Постанова № 28004201, 19.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2012 року № 2а-14018/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле"до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0002122220 від 07.06.2012

за участю:

представника позивача: Мацюк Т.В. (довіреність № 344/1 від 04.10.2012)

представника позивача: Стельмащука А.В. (довіреність № 344/4 від 04.10.2012)

представника відповідача: Оксентюк О.С. (довіреність № 204/9/10-009 від 16.03.2012)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.11.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0002122220 від 07.06.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ "НВФ" Реле" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Полістірол-Бетон». Підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість є висновок податкового органу про те, що взаємовідносини позивача з зазначеним контрагентом спрямовані на отримання податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій з ТОВ "Полістірол-Бетон" без їх фактичного здійснення.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що з ТОВ "Полістірол-Бетон" було укладено договір поставки № 1 від 04.01.2011, який мав реальний характер, та за яким було поставлено товар використаний ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні 19.11.2012 позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 19.11.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях та наведені його представником підчас судових засідань аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 92/1-22-19124549 від 15.05.2012, інших доводів, крім зазначених у вказаному акті перевірки представником відповідача не наведено.

У судовому засіданні 19.11.2012 представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 635/22-20 від 11.05.2012 проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "НВФ" Реле" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 по взаємовідносинах з ТОВ «Полістірол-Бетон».

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 198860,00 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов виходячи з наступного.

За перевіряємий період ТОВ "НВФ "Реле" сформувало податковий кредит від ТОВ "Полістірол-Бетон" та включило до рядку декларації з ПДВ за березень 2011 року "Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: «Підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою»на загальну суму ПДВ 198 860,00 грн.

До ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва надійшов акт №76/23-4/36932185/10/5689 від 11.07.2011 складений ДПІ у Ленінському р-ні м. Севастополя, про результати документальної перевірки ТОВ "Полістірол-Бетон" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 по 31.03.2011, згідно з яким ТОВ "Полістірол-Бетон" до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя не надано підтверджуючих документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності та виникнення податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників ТОВ "Севпромінвест", ТОВ "МАКСІМА-ТРЕЙД", ТОВ "КРИМСЕВСТІЛ", ПП "НЬЮТЕХНОЛОДЖИ", ТОВ "ІНВЕСТКРИМ", ОСОБА_5, ОСОБА_4, з огляду на що, господарські операції за період з 01.03.2011 по 31.03.2011 щодо придбання у зазначених постачальників товарів (робіт, послуг) з подальшим постачанням на адресу покупців, у тому числі ТОВ НВФ "РЕЛЕ" не підтверджуються, стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, а отже не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними по ланцюгу до покупця ТОВ НВФ "РЕЛЕ".

Також зазначеним актом перевірки встановлено, що ТОВ "Полістірол-Бетон" в податковій звітності відображені взаємовідносин з ТОВ НВФ "РЕЛЕ" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ НВФ "РЕЛЕ" здійснювало діяльність, спрямовану на отримання податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій з ТОВ "Полістірол-Бетон" без їх фактичного здійснення.

За результатами перевірки складено акт № 92/1-22-19124549 від 15.05.2012 на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення №0002122220 від 07.06.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 198861 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням №0002122220 від 07.06.2012 вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України . не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Позивачем на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "Полістірол-Бетон" за договором поставки № 1 від 04.01.2011 надано суду копію зазначеного договору, копії податкових накладних та копії платіжних доручень.

Відповідно до пункту 2 договору поставки № 1 від 04.01.2011 поставка товару здійснюється відповідно до мов узгоджених сторонами в заявках (замовлення з зазначенням номенклатури, кількості та ціни товару), та зазначена заявка є єдиною підставою для здійснення відвантаження товару.

Пунктом 3 зазначеного договору встановлено, що визначення суму по договору та кількості придбаного товару здійснюється на підставі накладних на фактичну партію товару та рахунків на оплату.

Згідно з пунктом 4 договору поставки № 1 від 04.01.2011 оплата здійснюється на підcтаві виставленого постачальником рахунку.

Отже, відповідно до умов договору поставки № 1 від 04.01.2011, документами, за наявності яких може бути підтверджено факт здійснення поставки товару є: заявки, накладні на товар та рахунки.

Позивачем не було надано суду на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово господарських операцій з ТОВ "Полістірол-Бетон" заявки, накладні на товар та рахунки.

В платіжних дорученнях, копії яких надані позивачем суду, в графі призначення платежу міститься посилання на рахунки, однак відсутнє посилання на договір поставки № 1 від 04.01.2011, при цьому рахунки на які міститься посилання в наданих позивачем платіжних дорученнях позивачем суду не надані.

Документів на підтвердження здійснення поставки товару та на підтвердження подальшого використання поставленої продукції у власній господарській діяльності позивачем суду надано не було.

Таким чином позивачем не надано суду належних доказів, як на підтвердження факту здійснення оплати за договором поставки № 1 від 04.01.2011, так і на підтвердження факту здійснення поставки товару за зазначеним договором та подальшого використання отриманої продукції у власній господарській діяльності, а отже позивачем не доведено реальність та товарність фінансово - господарських відносин з ТОВ "Полістірол-Бетон" за договором поставки № 1 від 04.01.2011.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Полістірол-Бетон", оскільки позивачем не доведено товарності та реальності вказаних господарських правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167,Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Реле" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0002122220 від 07.06.2012 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 26.11.2012.