2008р. та від 29.12.2008р. на загальну суму 2430,00грн.;

- по послугам з реклами із ФОП ОСОБА_4, що підтверджується товарними чеками на загальну суму 15309,83грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій до складу валових витрат у 2008р. підприємством віднесено витрати внаслідок взаємовідносин ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 101330,00грн., з ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 2430,00грн.; з ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 15309,83грн. Витрати по послугам від ФОП ОСОБА_1 на суму 34460,00грн. до складу валових витрат віднесені не були, оскільки відносяться до придбання основних засобів.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.3 пункту 11.2 статі 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обумовлено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які сплачують податок на прибуток у складі єдиного податку є дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) -дата їх фактичного отримання, незалежно від фактичної оплати (у тому числі часткової чи авансової).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено відповідність вимогам чинного законодавства ведення податкового обліку позивача, та правомірність формування останнім суми валових витрат у 2008р. по господарським операціям суб'єктами господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (платники єдиного податку), виходячи з дати фактичного отримання результатів робіт (послуг).

Натомість, висновок податкового органу про неправомірність віднесення до складу валових витрат позивача отриманих послуг від вказаних вище контрагентів не підтверджено належними та допустимими доказами.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заявленого адміністративного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов